Ухвала суду № 62500230, 01.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 375/23/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Нечепоренко Л.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.

секретаря Строяновської О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_2

представника відповідача: Мовчан О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певі дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 30 травня 2016 року,

У с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням отриманої нею матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з якої сплачено страхові внески, зобов'язати останнього здійснити їй перерахунок і виплату пенсії з 12.07.2015 та зарахувати до стажу державної служби період роботи з 01.06.1984 по 15.05.1987 на посаді головного бухгалтера Ромашківської сільської ради народних депутатів Рокитнянського району Київської області.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 30 травня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зарахування до стажу державної служби періоду роботи на посаді головного бухгалтера сільської ради.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що позивач з 03.07.1980 по 01.06.1984 працювала на посаді старшого бухгалтера Рокитнянського відділення Державного банку СРСР; з 01.06.1984 по 15.05.1987 працювала на посаді головного бухгалтера Ромашківської сільської ради народних депутатів; з 01.03.1991 по 31.03.2015 працювала на посаді директора Рокитнянського районного центру зайнятості. А також, з 25.07.2006 отримує пенсію державного службовця.

При призначенні пенсії ОСОБА_2 відповідач не зарахував до стажу її державної служби період роботи на посаді головного бухгалтера Ромашківської сільської ради з 01.06.1984 по 15.05.1987.

Крім іншого, у лютому 2008 року ОСОБА_2 була виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2097,04 грн., що збільшило її заробітну плату до 6365,79 грн. і з вказаної суми були сплачені страхові внески. Але відповідач у лютому 2008 року провів перерахунок пенсії позивача із суми 4268,79 грн., не зарахувавши суму допомоги, що зменшило розмір пенсії.

02.07.2015 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії у зв'язку з тим, що у заробіток при перерахунку пенсії у лютому 2008 року не була включена нарахована їй матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, яка мала бути включена до заробітної плати, з якої розраховується пенсія державного службовця.

Листом від 10.07.2015 року за №3855/04 відповідач відмовив позивачу у перерахунку її пенсії, посилаючись на відсутність для цього правових підстав. А саме, вказав на те, що зміни до чинного законодавства, зокрема, до Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» не вносилися і відповідно, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця включаються вкладові заробітної плати, передбачені вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Обговорюючи правомірність такої відмови, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, чинній станом на день призначення пенсії позивачу, пенсія призначається державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу (ч. 1 ст. 40).

Згідно пункту 1 статті 41 цього Закону до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Частиною першою статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Отже, до складу заробітної плати (доходу) входять усі види виплат, з яких сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У постанові Кабінету Міністрів України № 697 від 18 травня 1998 року визначено вичерпний перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії. У визначеному цією постановою Уряду України переліку не зазначена матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №865 від 31.05.2000 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», якою на момент призначення позивачу пенсії було встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Також, структура заробітної плати визначена Законом України «Про оплату праці», статтею 2 якого закріплено, що до її складу відносяться основна заробітна плата, додаткова заробітна плата (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що законодавство України відносить до складу заробітної плати також інші виплати, до яких належить матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань.

Наведене свідчить, що, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги, яка їй виплачувалась, та на яку нараховувались страхові внески, відповідач діяв протиправно та всупереч вимогам законів України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а в силу статті 22, закріплені Конституцією України нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.

Ураховуючи наведене, судова колегія доходить висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії за Законом України «Про державну службу».

Таким чином, вимоги позивача визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні їй перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, є такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, виключення відповідачем із стажу державної служби позивача періоду роботи з 01.06.1984 по 15.05.1987 на посаді головного бухгалтера Ромашківської сільської ради народних депутатів Рокитнянського району Київської області колегія суддів також вважає незаконним з огляду на наступне.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Також, згідно п.4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (в редакції на час звернення до суду з даним позовом) (надалі - Порядок №283) документом для визначення стажу державної служби є, зокрема, трудова книжка.

У п.2 Порядку №283 зазначено, що до стажу державної служби зараховується, крім іншого, робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком. При цьому, у вказаному додатку зазначено, що до переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, крім іншого, відносяться Виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Також, у Розпоряджені Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 №794-р «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад» відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесено посади органів місцевого самоврядування до таких категорій посад як сьому категорію - посада головного бухгалтера виконавчого органу сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради.

При цьому, представником відповідача не доведено, що запис у трудовій книжці позивача про зарахування її з 01.06.1984 головним бухгалтером Ромашківської сільської ради, а згодом і звільнення з вказаної посади з 15.05.1987 на підставі рішень виконкому Ромашківської сільської ради народних депутатів зроблений невірно і що вона дійсно працювала головним бухгалтером централізованої бухгалтерії Ромашківської сільської ради. Оскільки відповідачем до суду не надано рішення органу місцевого самоврядування про створення централізованої бухгалтерії району чи окремої сільської ради, в тому числі і Ромашківської сільської ради.

Надані ж суду протоколи засідань виконкому Ромашківської сільської ради від 27.06.1984 та від 26.05.1987, де прийнято рішення про прийняття на роботу та звільнення позивача підтверджують прийняття та звільнення саме на посаду та з посади головного бухгалтера Ромашківської сільської ради.

Крім того, позивачем надано наказ Київського обласного центру зайнятості №397-к від 04.09.2008, яким зараховано до стажу державної служби ОСОБА_2 період роботи в Ромашківській сільській раді на посаді головного бухгалтера з 01.06.1984 по 15.05.1987.

Посилання відповідача про пропуск строку звернення до суду, колегія суду відхиляє, оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року скасовано ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду від 14.01.2016 та прийнято нову, якою справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Тому, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову місцевого суду слід залишити без змін на підставі п.1 ч.1 ст.198 ч. 1 ст.200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 30 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є.Пилипенко суддяЯ.Б.Шелест (Повний текст ухвали складений 04.11.2016)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

Пилипенко О.Є.