Рішення № 62497267, 01.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.16р. Справа № 904/7947/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екосфера Дніпро", м. Дніпро

до комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 72 037,68 грн. пені та 5 783,51 грн. 3% річних

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.08.2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №227 від 19.04.2016 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосфера Дніпро" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості на загальну суму 77 821,19 грн., з яких:

- 72 037,68 грн. пеня;

- 5 783,51 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на закупівлю послуг з прибирання прибудинкових територій № 02-18 від 18.02.2016 року в частині своєчасної оплати наданих послуг за наступними актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- № 10 від 29.02.2016 року на суму 243 354,21 грн.;

- № 16 від 31.03.2016 року на суму 584 519,00 грн.;

- № 21 від 30.04.2016 року на суму 584 519,00 грн.;

- № 28 від 31.05.2016 року на суму 584 519,00 грн.;

- № 41 від 30.06.2016 року на суму 584 519,00 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що після виконання робіт відповідачем для належного обслуговування житлового фонду було укладено низку договорів з іншими підрядними організаціями, за яким контрагенти вимагали своєчасної оплати за виконані роботи (надані послуги), тому відповідач здійснював оплату саме за вказаними договорами, а оплата за договором від 18.02.2016 року № 02-18 була здійснена несвоєчасно. Відповідач зазначає, що стягнення з відповідача заборгованості може негативно вплинути на стан розрахункової дисципліни з іншими контрагентами, які на даний час здійснюють виконання поточних ремонтів та технічне обслуговування житлового фонду підприємства.

Також відповідачем було перевірено правильність розрахунків сум пені та 3% річних, помилок виявлено не було, тому вказані суми є обґрунтованими.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04.10.2016 року.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 04.10.2016 року було оголошено перерву до 11.10.2016 року, у судовому засіданні від 11.10.2016 року було оголошено перерву до 01.11.2016 року.

В судовому засіданні 01.11.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Екосфера Дніпро" (далі - позивач, виконавець) та комунальним підприємством "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач, замовник) укладено договір про закупівлю послуг з прибирання прибудинкових територій № 02-18 (далі - договір) відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався у 2016 році надавати замовникові послуги згідно ДК 016:2010 код 81.21.10 послуги щодо загального очищення будівель / послуги з прибирання прибудинкових територій (далі - послуги) у житловому фонду згідно переліку (додаток № 1 до договору).

Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання безпосередньо або шляхом залучення на договірних засадах фізичних та юридичних осіб з виконання послуг з прибирання прибудинкових територій в будинках житлового фонду згідно додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Послуги надаються у відповідності до Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 року № 76 та рішення виконкому Дніпропетровської міської ради № 964 від 13.07.2011 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади міста" (п.1.3 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що до 05-го числа місяця, наступного за звітним виконавець дає замовнику акт виконаних робіт (далі - Акт) і рахунок на оплату. Замовник підписує Акти, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний термін повертає один примірник Акту виконавцю.

Оплата проводиться кожного місяця в гривнях, після підписання сторонами Акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 20-ти банківських днів з моменту надання рахунку виконавцем (п.2.3 договору).

У додатку № 1 договору сторонами визначено перелік послуг з прибирання прибудинкових територій.

У додатку № 2 договору сторонами визначено перелік житлових будинків комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровська та характеристика їх прибудинкових територій.

На виконання умов договору, позивач за період лютий - червень 2016 року надав, а відповідач прийняв, послуги з прибирання прибудинкових територій на загальну суму 2 581 430,21 грн., що підтверджується актами надання послуг, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств:

- № 10 від 29.02.2016 року на суму 243 354,21 грн.;

- № 16 від 31.03.2016 року на суму 584 519,00 грн.;

- № 21 від 30.04.2016 року на суму 584 519,00 грн.;

- № 28 від 31.05.2016 року на суму 584 519,00 грн.;

- № 41 від 30.06.2016 року на суму 584 519,00 грн.

Відповідач здійснив оплату вартості наданих послуг, але з порушенням строків оплати, що є причиною звернення з позовом до суду.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 72 037,68 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.2 договору у разі несвоєчасної оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки та відшкодовує заподіяння.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу у сумі 72 037,68 грн.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 3% річних у сумі 5 783,51 грн.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє дану вимогу у сумі 5 783,51 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача у сумі 1 378,00 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради (49127, м. Дніпро, вул. Агнії Барто, 19, ідентифікаційний код 05451368) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екосфера Дніпро" (49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 95А, ідентифікаційний код 39706704) пеню у сумі 72 037,68 грн., 3% річних у сумі 5 783,51 грн. та 1 378,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.2016 року.

Суддя ОСОБА_3