Ухвала суду № 62496702, 01.11.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 листопада 2016 року Житомир Справа № 806/1848/16

Категорія 12.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення 9576,00 грн.,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 21.06.2016 по 29.07.2016 в розмірі 9576,00 грн.

Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду. Вищевказане клопотання обґрунтоване тим, що, у відповідності до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. У свою чергу, предметом адміністративного позову ОСОБА_1 є стягнення з відповідача компенсації за затримку розрахунку при звільненні. Позивачу одноразова грошова допомога була виплачена 29.07.2016, а з позовом він звернувся лише 26.09.2016 - майже через два місяці після того, як йому стало відомо про порушення права. Враховуючи вищевикладене, просить суд адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду на підставі частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач та представник відповідача подали до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012 в справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, установлено, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Також у вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №6-116цс15, яка в силу ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права

З матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні з позивачем було проведено 29.07.2016, а 28.09.2016 ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, тобто без пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 155, 160, 165 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення 9576,00 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.А.Шуляк