Ухвала суду № 62497519, 04.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.11.16р. Справа № 904/9947/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук Полтавської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Царичанка Дніпропетровської області

про стягнення 1 636 031 грн. 35 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, дов. № 1697 від 07.12.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2, ФОП; Гоменюк Ю.В., адвокат, договір від 03.10.16р. № 0111.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 1 636 031 грн. 35 коп., з яких: 914 494 грн. 89 коп. - основний борг, 20 143 грн. 94 коп. - 3% річних, 359 396 грн. 49 коп. - інфляційні втрати, 341 996 грн. 03 коп. - пеня, відповідно до умов договору на поставку нафтопродуктів від 02.01.2010р. № 2.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

В судовому засіданні 04.11.2016р. представник відповідача надав заяву про відвід судді в порядку ст. 20 ГПК України.

Заява про відвід вмотивована тим, що відхилення суддею Рудь І.А. клопотань відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи на предмет встановлення належності підпису у спірних видаткових та товарно-транспортних накладних, дає підстави припускати можливість наявності у судді Рудь І.А. упередженого ставлення до справи та викликає сумніви щодо об'єктивності судді при її розгляді.

Представник позивача проти задоволення заяви про відвід заперечує у зв'язку із відсутністю підстав для відводу судді.

Відповідно ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч. 3 ст. 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

В п. 1.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до п. 1.2.5. вказаної постанови право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному судді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи, що відповідачем по суті в заяві про відвід судді здійснюється оцінка процесуальних дій судді, заявником не надано доказів та обґрунтованих причин, які б могли ставити під сумнів неупередженість судді Рудь І.А. при розгляді справи № 904/9974/15, суд не знаходить підстав для задоволення заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Таким чином, викладені в заяві обставини не є підставою для відводу судді у відповідності до вимог ст. 20 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відвід судді Рудь І.А. відмовити.

Суддя І.А. Рудь