Постанова № 62496273, 30.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 р. Справа № 804/1142/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати повністю рішення № 0003801705 від 16.02.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: штрафу у розмірі 460 255,49 грн. та пені у розмірі 273 728,11 грн. за період з 21.08.2015 року по 21.12.2015 року, а всього 733 983,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки вини позивача у несвоєчасній сплаті єдиного внеску не було. Позивач не ухилявся від сплати єдиного внеску, а був обмежений у діях нормативно-правовим актом виконавчої влади. Єдиний внесок сплачувався пропорційно з виплатою заробітної плати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та додаткових поясненнях, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суду не повідомив. Надав письмові заперечення, у яких проти позову заперечував, просив у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що на порушення пп.1 п.2 ст.6 p. II та п.8 ст.9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ДП «Криворізька теплоцентраль» несвоєчасно сплачено до бюджету суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.08.2015 року по 21.12.2015 року, що призвело до виникнення податкового боргу на загальну суму 733 983,60 грн. а тому, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання не з'явився, ухвалою суду від 30.05.2016 р. відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» перебуває на обліку у Криворізькій північній ОДПІ та є платником єдиного внеску.

16 лютого 2016 року Криворізькою північною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення № 0003801705, яким до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» застосовано штрафні санкції у розмірі 460 255,49 грн. за період з 21.08.2015 року по 21.12.2015 року та нараховано пеню у розмірі 273 728,11 грн. за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

До вказаного рішення доданий розрахунок штафної санкції з детальним зазначенням періоду та суми пені відповідно.

Встановивши обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України № 2464).

За визначенням пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Також відповідно до ч.5 ст.7 вказаного Закону, єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

За правилами частини п'ятої статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464 визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

За змістом пункту 1 частини десятої статті 9 вищезазначеного Закону днем сплати єдиного внеску, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У силу вимог частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Абзацом 2 пункту 12 статті 9 Закону України №2464 передбачено, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Юридична відповідальність за вчинення вказаного порушення вимог законодавства встановлена пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI і полягає у застосуванні відповідним органом до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Разом із тим, відповідно до частин десятої та тринадцятої статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція №449) визначені процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування страхувальниками, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами.

Згідно п. 4 ст. 2 Розділу Інструкції №449, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 1 Розділу VI Інструкції №449 передбачено, що до платників, які не виконали визначені Законом обовязки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до ст. 2 Розділу VI Інструкції №449, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобовязані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до фіскальних органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно ст. 3 Розділу VI Інструкції №449 фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Статтею 4 Розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієїІнструкції (для платника - фізичної особи).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несвоєчасною сплатою сум єдиного внеску у Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» утворилася недоїмка за період з 21.08.2015 року по 21.12.2015 року, що стало підставою для нарахування податковим органом штрафу у розмірі 20 відсотків від своєчасно несплачених сум та застосування пені, про що винесено рішення від 16.02.2016 року № 0003801705.

Щодо посилань представника позивача на арешт коштів на розрахункових рахунках позивача в комерційних банках України, то слід зазначити, що Закон України «Про виконавче провадження» передбачає саме арешт коштів на рахунку, а не самого рахунку та за наявності коштів на якому здійснюються належне перерахування збору.

Як встановлено судом, підприємство з серпня по грудень 2015 року виплачувало заробітну плату із запізненням, а єдиний внесок нараховувало та виплачувало одночасно із нарахуванням заробітної плати.

Ані в позовній заяві, ні в додаткових поясненнях від 30.03.2016 року позивач факту несвоєчасної сплати єдиного внеску не заперечує.

Щодо тверджень позивача про те, що сплата єдиного внеску повинна відбуватись одночасно із виплатою заробітної плати, а затримка у виплаті єдиного внеску відбулася не з його вини, суд зазначає, що у відповідності до приведених вище вимог Закону № 2464-VІ фінансовий стан платника єдиного внеску не впливає на виплату єдиного внеску, а наявність заборгованості по заробітній платі не звільняє платника цього внеску від обов'язку його сплати в строки, визначені частиною восьмою цього Закону.

Таким чином, оскільки, за своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання, то позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з несвоєчасною сплатою (перерахуванням) сум єдиного внеску, а приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати, понесені Державним підприємством «Криворізька теплоцентраль», не повертаються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова