Ухвала суду № 62497898, 02.11.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Москаленко В.В.

Доповідач - Єрмаков Ю.В.

Справа № 431/2960/15-ц

Провадження № 22ц/782/679/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м.Сєвєродонецьк Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Єрмакова Ю.В.

суддів : Карташова О.Ю., Романченко В.О.,

за участю секретаря - Подрябінкіна Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 20 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про захист прав споживачів та стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про захист прав споживачів та стягнення боргу.

Того ж місяця 2015 року сторони звернулись до суду з заявою про укладання мирової угоди.

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 20 липня 2015 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та Кредитною спілкою «Імперіал ЛТД», за якою:

Визнано за ОСОБА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_1) право власності на ? житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у рахунок погашення 89000грн.

Затвердити, що з моменту підписання цієї Мирової Угоди та у випадку належного її виконання Позивач не матиме жодних майнових претензій до відповідача, що випливають з умов визначених сторонами договором внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок НОМЕР_2 від 02.06.2015 року, виконання якого є предметом цієї Мирової Угоди.

Відповідач та Позивач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й Держави.

Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї Мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій.

Сторони даної Мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї Мирової угоди.

Вся інформація, що викладена у Мировій угоді, сприймається Сторонами як повною мірою достовірна. Кожна Сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій Мировій угоді.

Провадження по справі закрито.

03 серпня 2016 року ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участь у справі, звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій вказала, що із затвердженням мирової угоди між Кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_3 порушені та зачіпаються її права, як стягувача, оскільки КС «Імперіал» є боржником перед апелянтом, та, оскільки, оскаржуваною ухвалою було визнано мирову угоду щодо відчуження майна кредитної спілки «Імперіал ЛТД», яке на момент постановлення даної ухвали перебувало і на даний час перебуває під арештом в рамках забезпечення виконання рішення Старобільського районного суду Луганської області від 15.09.2015 року, зміненого рішенням апеляційного суду Луганської області від 19.11.2015 року, про стягнення з КС «Імперіал ЛТД» на користь ОСОБА_2 грошових коштів на загальну суму 157499,40 грн. На даний час триває вказане виконавче провадження по примусовому стягненню грошового боргу з КС «Імперіал ЛТД» на користь останньої і майно КС «Імперіал ЛТД» перебуває в арешті.

Отже, враховуючи вказані обставини, просила оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.

КС «Імперіал ЛТД» подали заперечення на апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам справи, апелянтом не надано доказів, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали, все рухоме і нерухоме майно КС «Імперіал ЛТД» перебувало в арешті, також не надано доказів щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню з КС «Імперіал ЛТД» грошових коштів на користь ОСОБА_2, у зв'язку з чим просили ухвалу суду залишити без змін.

В судове засідання сторони не з'явилися, судом були виконані дії щодо повідомлення сторін про день та час розгляду справи відповідно до ст.74 ЦПК України.

Від КС «Імперіал ЛТД» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з знаходженням представника у іншому процесі, проте, судова колегія вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити, оскільки апелянт є юридичною особою та має можливість вирішити питання щодо організації представництва своїх інтересів в судовому засіданні іншими представниками, від КС «Імперіал ЛТД» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, явка в апеляційну інстанцію не є обов'язковою, у зв'язку з чим справа розглядається за відсутності вказаних осіб відповідно до ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Приймаючи рішення про визнання мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить закону і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому відповідно до правил ст. 205 ЦПК України вказана мирова угода підлягає визнанню судом із закриттям провадження в справі.

Таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Старобільського районного суду від 11 червня 2015 року клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно в межах суми 159950 грн. 20 коп., що належить Кредитній спілці «Імперіал ЛТД». Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.06.2015 року державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить боржнику КС «Імперіал ЛТД» та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику. Стягувачем зазначено ОСОБА_2 Заочним рішенням від 15 вересня 2015 року, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Луганської області від 19 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені та стягнуто з Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» заборгованість за договором вкладу у сумі 157499, 40 грн. На виконання вказаного рішення постановою державного виконавця від 25.12.2015 року було відкрито виконавче провадження.

Отже, вказаною оскаржуваною ухвалою від 20 липня 2015 року, якою було затверджено мирову угоду між Кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_3 порушуються права та інтереси апелянта, оскільки позбавляє можливості ОСОБА_2 одержати належні їй кошти в порядку виконання вказаного рішення суду.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що мирова угода є не конкретною, не має чіткого і зрозумілого визначення майна, щодо якого сторони досягли домовленості, його площі ( як зазначено в мировій угоді та ухвалі суду визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку, але ж, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на вказаний об'єкт, Кредитній спілці належить 1/6 частина цього житлового будинку за вказаною адресою).

Умови мирової угоди повинні бути чітко і зрозуміло висловлені, для запобігання в подальшому ускладнення у разі її виконання. При цьому, суд першої інстанції, не з'ясовував питання щодо співвласників спірного будинку, відповідність часток зазначеного спірного будинку та ймовірність порушення прав співвласників, а також інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що якщо сторони виявили намір укласти мирову угоду, то при необхідності їм може бути надана можливість оформити умови мирової угоди, для чого суд оголошує перерву в судовому засіданні. У разі якщо умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (не сторін), суд визнає мирову угоду та закриває провадження у справі.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_3, посилаючись на норми ЗУ «Про захист прав споживачів та вимоги ст. 526 ЦПК України, просив суд стягнути з КС «Імперіал ЛТД» суму неповернутого вкладу у розмірі 89 000 гривень за договором вкладу НОМЕР_2 від 02.06.2015 року.

Отже, предмет позову - є конкретна матеріальна-правова вимога позивача до відповідача, яка витікає із спірного правовідношення, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Тому, на думку колегії суддів, умови мирової угоди, визнаної ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 20 липня 2015 року, порушують права та інтереси апелянта, як стягувача, де боржником є Кредитна спілка «Імперіал ЛТД», а тому суперечать закону.

Судом залишено без уваги те, що під час укладення мирової угоди взаємні поступки сторін можуть мати місце лише в межах їхніх прав та обов'язків у рамках укладеного договору № НОМЕР_2 та лише стосовно грошових коштів.

Визнання ж судом за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно при визнанні мирової угоди між позивачем та відповідачем протеричить вимогам ст. 328 ЦК України відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За таких обставин, судова колегія вважає, що вказана ухвала постановлена судом поспішно, з порушенням порядку, встановленого для вирішення цього питання, без достатнього аналізу заяви сторін щодо укладення мирової угоди, а тому вказана ухвала суду першої інстанції не може бути визнана такою, що відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Пунктом 37 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

При таких обставинах, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 21 квітня 2015 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.307, 311, 315, 317,319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 20 липня 2015 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції

Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає чинності негайно, може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий Ю.В. Єрмаков

Судді: Карташов О.Ю.

Романченко В.О.