Постанова № 62496093, 22.09.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. Справа №818/670/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрхімпроект" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем проведено документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість, застосовано штрафні санкції. Вважає таке рішення протиправним.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що в періоді, який перевірявся, позивач виконував проектні роботи на замовлення ПАТ "Український нафтогазовий інститут" та ПАТ "Сумське НВО ім. Фрунзе". Такі роботи є інжинірингом в розумінні п. 14.1.85 ПК України. Отримувачи послуг є резидентами України, а тому з таких послуг має сплачуватися податок на додану вартість. Такі висновки відповідача суперечать тлумаченню інжинірингу, що надано в наведеному пункті Податкового кодексу України та роз'ясненням ДПА України від 26.05.2011 року. Законодавець розрізняє в сфері будівництва поняття інжинірингу та виконання власне проектних робіт. За договорами з контрагентами позивач виконував саме проектні роботи, місцем виконання таких робіт вважається місце знаходження об'єкту, що будується. В даному випадку такі об'єкти знаходились за межами території України, а тому місце виконання проектних робіт є також за межами України. Відповідно до вимог ст. 185 ПК України операції з постачання послуг за межами України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року та 18 вересня 2016 року в частині, що не була скасована при розгляді скарги, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2016 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав із зазначених підстав. Пояснив, що відповідач довільно тлумачить норми закону, зокрема в частині віднесення проектних робіт до інжинірингу. Це суперечить вимогам Податкового кодексу. Крім того, в своїх роз'ясненнях ДПА України вказала, що незважаючи на існування великої кількості тлумачень поняття інжиніринг, для цілей оподаткування необхідно керуватися визначенням, наданим в п. 14.1.85 ПК України, який проектні роботи в галузі будівництва до інжинірингу не відносить. В зв'язку з цим, посилання відповідача на інші договори, які укладались позивачем та в яких використовувати термін інжиніринг в іншому значенні є безпідставним. Не встановлено будь-яких обмежень для учасників договору використовувати будь-які терміни в значеннях, про які сторони договору домовились. Договором не може бути змінено вимоги закону.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що за наслідками перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року про зменшення зобов'язання з податку на прибуток та від 18 вересня 2016 року про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість. За наслідками розгляду скарги позивача рішенням ДФС України від 25 травня 2016 року скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року в частині зменшення зобов'язання за рахунок зменшення доходів по визначених операціях, в іншій частині повідомлення-рішення залишено без змін. Також скасовано податкове повідомлення-рішення в частині застосування до спірних операцій ставки податку на додану вартість в розмірі 16,67%, зобов'язано відповідача винести додаткові повідомлення-рішення та визначити зобов'язання з розрахунку 20%. На підставі такого рішення відповідачем 12 липня 2016 року винесено податкові повідомлення-рішення про зменшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість, застосовано штрафні (фінансові) санкції. Вважає, що такі дії вчинені правомірно, податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

В ході перевірки встановлено, що позивачем в 2012-2014 роках надавались інжинірингові послуги за договорами з ПАТ "Сумське НВО ім. Фрунзе", ПАТ "УКРНГИ". Оплата проведена замовниками на рахунок позивача. При цьому податок на додану вартість до вартості робіт не включався. Пунктом 14.1.85 ПК України надано тлумачення інжинірингу. Відповідно до ст. 186 місцем надання таких послуг є місце реєстрації отримувача послуг. Контрагенти позивача зареєстровані на території України. Відповідно до ст. 185 ПК України базою оподаткування ПДВ є послуги, надані на території України. Відповідно, до ціни інжинірингових послуг, наданих позивачем, мав включатися податок на додану вартість, а у позивача виник обов'язок сплати податку з таких господарських операцій. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 (а.с. 8-43). За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 18.09.2016 № 000192202, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 214 610 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 70 368,25 грн. (а.с. 44). Після звернення позивача, відповідач листом від 23.05.2016 повідомив про помилку в даті складання повідомлення-рішення та видав нове від 18.03.2016 з тим же номером 000192202 на такі ж суми (а.с. 147-149). Крім того, відповідачем винесено 18.03.2016 податкове повідомлення-рішення № 000182202, яким зменшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 58 697 грн. (а.с. 162).

Не погодившись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби від 25.05.2016 скаргу задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.03.2016 № 000192202 в частині застосування до спірних операцій ставки ПДВ 16,67%, зобов'язано ГУ ДФС у Сумській області винести окреме податкове повідомлення-рішення, в якому визначити зобов'язання з розрахунку 20%; скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.03.2016 № 000182202 в частині зменшення податку на прибуток з посиланням на ст. 136 п. 136. п.п. 136.1 (а.с. 141-146). 12.07.2016 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000931402, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 41 854 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 14 073,75 грн.; №0000941402, яким зменшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 28 916 грн. (а.с. 163-166).

Суд вважає такі рішення протиправними.

Судом встановлено, що в періоді, який перевірявся, позивачем укладено з ПАТ "Український нафтогазовий інститут" договір субпідряду № 1058/С від 30.10.2014. За договором позивач зобов'язався виконати проектні роботи по технічному переоснащенню УСК, УРМ УКПГ Північно-Комсомольского родовища. Об'єкт будівництва знаходиться на території Російської Федерації. Договір № 10-405 від 24.04.2015 з ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" на виконання проектних робіт по облаштуванню 28 свердловин групи родовищ та будівництво ДКС Північний Нишан. Об'єкт будівництва знаходиться на території республіки Узбекистан. На підтвердження факту виконання робіт надано копії актів приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 45-128). Відповідач, не оспорюючи факту виконання робіт позивачем, відносить їх до інжинірингу, місцем виконання яких є територія України, а тому ПАТ "Укрхімпроект" безпідставно не сплачено податок на додану вартість за такими операціями.

Статтею 185 ПК України визначено об'єкти оподаткування податком на додану вартість. Зокрема, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 186 п. 186.4 ПК України місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті. Відповідно до п. 186.2 ст. 186 ПК України місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном: а) послуг агентств нерухомості; б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт; в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується. Відповідно до п. 186.3, зазначеної статті ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Відповідно до ст. 14 п. 14.1.85 ПК України інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами). Відповідно до ст. 5 п. 5.2 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

З наведеної норм вбачається, що проектні роботи в галузі будівництва ПК України не віднесено до інжинірингу. Як було зазначено, позивачем укладено договори з контрагентами на виконання саме проектних робіт. Віднесення відповідачем таких робіт до інжинірингу є безпідставним.

Визначаючи місце надання послуг за договорами, що розглядаються, суд вважає необхідним виходити з положень п. 186.2 ст. 186 ПК України, оскільки виконання проектних робіт в галузі будівництва необхідно відносити до робіт з підготовки та проведення будівельних робіт, а місцем їх надання є місце знаходження об'єкта, що будується. Судом встановлено, що об'єкти, проекти будівництва яких виконувались позивачем, розташовані на території Російської Федерації та республіки Узбекистан, а тому місце надання позивачем послуг за договорами, що розглядаються, знаходиться за межами України. Відповідно до ст. 185 такі операції не віднесено до об'єктів оподаткування податком на додану вартість.

Посилання відповідача на ухвалу Вищого адміністративного суду та експертні висновки, отримані при розгляді судом справи, суд вважає безпідставними. З наданої копії ухвали вбачається, що ні позивач, ні відповідач не були учасниками справи, що переглядалась Вищим адміністративним судом України (а.с. 181-187). Відповідно, наявність такої ухвали не звільняє відповідача від обов'язку доказування в справі, що розглядається. Крім того, з наданої ухвали вбачається, що інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України пропонується відносити до інжинірингу не саме виготовлення проектної документації, а організацію такого виготовлення (а.с. 182).

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним рішень, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2016 в частині, що не була скасована при розгляді скарги в адміністративному порядку. З рішення ДФС за результатами розгляду скарги вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 18.03.2016 № 000192202 скасовано в частині застосування до спірних операцій ставки ПДВ 16,67%, скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.03.2016 № 000182202 в частині зменшення податку на прибуток з посиланням на ст. 136 п. 136. п.п. 136.1 (а.с. 146). При цьому ДФС України не зазначено на яку суму за основним платежем та за штрафними санкціями скасовуються податкові повідомлення-рішення. За таких обставин не вбачається можливості встановити в якій саме частині зазначені рішення залишено без змін, а в якій скасовано. Для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення в повному обсязі.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 18.09.2016 № 000192202. Листом від 23.05.2016 року відповідачем повідомлено про допущену при складанні повідомлення-рішення помилку, видано нове повідомлення-рішення 18.03.2016 з тим же номером 000192202. При цьому не повідомлено про відкликання, скасування попереднього повідомлення-рішення. Фактично, на день розгляду справи судом мається два документи під одним номером на одні і ті ж суми податку, що відрізняються лише датами складання. Суд вважає необхідним скасувати податкові повідомлення-рішення № 000192202 від 18.09.2016 та від 18.03.2016.

Також суд вважає необхідним скасувати і податкові повідомлення-рішення, що винесено відповідачем за результатами розгляду скарги 12.07.2016.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2016 № 000192202, від 18.09.2016 № 000192202 якими збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 214 610 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 70 368,25 грн.; від 18.03.2016 № 000182202, яким зменшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 58 697 грн.; від 12.07.2016 № 0000931402, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 41 854 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 14 073,75 грн.; від 12.07.2016 № 0000941402, яким зменшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 28 916 грн.

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 4274,68 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрхімпроект" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.03.2016 № 000192202, від 18.09.2016 № 000192202 якими збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 214 610 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 70 368,25 грн.; від 18.03.2016 № 000182202, яким зменшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 58 697 грн.; від 12.07.2016 № 0000931402, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 41 854 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 14 073,75 грн.; від 12.07.2016 № 0000941402, яким зменшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 28 916 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (ідентифікаційний код 39456414) на користь публічного акціонерного товариства "Укрхімпроект" (ідентифікаційний код 00205618) судовий збір в розмірі 4274,68 грн., сплачений при зверненні до суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Соп'яненко