ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/451/16-а
15 год. 39 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брезіної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Якимець Х.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача-1 Ревуцького Л.І.,
відповідача-2 не з'явився,
представників відповідача-3 Бабчука В.І., Пуріча Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до головного державного інспектора управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Леоніда Івановича, головного державного інспектора управління Держпраці у Чернівецькій області Гончара Олега Анатолійовича, Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
В поданому до суду адміністративному позові позивач просив суд винести рішення, яким визнати незаконними дії щодо проведення перевірки посадових осіб управління Держпраці у Чернівецькій області, а саме: головних державних інспекторів управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Л.І. та Гончара О.А., визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.06.2016 р. №24-02-46/152ю63.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головними державними інспекторами управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцьким Л.І. та Гончар О.А. в період з 06.06.2016 р. по 08.06.2016 р. було проведено перевірку додержання позивачем законодавства про працю, про що складено акт перевірки. На підставі складеного акта, 21.06.2016 р. Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову про накладення штрафу №24-02-49/152ю63.
Позивач вважає дії відповідачів щодо проведення позапланової перевірки та постанову про накладення штрафу незаконними.
Так, незаконність дій щодо проведення перевірки полягає в обмеженні у 2016 році на проведення перевірок. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. №71-VIII встановлено обмеження на перевірки контролюючими органами у 2015 та 2016 роках. Проте вони стосуються юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з обсягом до 20 млн. грн. за попередній календарний рік. Позивач вважає, що Закон №71-VIII насамперед стосується податкових відносин, проте він не дозволяє проведення перевірок і іншим контролюючим органам, оскільки в ньому використано словосполучення "Контролюючі органи".
Позивач звертає увагу суду на те, що державний орган та його територіальні управління вправі проводити планові та позапланові перевірки виключно за наявності чотирьох підстав: надання дозволу Кабінету Міністрів України" звернення суб'єкта господарювання; наявності судового рішення про проведення перевірки; на вимогу посадових осіб, у випадках передбачених КПК України. Жодної із цих підстав не було пред'явлено під час перевірки, а відтак, дії посадових осіб управління Держпраці у Чернівецькій області порушують вимоги Закону №71-VIII.
Також відповідачем під час перевірки та розгляду справи про накладення штрафних санкцій не було пред'явлено згоду Держпраці щодо позапланової перевірки, а інспектори, які проводили перевірку є посередниками у відносинах між КС "Буковинський Альянс" та ОСОБА_7
Таким чином, позивач вважає, що відповідачами проведено перевірку за необґрунтованою заявою іншого суб'єкта господарювання та всупереч обмеженню щодо проведення перевірок, які діють для малого бізнесу у 2016 році.
Стосовно оскаржуваної постанови про накладення штрафу, позивач зазначає, що в акті перевірки є посилання на відеозапис від 14.03.2016 р. та від 18.03.2016 р., однак, на думку позивача, вказані докази не можуть братися до уваги, оскільки зйомка не перевірена на ідентичність, невідомо ким була проведена та з якою метою, а також остання не здійснювалася уповноваженими на те органами.
Також позивач вважає, що 07.06.2016 р. на час проведення перевірки, посадовими особами відповідача не встановлено факту здійснення повноважень продавця ні ОСОБА_8 ні ОСОБА_7 Другим фактом відсутності порушень є те, що вказані особи за свою допомогу не отримували жодних винагород.
Також позивач зазначає, що підставою незаконності накладення штрафу та постанови від 21.06.2016 р. №24-02-46/152ю63 є ще те, що остання містить посилання на акт перевірки від 02.06.2016 р., сама перевірка, як вказано в акті перевірки проводилась із 06.06.2016 р. по 08.06.2016 р., у зв'язку з чим для позивача незрозуміло який акт було застосовано і якої перевірки для накладення штрафних санкцій.
Відповідач-3 не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що норми Закону №76-VIII щодо обмежень у проведенні перевірок є загальними та стосуються всіх контролюючих органів, тоді як Закон №71-VIII є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств.
Щодо законності проведення позапланової перевірки відповідач-3 зазначив, що особливості здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності врегульовані Законом України №4448.
До затвердження нового Порядку проведення перевірок додержання законодавства про працю та зайнятість населення, Державна служба України з питань праці може здійснювати перевірки відповідно до порядку проведення перевірок посадовими особами Держаної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 20.07.2012 р. №390.
Відповідно до п. 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, позапланові перевірки за зверненням фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.
Департаментом з питань праці Державної служби України з питань праці листом від 25.04.2016 р. надана згода на проведення позапланової перевірки позивача за зверненням КС "Буковинський Альянс" від 05.04.2016 р. З 06 по 08 червня 2016 р. проводилася позапланова перевірка додержання законодавства про працю у позивача в ході якої підтвердилися факти вказані в зверненні та встановлені інші порушення законодавства про працю.
Стосовно висновків перевірки відповідач-3 зазначив, що дійсно КС "Буковинський Альянс"до звернення доданий відеозапис на якому зафіксовано факт виконання ОСОБА_7 функцій продавця. У письмових поясненнях від 07.06.2016 р. ОСОБА_7 підтвердив факт роботи у магазині позивача, в тому числі 18.03.2016 р., але зазначив, що він допомагає тещі в магазині в зв'язку із пенсійним віком ОСОБА_5 та її хворобою.
07.06.2016 р. в ході проведення перевірки, при відвідуванні місця здійснення позивачем підприємницької діяльності, встановлено особу, а саме ОСОБА_8, яка виконувала функції продавця і надавала консультацію відвідувачам, які жодної продукції не придбали. Інших осіб в даному магазині в момент перевірки не виявлено.
Таким чином, на думку відповідача-3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виконували трудову функцію з продажу товарів у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1, м. Чернівці, але в порушення вимог пп.6 ч. 1 та . 3 ст.24 КЗпП України та були допущені до роботи без укладення трудових відносин в письмовій формі, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу виконавчої влади.
Також відповідач зазначає, що в постанові про накладення штрафу від 21.06.2016 р. №24-02-46/152ю63 дійсно помилково вказано дату акта 02.06.2016 р., а не 08.06.2016 р., але вказаний номер акта 24-02-46/152. Вказана помилка не впливає по суті на факт проведення перевірки, висновків зазначених в акті перевірки і не може бути підставою для визнання дій відповідачів неправомірними.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач-1 та представники відповідача-3 судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію Серії НОМЕР_1, ОСОБА_5 з 04.11.2008 р. зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 12). Свою підприємницьку діяльність позивач здійснює в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, м. Чернівці, на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.07.2013 р.
11.04.2016 р. Кредитна спілка "Буковинський альянс" звернулась до Управління Держпраці у Чернівецькій області із листом №900/0/1-16 в якому просила провести перевірки стосовно здійснення торгівлі ОСОБА_7 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 та притягнути винних осіб до відповідальності згідно чинного законодавства. До заяви було дано копію чека від 18.03.2016р. та компакт-диск з відеозаписом від 14.03.2016 р. та від 26.06.2012 р. (а.с. 40).
Отримавши звернення Кредитна спілка "Буковинський альянс", Управління Держпраці у Чернівецькій області звернулось до Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці із листом від 22.04.2016 р. №783/0/04-2/16 про надання згоди для здійснення позапланової перевірки (а.с. 44).
Листом від 25.04.2016 р. №4789/4/4.2-ДП-16 Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці надало Управлінню Держпраці у Чернівецькій області згоду на проведення позапланової перевірки ОСОБА_5 (а.с. 45).
В період з 06.06.2016 р. по 08.06.2016 р. головними державними інспекторами Ревуцьким Леонідом Івановичем та Гончаром Олегом Анатолійовичем, на підставі наказу від 03.06.2016 р. №138-пп (а.с. 46) та направлення на перевірку №04-98 від 03.06.2016 р. (а.с. 47), проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на предмет додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Перевіркою встановлено, що 07.06.2016 р. при відвідуванні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, м. Чернівці, встановлено особу, а саме ОСОБА_8, яка виконувала функції продавця, інших осіб в даному магазині в момент перевірки не виявлено.
Також під час проведення перевірки головними державними інспекторами взято до уваги відеозаписи від 14.03.2016 р. та 18.03.2016 р. на яких зафіксовано як ОСОБА_7 отримує кошти за товар, при цьому надає чек від імені ОСОБА_5
За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки №24-02-46/152 в якому зафіксовано наступні порушення (а.с. 13-20):
- п.п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України - працівники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були допущені до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі, оформленого наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу;
- наказ Державного комітету статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" №489 від 05.12.2008 р. - табелювання та облік робочого часу роботи працівників не вівся, а саме не велася типова форма Т-5 "Табель обліку використання робочого часу", яка застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, тощо;
- ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" - облік виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку у підприємця не вівся. Відомості щодо нарахування заробітної плати із розшифровкою обов'язкових відрахувань та утримань із заробітної плати та сумою заробітної плати, що належить до виплати за березень-травень 2016 р. відсутні. Відсутні будь-які бухгалтерські документи щодо виплати заробітної плати за вказаний період;
- ст. 48 КЗпП України - за період роботи ОСОБА_7 запис в його трудову книжку щодо роботи в п'ятиденний термін з моменту фактичного допуску до роботи здійснений не був.
08.06.2016 р. позивачу вручено повідомлення про розгляд справи за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, на підставі акта перевірки №24-02-46/152 від 08.06.2016 р. (а.с. 61).
Розглянувши акт перевірки №24-02-46/152, заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-02-45-152ю63 від 21.06.2016 р., якою накладено на позивача штраф у розмірі 87000 грн. Зазначена сума штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня прийняття постанови (а.с. 21-22).
08.06.2016 р. головними державними інспекторами Ревуцьким Леонідом Івановичем та Гончаром Олегом Анатолійовичем видано припис №24-02-46/152/122, яким відповідно до п.п. 50 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96 приписано: 1) укласти трудові договори з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в письмовій формі, шляхом видачі відповідних наказів чи розпоряджень підприємця та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу, про що повідомити державного інспектора до 08.07.2016 р. В подальшому при прийнятті працівників на роботу проводити дану роботу постійно; 2) на підставі укладених трудових договорів, здійснити запис в трудову книжку ОСОБА_7 і повідомити державного інспектора до 08.07.2016 р.; 3) забезпечити достовірний облік виконуваної працівникам роботи, а саме облік робочого часу здійснювати в табелях обліку робочого часу відповідно забезпечити достовірний бухгалтерський облік витрат на оплату праці та повідомити державного інспектора до 08.07.2016 р. (а.с. 56-57).
Вважаючи дії відповідачів щодо проведення перевірки та постанову про накладення штрафу від 21.06.2016 р. №24-02-46/152ю63 протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти в порядку та спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно позовних вимог в частині визнання незаконними дій щодо проведення перевірки посадових осіб управління Держпраці у Чернівецькій області, а саме: головних державних інспекторів управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Л.І. та Гончара О.А., суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 15 Положення про Головне управління Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 р. №340, відповідно до покладених повноважень територіальні органи Держпраці, зокрема, здійснюють державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Відповідно до п. 1 - 2 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з пунктом 4 Положення, служба Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Суд також звертає увагу позивача щодо необґрунтованості та безпідставності доводів про поширення на спірні правовідносини вимог п. 3 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 № 71-VІІІ, з огляду на наступне.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16.01.2014 р. (далі - Закон № 719-VII) доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31.07.2014 р. № 1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
На виконання наведеної статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців (далі - Перелік № 408), до якого входить і відповідач. Однак, період протягом якого відбуватимуться перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки залишився таким як у Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII протягом серпня - грудня 2014 року.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 р. (далі - Закон № 76-VIII) установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
З аналізу наведених норм вбачається, що Законами № 719-VII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком № 408, протягом включно серпня 2014 - червня 2015 року, при цьому зауважено, що ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 71-VIII).
Так, за змістом абз. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Суд зауважує, що Закон № 71-VІІІ направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства. Отже, за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини.
Крім того, відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Такими органами є органи доходів і зборів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідачі у цій справі не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного вище, суд звертає увагу позивача, що приписи пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VІІІ не можуть поширюватись на Управління Держпраці у Чернівецькій області, як помилково стверджує позивач.
Також суд звертає увагу позивача і на те, що 28.12.2014 року законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:
- Закон № 71-VIII (п. 3 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень п. 41.1 ст. 41 ПК України;
- Закон № 76-VIII (п. 8 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.
Вказане вище дає підстави дійти висновку, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Управління Держпраці регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014, а не Законом № 71-VIII, і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ про проведення позапланової перевірки прийнятий відповідачем 03.06.2016 року після закінчення дії мораторію.
У зв'язку із вищевказаним суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог щодо визнання незаконними дій головних державних інспекторів управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Л.І. та Гончара О.А., щодо проведення в період з 06.06.2016 р. по 08.06.2016 р. позапланової перевірки, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог в частині скасування постанови про накладення штрафу №24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 р. в сумі 87000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. N96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Відповідно до п. 2. Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. N509 (Порядок N509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Підпунктом другим п. 2 передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Згідно п. 4, 8 Порядку N509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (п. 8 Порядку N509). Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку (п. 10 Порядку N509). Постанову було направлено позивачу поштою про що було зроблено відмітку.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Висновками до акта перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу № 24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 р встановлено, що працівники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були допущені до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого на те органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
У зв'язку із вказаним, Управлінням Держпраці у Чернівецькій області накладено на позивача штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за двох працівників, щодо яких скоєно порушення.
Перевіривши матеріали проведеної перевірки, суд приходить до висновку про правомірність винесеної постанови №24-02-46/152ю63 21.06.2016 р. лише в частині накладення штрафу в сумі 43500,00 грн за порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_9.
Так, відповідно до акта перевірки №24-02-46/152 від 08.06.2016 р., 07.06.2016 р. в ході проведення перевірки, при відвідуванні місця здійснення позивачем підприємницької діяльності - магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1, м. Чернівці, встановлено особу, а саме ОСОБА_8, яка виконувала функції продавця, інших осіб в даному магазині в момент перевірки не виявлено. Від дачі пояснення з приводу вказаного факту ОСОБА_8 відмовилась згідно ст. 63 Конституції України.
В судовому засіданні відповідачі Ревуцький Л.І., Гончар О.А. пояснили, що під час перевірки в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1, м. Чернівці ОСОБА_8 надавала консультацію щодо товару, який знаходився в магазині відвідувачам. Інших осіб (продавців) в магазині не було.
Позивач приватний підприємець ОСОБА_5 під час проведення перевірки 07.06.2016 р. надала письмові пояснення, з приводу обставин встановлених під час проведення перевірки, в яких зазначила, що так як вона пенсійного віку, дуже хвора та має проблеми із зором, їй допомагають її діти ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у зв'язку з тим, що вони тимчасово не працюють (а.с. 58).
ОСОБА_8, 07.06.2016 р. відмовилась від надання пояснень з приводу обставин встановлених під час проведення перевірки, відповідно до ст. 63 Конституції України (а.с. 59).
ОСОБА_7, 07.06.2016 р. з приводу обставин встановлених під час проведення перевірки, надав письмові пояснення в яких зазначив, що в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить позивачу, він допомагає, в магазині не працює, заробітну плату не отримує. 18.03.2016 р. ОСОБА_7 допомагав в магазині тещі у зв'язку з тим, що вона пенсіонерка та дуже хвора (а.с. 60).
Суд зазначає, що фактично під час проведення перевірки інспекторами було зафіксовано присутність однієї особи в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1, м. Чернівці ОСОБА_8, яка надавала консультацію щодо товару, який знаходився в магазині відвідувачам. Інших осіб (продавців) в магазині не було.
Враховуючи допущене позивачем порушення, суд приходить до висновку про те, що Управлінням Держпраці в Чернівецькій області правомірно наклало на позивача штраф в сумі 43500,00 грн, за порушення законодавства про працю щодо допущення до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі оформленого наказом ОСОБА_9.
Таким чином, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-02-46/152ю63 21.06.2016 р. в частині накладення на позивача штрафу в сумі 43500,00 грн за порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_9, прийнята Управління Держпраці у Чернівецькій області правомірно, у межах повноважень та з урахуванням всіх обставин справи.
Однак, суд також приходить до висновку про протиправність постанови №24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 р. в частині накладення штрафу на позивача в сумі 43500,00 грн, за порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_11.
Так, відповідно до акта перевірки №24-02-46/152 від 08.06.2016 р., на адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшло звернення Кредитної спілки "Буковинський альянс" з проханням провести перевірку діяльності позивача стосовно здійснення торгівлі ОСОБА_7 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1, м. Чернівці. На підтвердження викладених у зверненні тверджень, заявником додано компакт-диск з відеозаписами від 14.03.2016 р. та 18.03.2016 р. на яких зафіксовано отримання ОСОБА_7 коштів за товар, при цьому останній надає чек від імені позивача.
В своїх письмових поясненнях, щодо вказаного факту ОСОБА_7 зазначив, що 18.03.2016 р. допомагав в магазині тещі, у зв'язку з тим, що вона є пенсіонеркою та дуже хвора.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За правилами п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди крім іншого перевіряють - чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Суд приходить до висновку про те, що Управління Держпраці неправомірно використало відеозапис від 14.03.2016 р. та від 18.03.2016 р. наданий Кредитною спілкою "Буковинський альянс", як єдиний доказ скоєння позивачем порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_7.
Окрім того, автентичність вказаного відеозапису, а також легальна мета ведення такої відеозйомки в акті перевірки не обґрунтована. В судовому засіданні, відповідачі також не довели належність та допустимість відеозапису, як доказу у даній справі.
При цьому, слід відмітити, що під час проведення перевірки в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_7 не було і фактів щодо здіснення ним функцій продавця під час перевірки не було зафіксовано.
Таким чином, в управління Держпраці у Чернівецькій області були відсутні достатні підстави для прийняття постанови про накладення штрафу №24-02-46/152ю63 від 21.06.2016р. в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 43500,00 грн, за порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_11.
Твердження позивача про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу №24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 р. містить посилання на акт перевірки від 02.06.2016 р., тоді як сама перевірка проводилась в період з 06.06.2016 р. по 08.06.2016 р., судом при винесенні рішення не враховуються, оскільки у даному випадку мала місце технічна описка, що підтвердилось сторонами у процесі судового розгляду.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Відповідно до квитанції №118 від 23.06.2016 р. позивачем був сплачений судовий збір в сумі 870,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.06.2016 р. № 24-02-46/152ю63 в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 43500 (сорок три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. за порушення ОСОБА_5 законодавства про працю щодо ОСОБА_11. В решті постанову про накладення штрафу від 21.06.2016 р. № 24-02-46/152ю63 залишити без змін.
3. Повернути позивачу судовий збір, відповідно до частини задоволених вимог, у розмірі 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн. 30 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений відповідно до квитанції №118 від 23.06.2016 р.
4. В решті позову відмовити.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Брезіна
Постанова в повному обсязі складена 31 жовтня 2016 р.
Судове рішення № 62496182, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 824/451/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: