Ухвала суду № 62497181, 07.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 листопада 2016 року Справа № 906/456/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход"на рішенняГосподарського суду Житомирської області від 16.06.2016та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2016у справі№ 906/456/16 Господарського суду Житомирської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход"провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників від 25.04.2016р.ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.06.2016 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 906/456/16. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як встановлено колегією суддів, працівниками Рівненського апеляційного господарського суду складено акт від 22.09.2016, в якому вказано, що при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" виявлено, що перелічені у додатках до касаційної скарги, докази направлення касаційної скарги позивачу у справі та платіжне доручення про сплату судового збору надані в копіях.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції, тощо). Тобто додатки до касаційної скарги, як то: платіжні документи, квитанції установ зв'язку, подаються до господарського суду в оригіналі.

За таких обставин надані заявником ксерокопії фіскальних чеків та опис вкладення у цінний лист не можуть вважатися належними доказами надсилання копії скарги позивачу у справі.

Разом з тим пунктами 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено наступне: чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Враховуючи наведене додана до касаційної скарги копія платіжного доручення № 469 від 20.09.2016р. не приймається судом, як належний доказ сплати судового збору у встановлених порядку.

Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтею 86, пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.06.2016 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 906/456/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець