Ухвала суду № 62497548, 07.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.11.16р. Справа № 904/8353/14

За заявою: Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство"

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.14

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", м. Тернівка, Дніпропетровська область

про стягнення 2 656 583,47 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від стягувача: ОСОБА_1, довіреність № ББУ/ПУ129/16 від 13.06.2016, представник;

від боржника: ОСОБА_2, довіреність № 80 від 22.01.2016, представник.

СУТЬ СПОРУ:

25.10.2016 Комунальне підприємство "Тернівське житлово-комунальне підприємство" звернулось до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду від 17.11.2014 у справі № 904/8353/14 на строк до 01.01.2018.

Подана заява вмотивована тим, що виконання судового рішення Комунальним підприємством "Тернівське житлово-комунальне підприємство" призведе до зупинення господарської діяльності підприємства та до невиплати заробітної плати його працівникам, що може призвести до нестабільного становища у місті Тернівка. Разом з тим боржник зазначає, що підприємство є фактично збитковим, на підтвердження чого надав копію балансу (звіт про фінансовий стан) станом на 30.06.2016.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2016 заяву Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про відстрочку виконання судового рішення прийнято до розгляду у судовому засіданні 07.11.2016.

У судовому засіданні 07.11.2016 представник боржника підтримав подану заяву. Представник стягувача заперечує проти задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення у зв'язку з відсутністю його обгрунтування належними та допустимими доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, господарський суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про стягнення заборгованості у сумі 2656583,47 грн. Судовий збір позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду від 17.11.2014 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" основний борг у сумі 2656853,47 грн., судовий збір у сумі 53 139,67 грн.

05.12.2014 господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014.

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Зі змісту пункту 7.2 зазначеної постанови вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних та допустимих доказів на підтвердження винятковості випадку, що за статтею 121 Господарського процесуального кодексу України є визначальною підставою для відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення, боржник суду не надав.

Так, боржник не прийняв заходів для розкриття суду свого фінансового стану на час розгляду заяви з розгорнутим аналізом активів за всіма видами майна, у тому числі й грошових коштів на усіх своїх банківських рахунках.

Фінансовий звіт боржника станом на 30.06.2016, який долучений до матеріалів справи, не є актуальним станом на час судового провадження (а.с. 93 том 1).

Боржником не надано доказів прийняття ним заходів щодо зміни способу виконання судового рішення, а також щодо погашення заборгованості з використанням інших правових механізмів, у тому числі за участю стягувача. Неможливість боржником погасити заборгованість шляхом залучення банківських кредитів, фінансових активів за рахунок поручителів, гарантів, укладення мирової угоди зі стягувачем на умовах тієї ж відстрочки чи розстрочки тощо боржник суду не довів.

Отже, доказів на підтвердження того, що скрутне фінансове становище боржника утворилося внаслідок об'єктивних підстав, а не через брак ефективного управління його господарською діяльністю, суду не надано.

Поряд з викладеним суд враховує також і ту обставину, що цій заяві вже передувало попереднє звернення боржника до суду 24.09.2015 із заявою про відстрочку виконання судового рішення до 31.12.2017, яка ухвалою суду від 07.10.2015 була частково задоволена з відстрочкою виконання рішення до 01.11.2016.

Звертаючись до суду з черговою заявою про відстрочку виконання судового рішення, боржник не обгрунтував бажану для нього відстрочку до 01.01.2018.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 відсутні.

При цьому суд звертає увагу, що за змістом пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" право на відстрочку судового рішення може бути реалізоване господарським судом у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.14 у справі № 904/8353/14 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття 07.11.2016 та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_3