Рішення № 62504666, 21.10.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5025/16-ц

пр. № 2/759/3098/16

21 жовтня 2016 року Святошинський районний суд м.Києва у складі:

головуючого-судді - В.Борденюка,

при секретарі - М.Трегубенку,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укршахтгідрозахист», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління державної казначейської служби України в місті Києві, про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати у сумі 10 815,01 гривень та суму середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні за весь період виплати належних працівникові при звільненні сум у розмірі 97 700,40 гривень. Крім того просив стягнути на його користь сплачений судовий збір у розмірі 977,01 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви посилається на те, що ДП «Укршахтгідрозахист» при звільненні ОСОБА_1 не виплатив заробітну плату за період з серпня по листопад 2014 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив слухати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову частково заперечував, вказуючи на те, що не має заперечень в частині вимог щодо компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 10 815,01 грн. В іншій частині представник просила відмовити у позові з підстав відсутності вини відповідача у затримці виплати заробітної плати та існування непереборної сили (форс-мажорних обставин) - проведення АТО.

Вивчивши зміст позовної заяви, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову, виходячи із такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП «Укршахтгідрозахист» з 15.05.2014 року по 17.11.2014 року.

При звільнені з роботи, в порушення вимог статті 116 КЗпП України, відповідач не здійснив розрахунку, не виплатив компенсацію за невикористану відпустку та заробітну плату за період з серпня по листопад 2014 року у сумі 19 632,42 грн.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 23 квітня 2015 року стягнуто з ДП «Укршахтгідрозахист» заборгованість із заробітної плати за період з 01 серпня 2014 року по 17 листопада 2014 року в сумі 19 632,42 грн. та у відшкодування моральної шкоди у сумі 300,00 грн.

23 квітня 2015 року ОСОБА_1 була сплачена заборгованість відповідно до рішення Димитровського міського суду Донецької області, що підтверджується банківською випискою.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У зв'язку з доведенням порушення строку виплати підприємством перед ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, рішенням Димитровського міського суду Донецької області, і визнається представником ДП «Укршахтгідрозахист».

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе стягнути з ДП «Укршахтгідрозахист» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати у розмірі 10 815,01 гривень.

Щодо вимог щодо стягнення суми середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні за весь період виплати належних працівникові при звільненні сум у розмірі 97 700,40 гривень, то суд виходить із такого.

Згідно з ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, за положеннями ст. 117 КЗпП України, обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Згідно зі ст. 4 КЗпП України, законодавство про працю складається із цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч.1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Оскільки трудовим законодавством не врегульовані відносини зприводу відшкодування майнової та морально їшкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на такі відносини.

Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, та виплати середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України, наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Вказана правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постановах №6-2159цс15 від 11 листопада 2015 року та №6-364цс16 від 25 березня 2016 року.

На момент виникнення заборгованості відповідача перед ОСОБА_1, місцезнаходження відповідача було за адресою: місто Димитров Донецької області.

Наказом Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а визначено райони та термін проведення антитерористичної операції Донецької і Луганської області з 07 квітня 2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно додатку до вказаного Переліку - м. Макіївка, м. Димитров в яких знаходилося місцезнаходження відповідача у 2014-2015 роках входять до території де здійснювалася антитерористична операція.

ДП «Укршахтгідрозахист» є неприбутковою, бюджетною установою та повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Наказом Мінпаливенерго України від 25 листопада 2014 року №841 було зобов'язано керівника ДП «Укршахтгідрозахист», оскільки підприємство знаходилося на території проведення АТО, частково припинити діяльність та переміститися в населені пункти де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

В зв'язку з проведенням АТО на території Донецької та Луганської областей витрати на утримання водовідливних комплексів ДП «Укршахтгідрозахист», в тому числі і на виплату заробітної плати по підприємству, де працював ОСОБА_1 не були передбачені відповідними кошторисами затвердженими Міненерговугілля України на 2015-2016 роки.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року №638-ІУ, постанови Правління НБУ «Про призупинення здійснення фінансових операцій» від 06 серпня 2014 року №466, доручень Президента України, рішень Ради національної безпеки і оборони України, доручень Кабінету Міністрів України у 2014 році було призупинено казначейське обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів на території, яка не контролюється українською владою.

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» зупинено дію статті 1 Закону України від 13 січня 2015 року № 85-УІІІ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», щодо погашення вказаним громадянам заборгованості по заробітній платі до 31 грудня 2015 року.

В зв'язку із зупиненням дії статті 1 вказаного Закону, термін погашення заборгованості по заробітній платі громадянам які проживають на територіях АТО встановлений - після завершення антитерористичної операції.

За таких обставин, враховуючи заборону вищезазначеними нормативними актами здійснювати будь-які платежі з державного бюджету на території проведення АТО, зупинення банками України, небанківськими установами, національним оператором поштового зв'язку, які є учасниками платіжних систем, здійснення усіх видів фінансових операцій на зазначеній території, зупинення господарської діяльності, відсутність розробленого чіткого механізму на урядовому рівні погашення заборгованості по заробітній платі фізичним особам, які проживають в населених пунктах де проводиться антитерористична операція та відсутність у ДП «Укршахтгідрозахист» інших фінансових джерел фінансування крім бюджетних коштів на погашення заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1, вина ДП «Укршахтгідрозахист» перед ОСОБА_1.в порушені розрахунку при його звільненні відсутня.

При цьому, обставини проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській областях є загально відомим фактом, а тому підтвердження відповідачем вказаних форс-мажорних обставин сертифікатом Торгово-промислової палати в Україні про форс-мажорні обставини є необов'язковим.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача 97 700,40 гривень середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» (код ЄДРПОУ - 32442405) на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати у розмірі 10 815,01 гривень (десять тисяч вісімсот п'ятнадцять ) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» (код ЄДРПОУ - 32442405) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

У решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: