Ухвала суду № 62497034, 04.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 листопада 2016 року Справа № 5017/3726/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Сибіги О.М.,перевіривши матеріали касаційної скарги Тарутинської районної державної адміністраціїна постановуОдеського апеляційного господарського судувід03.03.2016у справі№5017/3726/2012Господарського судуОдеської областіза позовомзаступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України 2. Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини районудо1. Тарутинської районної державної адміністрації 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса"треті особи1. Кабінет Міністрів України 2. Одеська обласна державна адміністрація 3. Оперативне командування "Південь"провизнання недійсними договорів оренди та витребування майна,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Тарутинської районної державної адміністрації не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідач-1 вже звертався з касаційними скаргами у даній справі, однак ухвалами Вищого господарського суду України від 18.04.2016 та 21.06.2016, касаційні скарги повернуто на підставі п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України. При цьому в попередніх касаційних скаргах Тарутинська районна державна адміністрація просила скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016.

У втретє поданій касаційній скарзі Тарутинська районна державна адміністрації просила скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016, яку апеляційний господарський суд у справі №5017/3762/2012 не приймав. Вказана обставина стала підставою для відмови у прийнятті касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2016.

Звернувшись з касаційною скаргою в четвертий раз відповідач-1 просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до вимог статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до наведеної норми суд касаційної інстанції має оцінити доводи заявника, інші можливі обставини, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Отже, оскільки можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а від судів вимагається вказувати підстави, разом з тим пропуск строку на касаційне оскарження мав місце у зв'язку із неодноразовою недбалістю самої особи, поважні причини для відновлення пропущеного строку відсутні, тому клопотання про його поновлення належить відхилити.

Керуючись статтями 53, 86, 110, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Клопотання Тарутинської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 у справі №5017/3726/2012 Господарського суду Одеської області відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сибіга