Вирок № 62501472, 07.11.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2977/16-к

Номер провадження 1-кп/629/284/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

за участю прокурора - Лук'яненко Д.О.,

захисника - адвоката Остапенко С.Ю.,

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього - ОСОБА_4, представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Соколовської О.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12016220380000993 за підозрою

неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, дитина-інвалід, учня Лозівської ЗОШ І-ІІ ступенів № 1 (вечірнє навчання), який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що 11 квітня 2016 року, близько 23:00 години, неповнолітній ОСОБА_3 знаходився в квартирі АДРЕСА_2, куди був запрошений в гості мешканцем вказаної квартири ОСОБА_6 В цей час у неповнолітнього ОСОБА_3 виник умисел скоїти крадіжку майна з вказаної квартири.

В подальшому, реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, неповнолітній ОСОБА_3, скориставшись тим, що ОСОБА_6 та інші присутні в квартирі особи не спостерігали за його діями, діючи таємно, з метою викрадення поклав до свого рюкзака майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон «Nokia Lumia 520» вартістю 786,00 грн. та гроші розмінними монетами по 25 та 50 копійок на загальну суму 17 гривень, а також майно, яке належить колишній дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_7, яка також мешкає у вказаній квартирі та на той момент була в ній відсутня, а саме: золотий ланцюжок 585 проби вагою 4,49 грамів вартістю 2619 гривень 87 копійок, золотий браслет 585 проби вагою 2 грами вартістю 1166 гривень 98 копійок, золотий хрестик 585 проби вагою 1,29 грамів вартістю 752 гривні 70 копійок та лом золота 585 проби вагою 1,0 грам вартістю 58 гривень 34 копійки. Після цього неповнолітній ОСОБА_3 з вище вказаним майном вийшов з квартири та зник з місця пригоди, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В результаті протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було завдано майнову шкоду у розмірі відповідно 803 гривні та 4539 гривень 55 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним в інкримінованому йому правопорушенні та пояснив, що він був запрошений в гості до ОСОБА_6, де знаходячись в квартирі і помітивши, що за ним ніхто не спостерігає, він таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_6 та золоті вироби і гроші розмінними монетами в сумі 17 грн., які належали ОСОБА_7 Скоєним розпорядився на свій розсуд, в подальшому частина викраденого була повернуто потерпілим. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особистість, вивченням доказів, що стосуються судових витрат та речових доказів.

Суд вважає, що дії неповнолітнього ОСОБА_3, які виразилися у викраденні мобільного телефону у гр. ОСОБА_6 та золотих виробів у гр. ОСОБА_7, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 102 КК України покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Дослідженням даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, у лікаря-психіатра перебуває на обліку з приводу соціалізованого розладу поведінки. Навчається в Лозівській ЗОШ № 1 (вечірнє навчання), раніше навчався в Лозівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 12, характеризується негативно. Дитина-інвалід, виховується мамою, батько позбавлений батьківських прав, проживає разом з мамою та молодшим братом, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, виховується в неповній сім'ї.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_3, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75, 104 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз № 2508 від 26.04.2016 року в сумі 351,84 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з законного представника обвинуваченого - матері ОСОБА_4, оскільки неповнолітній ОСОБА_3 не має самостійного заробітку

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, ст.ст. 102, 103-104 КК України, суд -

з а с у д и в:

неповнолітнього ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання - 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Стягнути з законного представника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 351,84 (триста п'ятдесят одну грн. 84 коп.) гривень за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2508 від 26.04.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: золотий хрестик та гроші в сумі 300 грн., які належать ОСОБА_7; мобільний телефон «Nokia Lumia 520» і зарядний пристрій до мобільного телефону, які належать ОСОБА_6 - вважати повернутими потерпілим; фіскальний чек з магазину «Сільпо» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська