Постанова № 62505784, 04.11.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9652/16-а

Провадження № 2-а/750/928/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2016 року м.Чернігова

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Литвиненко І. В. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

12.10.2016 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії з включенням виплат до складу яких входить: матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям (постанова КМУ від 09.12.2015 № 1013) відповідно до ст.. 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції на дату призначення пенсії в розмірі 80 % від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 16.09.2016 року на підставі довідки Управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради від 31.08.2016 року № 01-42/24 та просила зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача починаючи з 16.09.2016 року із включенням до заробітної плати, з якої нараховується розмір пенсії, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, додатково включивши до заробітку для обчислення пенсії суми: матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати вказані в довідці від 12.09.20165 року № 12-01-42/29 виданій Управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні до заробітної плати, з якої обчислено її пенсію, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати з якої сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відмовив здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям (постанова КМУ від 09.12.2015 № 1013) відповідно до ст.. 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції на дату призначення пенсії в розмірі 80 % від місячного (чинного) заробітку, що призвело до зменшення розміру пенсії та як наслідок цього - до порушення її пенсійних прав.

Ухвалою судді від 13.10.2016 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

Представник відповідача надіслав заперечення проти позову у яких зазначив, що чинне законодавство України не передбачає можливість включення допомог, грошової винагороди та індексації до складу заробітної плати державного службовця, з якої обчислюється пенсія та зазначив, що на даний час редакція ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» не містить вказівку на перерахунок пенсії в розмірі 80%, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку відповідача і з 07.05.2013 року, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в розмірі 80 % заробітної плати державного службовця. Під час обчислення пенсії позивачу не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати за останнім місцем роботи - Управління економічного розвитку Чернігівської міської ради.

16.09.2016 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою в якій просила обчислити пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок від 31.08.2016 року № 01-42/24 виданої Управлінням економічного розвитку Чернігівської міської ради та довідки Управління економічного розвитку Чернігівської міської ради від 12.09.2016 № 12-01-42/29.

Втім, у задоволенні цих вимог позивача було відмовлено, про що відповідач повідомив листом від 04.10.2016 року № 16059/05. Причиною відмови є те, що, на думку відповідача, матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати чинним законодавством України не віднесена до складових заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державного службовця, а також з посиланням на те, що згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі по тексту Закон № 213- VIII), з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна і додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших видів надбавок.

З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається висновок, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, що враховується при обчисленні пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року, яка згідно положень частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування усіма судами України та усіма суб'єктами владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, в тому числі й для відповідача.

Додатково слід зазначити, що статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; а формою довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1, матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань включено до інших видів виплат, які враховуються при обчисленні пенсії державного службовця.

За змістом статті 37 Закону № 3723-XII " Про державну службу" (у редакції, чинній на час призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 37-1 Закону 3723-XII (у редакції на час звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тому Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що згідно пункту 5 Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі по тексту Закон № 213- VIII), у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення спеціальних пенсій з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку з чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених на умовах Закону України «Про державну службу» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі рішень Кабінету Міністрів України не є виключною підставою для перерахунку пенсії, а є лише однією з багатьох підстав, прямо передбачених законодавцем для перерахунку пенсії.

Згідно довідки, виданої позивачу Управлінням економічного розвитку Чернігівської міської ради від 31.08.2016 № 01-42/24 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), заробітна плата за грудень 2015 року за рівнозначною посадою головного спеціаліста, з якої призначено пенсію ОСОБА_1., встановлена на підставі КМУ від 09.03.2006 № 268 (зі змінами та доповненнями) з урахуванням постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 (зі змінами та доповненнями) та постанови КМУ від 11.02.2016 № 77 становить згідно штатного розпису: посадовий оклад - 1723,00 грн., надбавка за 10 ранг - 80,00 грн., надбавка за вислугу років - 540,90 грн.; надбавка за виконання особливо-важливої роботи - 1171,95 грн.; премія - 172,30 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія перераховується зі строків, передбачених ч.4 ст. 45 Закону, а саме з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма потрібними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з такими документами подано після 15 числа.

Суд вважає, що обчислення пенсії у розмірі 80 % заробітної плати має розраховуватись з 01.10.2016 року, так як позивач звернулася за цим перерахунком до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України 16.09.2016 року.

Суд звертає увагу, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Отже, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Таким чином, позов в частині зобов'язання відповідача визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивача з дати її призначення із включенням до заробітної плати, з якої нараховується розмір пенсії, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягають частковому задоволенню, з 16.09.2016 року, тобто з моменту порушення прав позивача суб'єктом владних повноважень, а саме з моменту подання позивачем заяви про перерахунок пенсії та довідки від 12.09.2016 року № 12-01-42/29 виданої Управлінням економічного розвитку Чернігівської міської ради.

Також суд доходить до висновку, що Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України не мало правових підстав для відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця.

Керуючись ст.ст. 6, 10-12, 69-71, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд , -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з приводу відмови ОСОБА_1 у включенні до заробітку для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 8337,87 грн. та індексацію заробітної плати в сумі 11790,80 грн. починаючи з 16.09.2016 року.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру її пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України включити до заробітку ОСОБА_1 для обчислення пенсії, призначеної в розмірі 80 % від заробітної плати державного службовця, матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 8337,87 грн. та індексацію заробітної плати в сумі 11790,80 грн. за роботу на державній службі, вказані у довідці від 12.09.2016 року № 12-01-42/29 виданій Управлінням економічного розвитку Чернігівської міської ради, здійснити в зв'язку з цим донарахування до її пенсії починаючи з 16.09.2016 року, та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок цього донарахування.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у розмірі 80% від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.10.2016 року на підставі довідки Управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради від 31.08.2016 року № 01-42/24, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя: