Ухвала суду № 62497956, 07.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

______________________________

У Х В А Л А

"07" листопада 2016 р.Справа № 12/081-11

Суддя Конюх О.В. розглянувши заяву комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 12/081-11

за позовомДочірньої компанії Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідачакомунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради, м. Ірпінь Київської області,

про стягнення 2 879 684,24 грн.

за участю представників:

від позивача (стягувача):ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 27.04.2016р. №175/16;

від відповідача (боржника):ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 27.09.2016р. б/н;

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Київської області від 05.07.2011р. (повний текст якого підписано 08.07.2011р.) у справі № 12/081-11 позов дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 320 788,72 грн. основного боргу, 179 668,32 грн. пені, 99 133,76 грн. 3% річних, 280 093,44 грн. інфляційних втрат, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дана заборгованість виникла у відповідача на підставі договору №06/09-1587ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009р. у звязку із неповною невчасною оплатою природного газу, отриманого за актами передачі-приймання природного газу:

від 30.11.2009р. (за листопад 2009р.) в обсязі 678,892 тис.куб.м. на суму 592 526,08 грн.;

від 31.12.2009р. (за грудень 2009р.) в обсязі 1045,762 тис.куб.м. на суму 912 724,33 грн.;

від 31.01.2010р. (за січень 2010 р.) в обсязі 1 412,903 тис.куб.м. на суму 1 233 159,13 грн.;

від 28.02.2010р. (за лютий 2010р.) в обсязі 1098,943 тис.куб.м. на суму 959 139,88 грн.;

від 31.03.2010р. (за березень 2010р.) в обсязі 825,096 тис.куб.м. на суму 720 130,58 грн.;

від 30.04.2010р. (за квітень 2010р.) в обсязі 124,903 тис.куб.м. на суму 109 013,34 грн.

У звязку із простроченням грошового зобовязання суд стягнув з відповідача на користь позивача пеню в сумі 179 668,32 грн. (нараховану на суму заборгованості 2 320 788,72 грн. за період з 29.10.2010р. по 29.04.2011р.), 3% річних в сумі 99 133,76 грн. (нараховані на суму основного боргу за період з 11.11.2009р. по 29.04.2011р.) та інфляційні втрати в сумі 280 093,44 грн.(нараховані на суму основного боргу за період з 11.11.2009р. по 29.04.2011р.).

На виконання вказаного рішення 13.09.2011р. видано наказ №12/081-11.

Ухвалою від 27.09.2016р. частково задоволено скаргу дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», визнано неправомірними дії Ірпінського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 32152397 від 28.12.2012р. та щодо не надіслання вказаної постанови стягувачу, визнано незаконною та скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №32152397 від 28.12.2012р. Cудом встановлено, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві від 28.12.2012р. була винесена з посиланням на укладення між позивачем та відповідачем договору про реструктуризацію боргу, існування якого як позивач так і відповідач заперечують, і доказів укладення такого договору до матеріалів справи не подано.

Боржник комунальне підприємство «Теплоенергопостач» звернувся до господарського суду Київської області із заявою без номера і дати в порядку ст. 117 ГПК України про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011р.

Заява мотивована тим, що 04.06.2011р. набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (далі по тексту Закон), відповідно до якого заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) що обліковувалась станом на 01.01.2010р. і не сплачена станом на дату набрання чинності цим законом, підлягла списанню, разом із сумами пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Заявник твердить, що в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 склав та направив позивачу протокол комісії з питань списання заборгованості від 05.09.2011р. про списання заборгованості за природний газ, зокрема згідно договору №06/09-1587ТЕ-17 від 23.09.2009р. згідно рішення господарського суду Київської області в сумі 2 320 788,72 грн. боргу, 179 668,32 грн. пені, 99133,76 грн. 3% річних, 280093,44 грн. інфляційних втрат, який позивач отримав 28.11.2011р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу, у звязку з чим заявник просить суд визнати наказ таким, що не підлягає виконанню з 06.09.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2016р. заяву комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 28.10.2016р.

Від дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 27.10.2016р. о суду надійшли пояснення №31/13-3991, відповідно до яких позивач (стягувач) проти задоволення даної заяви заперечує та просить суд залишити її без задоволення. Заперечення мотивовані тим, що згідно акту звірки розрахунків від 30.10.2015р., підписаного обома сторонами, залишок боргу за договором №06/09-1587ТЕ-17 від 23.09.2009р. становить 290 847,52 грн., відповідно до чого позивач робить висновок про те, що твердження відповідача про списання заборгованості відповідно до протоколу від 05.09.2011р. не відповідають дійсності.

Крім того, позивач вказує на те, що згідно Закону, на який посилається заявник, списанню підлягала заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахована за природний газ, спожитий у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р. і не сплачена станом на дату набрання чинності законом (04.06.2011р.), в розмірах, що обліковувались в бухгалтерському обліку, а оскільки рішення суду набрало законної сили лише 19.07.2011р., заборгованість за вказаним рішенням не підлягала списанню, оскільки станом на 04.06.2011р. в бухгалтерському обліку субєктів списання не була відображена.

Також позивач посилається на пункт 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894, відповідно до якої у разі наявності незавершеного судового процесу станом на момент набрання чинності Законом, розмір штрафних та фінансових санкцій має визначатись на підставі укладених між учасниками списання договорів, які між позивачем та відповідачем не укладались, списання за договорами не проводилось.

В судовому засіданні 28.10.2016р. розпочато розгляд заяви та оголошено перерву в судовому засіданні до 07.11.2016р., про що представникам стягувача та боржника було повідомлено особисто під розпис. Після оголошеної перерви представниками заявника (боржника) та стягувача були надані додаткові письмові та усні пояснення.

Розглянувши заяву боржника про визнання наказу у справі № 12/081-11 таким, що не підлягає виконанню, суд вважає її такою, яку належить задовольнити частково.

Так, предметом розгляду у справі є заборгованість відповідача за природний газ, спожитий за період листопад 2009 року квітень 2010 року, а також пеня, інфляційні та річні, нараховані на зазначену заборгованість станом на 29.04.2011р. і не сплачені станом на 04.06.2011р. Сума заборгованості за природний газ, фактично стягнута судовим рішенням, виникла за період січень-квітень 2010р.

Основна заборгованість, стягнута судовим рішенням, була погашена відповідачем платіжним дорученням від 07.07.2011р. №1 на суму 2 186 342,00 грн. (копія залучена до матеріалів справи, аркуш справи 40) в порядку, передбаченому Постановою КМУ від 11.05.2011р. №503, а також платіжним дорученням від 26.11.2012р. на сумі 134 446,72 грн. (копія виписки Управління державного казначейства від 27.11.2012р. подана представником ДК «Газ України» з додатковими поясненнями від 07.11.2016р. № 31/13-4169). Отже, зобовязання відповідача зі сплати основного боргу є відсутнім у звязку з його припиненням виконанням (ст. 599 ЦК України, частина 4 ст. 117 ГПК України)

04.06.2011р. набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (далі Закон), відповідно до статті 2 якого підлягла списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (пункт 2.2 ст. 2 Закону).

Тобто згідно положень вказаного закону, списанню підлягала основна заборгованість, яка обліковувалась станом на 01.01.2010р., а також заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних, та індекс інфляції), нарахована на заборгованість за природний газ, спожитий у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011р.

За таких обставин, судом встановлено, що заборгованість, що була предметом розгляду у справі №12/081-11, в частині нарахованих пені, процентів річних та інфляційних втрат підпадала під сферу регулювання вказаного закону, норми якого є імперативними, обовязковими для застосування і не залежали від волі підприємства-кредитора.

Згідно до пункту 2.5 статті 2 Закону, списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію був затверджений Постановою КМ України від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" (далі Порядок), та передбачав певну послідовність дій, дотримання якої була необхідна для реалізації передбаченого законом права на списання заборгованості за природний газ.

Так, відповідно до пункту 6 Порядку, для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер, і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

У відповідності до зазначеного Порядку КПП «Теплоенергопостач» утворено комісію з питань списання заборгованості, якою 05.09.2011р. складено та затверджено протокол списання заборгованості за природний газ на виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 «Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», яким вирішено провести списання заборгованості станом на 05.09.2011р. зокрема згідно договору №06/09-1587ТЕ-17 від 23.09.2009р. згідно рішення господарського суду Київської області в сумі 2 320 788,72 грн. боргу, 179 668,32 грн. пені, 99133,76 грн. 3% річних, 280093,44 грн. інфляційних втрат.

Протокол направлений до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 23.11.2011р. та отриманий ним 28.11.2011р., про що свідчать залучені до матеріалів справи копії фіскального чеку «Укрпошти» від 23.11.2011р. №2604 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0100185226675.

Зазначений протокол, складений у відповідності до передбаченого законодавством порядку, є достатньою підставою для твердження про списання зазначеної у ньому заборгованості з пені, процентів річних та інфляційних втрат, а датою списання є дата затвердження протоколу, в даному випадку 05.09.2011р. Таку ж позицію підтримує і Вищий господарський суд України (постанова від 16.04.2013р. у справі №5011-27/6245-2012), з якою погоджується також і Верховний Суд України (постанова від 15.10.2013р. у справі №5011-27/6245-2012).

Суд звертає увагу на те, що рішення господарського суду Київської області у справі № 12/081-11 від 05.07.2011р. набрало законної сили 19.07.2011р., а відтак станом на дату набрання чинності Законом 04.06.2011р. була розпочата процедура судового врегулювання спору і було відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 7 Порядку заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Разом із тим, вказаним пунктом передбачено не окремий порядок (на підставі договору) списання пені, штрафних та фінансових санкцій, щодо яких існує незакінчене судове провадження, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Таку ж позицію підтримує і Вищий господарський суд України (постанова від 16.04.2013р. у справі №5011-27/6245-2012), з якою погоджується також і Верховний Суд України (постанова від 15.10.2013р. у справі №5011-27/6245-2012)

У поданому протоколі комісії від 05.09.2011р. розмір пені, штрафних та фінансових санкцій визначено на підставі судового рішення, що не суперечить порядку списання заборгованості, передбаченої наведеними нормами закону. На підставі вищевикладеного суд робить висновок про те, що заборгованість, зазначена у судовому наказі від 13.09.2011р. №12/081-11 в частині пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат є списаною.

Зазначене не стосується стягнутих судовим рішенням сум судових витрат: державного мита (25 500,00 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (236,00 грн.), на які дія Закону «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» не розповсюджується.

Згідно із пунктами. 2, 4 статті 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відповідно до пункту 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 року № 9, частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, враховуючи те, що заборгованість, зазначена у наказі господарського суду Київської області від 13.09.2011р. №12/081-11 в частині основного боргу 2 320 788,72 грн. є погашеною боржником, а частині пені 179 668,32 грн., трьох процентів річних 99 133,76 грн. та інфляційних втрат 280 093,44 грн. є списаною, суд за заявою стягувача визнає наказ таким, що не підлягає виконанню частково, в частині зазначених сум.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» про визнання наказу господарського Київської області від 13.09.2011р. у справі № 12/081-11 таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

2. Визнати наказ господарського суду Київської області від 13.09.2011р. у справі № 12/081-11 про примусове виконання рішення таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 2 320 788,72 грн. основного боргу, 179 668,32 грн. пені, 99 133,76 грн. 3% річних, 280 093,44 грн. інфляційних втрат.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Суддя О.В. Конюх