Постанова № 62495798, 31.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 р. Справа №805/2939/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:12

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000591400 від 17.08.2016 року, обґрунтовуючи тим, що перевірка була проведена безпідставно та без вручення уповноваженому представнику наказу про призначення фактичної перевірки, також, визначені у акті перевірки порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п.2.6 с.2, п.7.15 ст.7 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 не відповідають дійсним обставинам, посилається на те, що відображення готівкових розрахунків у книзі обліку доходів, не є обов'язковою дією, пов'язаної з оподаткуванням готівки, також законодавством України не встановлено обов'язку оприбутковувати готівку в книзі обліку доходів.

Представник відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав письмові заперечення на адміністративний позов, в обгрутнування якого зазначив, що перевірку проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, якою встановлені порушення, зокрема, не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та не роздрукування відповідного розрахункового документу, також встановлено неповне та несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку доходів та в книзі обліку розрахункових операцій в сумі 6 926,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні навів доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог, навівши доводи аналогічні зазначеним у писмових запереченнях на адміністартивний позов.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 04.04.2011 року державний номер 2 241 000 0000 000625, зазначене вбачається з Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність згідно КВЕД 47.11 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами) у магазині «у ОСОБА_1», розташованому за адресою: вул. Леніна, буд.71 «б», с. Добропілля Добропільського району Донецької обалсті, що належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу.

Ліцензією Серії АЖ №059792 від 16.09.2015 року підтверджено право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями з 01.08.2015 рооку по 01.08.2016 року.

27.07.2015 року для здійснення розрахункових операцій опломбовано реєстратор розрахункових операцій та 28.07.2015 року Добропільською ОДПІ видано реєстраційне посвідчення №3000148039 на зазанчений реєстратор розрахункових операцій та видано довідку про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів та книг обліку розрахункових операцій.

Податковим органом, у відповідності до наказу від 28.07.2016 року №187 проведено фактичну перевірку магазину «у ОСОБА_1», в якому здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

За результатами якої складено акт №307/14/2826115386 від 05.08.2015 року про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, висновками якої були встановлені порушення, зокрема:

- п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95- ВР від 06.07.1995 р. та п.2.6 с.2, п.7.15 ст.7 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000591400 від 17.08.2016 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 34 631,00 грн у т.ч. у сумі 34 630,00 грн. згідно абз.3 ч.1 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 р. № 436/95 - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (6 926,00 грн. х 5 = 34 630,00 грн.) та у сумі 1,00 грн згідно п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95- ВР від 06.07.1995 р.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно п.п.20.1.4, 20.1.10, 20.1.11 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України) у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до п.75.1.3. ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2. ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

-у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

-у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

-письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

-неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

-у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу;

-у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

-у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п.80.5 ст.80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення направлення на проведення перевірки

28.07.2016 року відповідачем був складений наказ №187 про проведення фактичної перевірки позивача, посилання на який вказано у акті перевірки, також податковими інспекторами перед перевіркою пред'явлені службові посвідчення та направлення на перевірку від 28.07.2016 року, які надані особі, яка здійснювала розрахункові опреації.

Тобто, податковим органом були виконані всі передбачені вимоги для проведення фактичної перевірки, крім того дії податкового органу щодо правомірності проведення фактичної перевірки на є спірною вимогою даного позову.

Згідно приписів п.п.20.1.11 п.20 ст.20 ПК України, законодавцем закріплено за контролюючим органом право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків.

Працівниками податкового органу до початку фактичної перевірки магазину здійснено контрольну розрахункову операцію та придбано пляшку пива «Zibert» (світле) за місткістю 1,25 л., за ціною 21,00 грн, та особою, яка здійснювала розрахункові операції не було надано розрахункового документу на придбаний товар.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95- ВР від 06.07.1995 р.(далі Закон № 265-95).

Відповідно до приписів п.1 ст.3 Закону № 265-95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В акті перевірки контролюючим органом було зафіксовано не проведення розрахункової операції через зареєстрований та переведений у фіскальний режим роботи РРО на суму 21,00 грн. та не видачу розрахункового документу встановленого зразку на зазначену суму.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265-95 передбачені 1 ст.17, відповідано до якої у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня. За кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Вищевказане порушення доводами позовної заяви та додатковими поясненнями представника позивача не спростовані.

Доказів, що вказують на помилковість встановлення податковим органом зазначеного порушення, представником позивача до суду надано не було.

Отже, застосування податковим штрафної санкції до позивача у сумі 1,00 грн за виявлене порушення є правомірним.

Стосовно поушення позивачем п.2.6 с.2, п.7.15 ст.7 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, суд приходить до наступного.

Згідно з п.7 ст.3 Закону № 265-95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику

Відповідно до п.1.2 глави І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 (далі- Положення №637) оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 7.15 глави 7 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Пунктом 2.6 глави 2 Положення № 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 р. встановлено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку що: у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення№ 637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу N 436/95).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 1 квітня 2014 року (справа N 21-54а14), від 4 листопада 2015 року (справа № 21-3680а15).

Судом встановлено, що позивачем на підставі фіскального денного Z-звіту №0051 від 24.07.2016 року на суму 4 550,00 грн зареєстровано в книзі обліку розрахункових операцій №3000148039Р/11 суму 4 550,00 грн отриману за проданий товар за 24.07.2016 року.

Оскільки готівкові розрахунки здійснюються позивачем із застосуванням РРО, у відповідності до чого оприбуткування готівки на суму 4 550,00 грн здійснено відображенням повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальному Z-звіту РРО (даних РК) також, здійснено облік зазначеної суми у КОРО.

Таким чином, відповідачем не обґрунтувано та не надано належних доказів на підтвердження факту існування необприбуткованої готівки суми 6 926,00 грн та правомірності формування податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкці у сумі 34 630,00 грн (6 926,00 грн. х 5).

Натомість, позивачем не доведено факт оприбуткування готівки на суму 2 376,00 грн.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, за порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.2.6 Положення № 637 у спірному податковому повідомленні-рішенні № 0000591400 від 17.08.2016 року, фіскальним органом обґрунтовано застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію в сумі 11 880,00 грн. ( 2376,00 грн х5, тобто, за виключенням суми 4 550,00 грн. х 5 = 22 750,00 грн)

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000591400 від 17.08.2016 року в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення п.2.6 с.2, п.7.15 ст.7 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 на суму 22 750 ( двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1 судовий збір у сумі 358 (триста п'ятдесят вісім ) грн 29 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 01.11.2016 року.

Повний текст постанови буде виготовлено 04.11.2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.