Постанова № 62496550, 31.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року м.Житомир справа № 806/1467/16

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

за участю: секретар судового засідання Маленька Ю.О.,

представник позивача Александренко І.О.,

представник відповідача Шклярчук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2016 р. №0000162200, №0000172200, №0000192207,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" звернулося з позовом до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000162200, №0000172200, №0000192207 від 01.04.2016р.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі і зазначила, що Відповідачем була призначена та проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012року по 31.12.2015року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про наявність порушень щодо спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість при обліку списання свиней в результаті їх загибелі та при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість операцій щодо продажу продукції підприємства за цінами, що значно менші собівартості.

Крім того, представник Позивача зазначила, що податковим органом при застосуванні санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства та перевищення їх залишку не враховано строки давності для їх застосування, що передбачені ст.250 ГК України, та не враховано строки використання готівкових коштів відносно сільськогосподарських підприємств.

Представник Відповідача, Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно в період з 22.02.2016року по 14.03.2016року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012року по 31.12.2015року. За результатами такої перевірки, окрім іншого, було встановлено, що Позивачем занижено свої податкові зобов'язання з податку на дону вартість шляхом безпідставного не включення до них самостійно визначених таких зобов'язань шляхом видачі податкових накладних при обліку списання свиней в результаті їх загибелі та при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість операцій щодо продажу продукції підприємства за цінами, що значно менші собівартості.

Крім того, платником були допущені численні порушення вимог чинного законодавства щодо оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства, перевищення їх залишку, строків використання готівкових коштів.

Зазначені порушення, на думку представника Відповідача, правомірно стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень щодо збільшення Позивачу сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій за допущені порушення за вказаний період.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення платником своїх зобов'язань з податку на додану вартість, в тому числі за умов спеціального режиму оподаткування цим податком, регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Спірні відносини між сторонами по даній справі щодо оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства, їх залишку, строків використання таких готівкових коштів, регулюються правовими нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (наділі - Положення N 637), що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 22.02.2016року по 14.03.2016року уповноваженими посадовими особами Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області була проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012року по 31.12.2015року, про що був складений відповідний акт перевірки від 21.03.2016року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 01.04.2016 р.:

- №0000162200, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 150455,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 37614,00грн.;

- №0000172200, відповідно до якого підприємству зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн.;

- №0000192207, відповідно до якого до підприємства були застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в сумі 78577,54грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 01.04.2016 р. №0000162200, підставою для його винесення щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 150455,00грн. та застосування фінансових санкції в сумі 37614,00грн. стали порушення Позивачем вимог п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 01.04.2016 р. №0000172200, підставою для його винесення щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн. стали порушення Позивачем вимог п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 21.03.2016року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення вказаних оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало виключно заниження платником своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму152303,00грн. в результаті:

- не включення платником до складу податкових зобов'язань (загальної декларації) з податку на додану вартість, які самостійно зазначені платником у виписаних податкових накладних на загальну суму 99470,17грн. податку на додану вартість, зумовлені списанням нестач (падіж) свиней на загальну суму 596820,73грн.;

- заниження платником своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 41676,00грн. з постачання самостійно виготовленої продукції за цінами нижче собівартості такої продукції;

- не включення до бази оподаткування податком на додану вартість власної продукції, реалізованої фізичним особам, на загальну суму 10800,00грн. ПДВ;

- не включення до бази оподаткування податком на додану вартість залишкової вартості списаної пральної машини в сумі 1784,57грн., що відповідає 357,00грн. ПДВ.

В судовому засіданні встановлено, що Позивач як сільськогосподарське підприємство з 01.04.2013 року є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про таку державну реєстрацію (а.с.14).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що в період з березня 2013року по грудень 2015року Позивачем в установленому порядку було проведено списання свиней в результаті загибелі (падіж) на загальну суму 596820,73грн., що підтверджувалося актами на списання та їх відображенням у бухгалтерському обліку. Така нестача свиней платником супроводжувалася самостійним складанням податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 99470,00грн. та відображенням таких зобов'язань з цього податку в скорочених податкових деклараціях.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а тому в розумінні вимог ч.3 ст.72 КАС України перед судом не доказувалися.

Суть спору між сторонами по даній справі відносно вказаного епізоду зведена виключно до того, чи є списання свиней в результаті загибелі (падіж) об'єктом оподаткування податком на додану вартість при умові заповнення власником цієї продукції відповідних податкових накладних.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Зазначене свідчить, що списання свиней в результаті їх загибелі (падіж) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому Позивач правомірно не відносив до своїх податкових зобов'язань з цього податку за період з березня 2013року по грудень 2015року 99470,00грн. (20% від 596820,73грн.), зумовлених загальною вартістю втраченої в результаті падежу цієї продукції.

Сам факт складання Позивачем як платником цього податку податкових накладних на вказану суму та їх відображення в скорочених податкових деклараціях не відповідає вимогам податкового законодавства, є наслідком не фахового ведення податкового обліку, є нікчемними за своєю правовою природою і не може ототожнюватися із самостійним визначенням податкових зобов'язань та породжувати відповідних податкових зобов'язань.

В судовому засіданні встановлено також і визнається представником Позивача, що до бази оподаткування податком на додану вартість не було віднесено залишкову вартість списаної пральної машини в сумі 1784,57грн., податкова накладна під час її придбання враховувалася при формуванні податкового кредиту за жовтень 2011року.

Такі дії платника протирічать вимогам п.189.1 ст.189 Податкового кодексу та призвели до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2013року на 357,00грн., а тому висновок податкового органу щодо донарахування цієї суми податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій в цій частині є правомірним.

Аналогічно, в судовому засіданні підтверджено та визнається представниками сторін, що Позивачем за період з квітня 2015року по серпень 2015року не було включено до податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції з реалізації фізичним особам власної вирощеної продукції підприємства (свиней). Виходячи із собівартості реалізованої такої продукції загальна сума занижених податкових зобов'язань Позивача з цього податку за вказаний період складає 10800,00грн., а тому висновок податкового органу щодо донарахування цієї суми податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій в цій частині є правомірним.

Крім цього, судом встановлено та визнається представниками сторін, що Позивачем у вересні, жовтні, листопаді і грудні 2015року при реалізації фізичним особам власної вирощеної продукції підприємства (свиней) податкові зобов'язання з податку на додану вартість зазначалися, але в податкових накладних суми цього податку визначалися із вартості реалізованої продукції, яка була значно меншої від її собівартості.

Одночасно суд зазначає, що в скороченій податковій декларації платник зазначав суми цього податку виходячи із собівартості реалізованої продукції, а не із їх вартості, зазначених у видаткових накладних і податкових накладних. Вказані обставини сторонами також не заперечуються, а тому в розумінні вимог ч.3 ст.72 КАС України перед судом не доказувалися.

За приписами п.188.1 ст.188 Податкового кодексу в редакції на день виникнення спірних відносин ( вересень - грудень 2015року) прямо зазначено, що "база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості".

Виходячи із собівартості реалізованої такої продукції загальна сума занижених податкових зобов'язань Позивача з цього податку за вказаний період складає 41676,00грн., а тому висновок податкового органу щодо донарахування цієї суми податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій в цій частині є правомірним.

Таким чином, Позивачем занижено податкові зобов'язання з цього податку на 52829,00грн. (41676,00+10800,00+357,00), а тому податковим органом правомірно їх збільшено на цю суму. Разом з тим, відсутні правові підстави для збільшення Позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період на 99470,00грн.

За приписами п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

На підставі викладеного суд вважає, що податкове повідомлення - рішення Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2016 р. №0000162200 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 99470,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 29735,00грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства, без врахування всіх обставин, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому суд зазначає, що висновок податкового органу про заниження платником податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 52829,00грн. безспірно слугував підставою для збільшення такому платнику зобов'язань з цього податку на цю ж суму та застосування фінансових санкцій в розмірі 13207,00грн. (25% від 52829,00).

Разом з тим, з незрозумілих причин податковим органом податкові зобов'язання Позивача з податку на додану вартість на 1848,00грн. не збільшувалися (152303,00-150455,00) і фінансові санкції на цю суму не застосовувалися (25% від 1848,00= 437,00). Всупереч цьому податковий орган зробив висновок лише про зменшення Позивачу від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду на цю ж суму (1848,00грн.).

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2016 р. №0000172200 щодо завищення Позивачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн. не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому також підлягає скасуванню.

З приводу правомірності винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення №0000192207 щодо застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в сумі 78577,54грн. судом встановлено слідуюче.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 01.04.2016 р. №0000192207, підставою для його винесення щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" фінансових санкцій за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в сумі 78577,54грн. стали порушення Позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 21.03.2016року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення вказаного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало виключно:

- несвоєчасне та неповне оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства в сумі 9000,00грн.;

- перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки в сумі 45521,23грн.;

- відсутність підтверджуючих документів щодо сплати покупцем готівкових коштів на 8925,00грн.;

- перевищення залишку готівки в касі в сумі 6636,46грн.

В судовому засіданні доводи податкового органу щодо зазначених порушень платником вимог Положення N 637 знайшли своє підтвердження в повному обсязі, з огляду на таке.

Так, в ході перевірки податковим органом було встановлено та визнається представником підприємства, що 23.05.2014року згідно касового ордера №87 до каси підприємства надійшло 9000,00грн. від кінцевого споживача за придбану продукцію (свині), але вказані кошти оприбутковано лише 26.05.2014року, що підтверджується відповідним записом в касовій книзі підприємства.

Як зазначено в п.2.6 Положення N 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Доводи представника Позивача про те, що при застосуванні вказаних санкцій пропущені строки, передбачені ст.250 ГК України, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Представником платника не враховано, що відповідно до ч.2 ст.250 ГК України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Аналогічно в судовому засіданні підтверджено та визнається сторонами перевищення на підприємстві встановлених п.2.11 Положення N 637 строків використання виданої під звіт готівки в сумі 45521,23грн.

Так, за видані готівкові кошти під звіт ОСОБА_3 в сумі 10000,00грн., ОСОБА_4 в сумі 18000,00грн., в сумі 10000,00грн., 873,26грн і в сумі 10000,00грн. з порушенням двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт відзвітовано було лише за 45521,23грн.

Доводи представника Позивача про те, що для сільськогосподарських підприємств передбачені строки у вигляді 10 робочих днів, не відповідають вимогам Положення N 637.

Як зазначено в п.2.11 Положення N 637 видача готівкових коштів під звіт на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт дозволяється лише на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту. Разом з тим, в досліджених судом видаткових касових ордерах не зазначено, що вказані готівкові кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передавалися саме на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини.

Крім того, в авансових звітах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні оригінали підтверджуючих документів щодо використання вказаними особами виданих під звіт готівкових коштів на загальну суму 8925,00грн. Вказане порушення визнається представником Позивача, але жодних заяв щодо зміни позовних вимог не подавалося.

Судом також встановлено, що відповідно до видаткового касового ордеру №121 від 01.10.2013року ОСОБА_5 було видано3488,23грн., але, як зазначено в цьому ордері фактично вказані кошти особою було отримало лише 03.10.2013року. Тобто протягом двох днів (першого та другого жовтня 2013року) в касі перебували зазначені кошти, що перевищує встановлений ліміт для каси в сумі 170,00грн. Вказані кошти в зазначені дні не депонувалися, до установи банку не здавалися, що призвело до перевищення ліміту залишку готівки в касі в розмірі 6636,46грн. ( по 3318,23грн. за кожен день).

Вказані порушення вимог п.2.8 Положення N 637 щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі також визнано представником підприємства в судовому засіданні.

За приписами статті 1 Указу Президента від 12 червня 1995 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ N 436/95), порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, є підставою для застосування до них фінансових санкцій у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Таким чином, податковим органом правомірно до платника застосовані фінансові санкції, передбачені Указом N 436/95, за допущені порушення вимог Положення N 637. Розрахунок штрафних санкцій надано до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 01.04.2016 р. №0000192207 (а.с.22).

На підставі викладеного суд робить висновок, що податкове повідомлення - рішення Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2016 р. №0000192207 щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" фінансових санкцій за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в сумі 78577,54грн. винесено на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування та задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" підлягають частковому відшкодуванню у вигляді судового збору в сумі 3316,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково, визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2016 р. №0000162200 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 99470,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 29735,00грн.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2016 р. №0000172200 щодо завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" підлягають частковому відшкодуванню у вигляді судового збору в сумі 3316,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 04 листопада 2016 р.