Постанова № 62495782, 02.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 р. Справа №805/2530/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Керампром" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо несвоєчасного надання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість і щодо не нарахуванню та невиплаті пені у розмірі 236 364,57 грн на суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень, жовтень 2014 року; березень, липень 2015 року; січень-березень 2016 року та стягнення з Державного бюджету України пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 236 364,57 грн, в обґрунтування позову зазначає, що за результатами господарської діяльності за серпень 2014 року, жовтень 2014 року, березень 2015 року, липень 2015 року січень 2016 року, лютий 2016 року березень 2016 року як платником податку на додану вартість, у встановлені законодавством строки подано до ДФС декларації з податку на додану вартість, розрахунки суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення бюджетного відшкодування за відповідні місяці. Вказує, що відповідно до вимог п. 200.10, п. 200.12 ст. 200 ПК України контролюючий орган протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкових декларацій проводить камеральну перевірку заявлених в ній даних і зобов'язаний протягом 5 робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, однак зазначене не відбулося у строки передбачені податковим законодавством, просить суд у відповідності до п. 200.23 ст. 200 ПК України стягнути з Державного бюджету України пеню у розмірі 236 364,57 грн. на підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач-1, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, зазначає, що дійсно позивачем надавалася податкова звітність з ПДВ, та по декларації з ПДВ за серпень 2014 року від 18.09.2014 року №9053501854 заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 46 921,00 грн перевірено та підтверджено позаплановою виїзною документальною перевіркою, акт № 312/05-14-15-01-11-4-24655289 від 03.12.2014 року. По декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, від 20.11.2014 року за №9067720247 заявлене бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 160 735,00 грн, перевірено позаплановою виїзною документальною перевіркою, акт № 10/05-14-15-01-11-4-24655289 від 13.08.2015 року та підтверджено суму відшкодування у розмірі 64 995,00 грн. По декларації з ПДВ за березень 2015р. від 17.04.2015р. за № 9072110522 заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 820 012, 00 грн., перевірено та підтверджено камеральною перевіркою, довідка № 15/05-14-15-01-11-3-24655289 від 08.05.2015 р. По декларації з ПДВ за липень 2015р. від 20.08.2015р. за №9175188417 заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 2 005 246,00 грн, перевірено та підтверджено камеральною перевіркою, довідка № 5/05-14-15-01-11-3.24655289 від 09.09.2015р. По декларації з ПДВ за січень 2016р. від 19.02.2016р. за № 9020450104 заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 80 652,00 грн., перевірено та підтверджено камеральною перевіркою, довідка №07/05-14-12-01-11-3-24655289 від 12.03.2016р. По декларації з ПДВ за лютий 2016р. від 18.03.2016р. за № 9038526728 заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 823 731,00 грн., перевірено та підтверджено камеральною перевіркою, довідка № 55/05-14-12-01-11-3-24655289 від 20.04.2016р. (22 011 грн. зменшено позитивними нарахуваннями по акту планової перевірки). По декларації з ПДВ за березень 2016р. від 20.04.2016р за № 9060583898 заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника банку в сумі 1 151 022 грн., перевірено та підтверджено камеральною перевіркою, довідка № 76/05-14-12-01-11-3-24655289 від 20.05.2016р. Після підтвердження сум задекларованого ПДВ за актом перевірки сформовані висновки про суми відшкодування ПДВ та подано до ГУ ДКСУ у м. Костянтинівка Донецької області. Отже, відповідач-1 зазначає, що діяв згідно приписів законодавства і виконав всі зобов'язання в межах своїх повноважень, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач -2, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівка Донецької області, не погодився із адміністративним позовом, надав письмові заперечення, де зазначив, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється на підставі ст. 200 ПК України з урахуванням процедури, врегульованої Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 17.01.2011 року № 39.

Посилаючись на вказаний Порядок, вказує, що механізм бюджетного відшкодування податку на додану вартість на банківський рахунок платника податку, передбачає наявність у територіального органу державної казначейської служби не тільки висновку податкового органу, але й узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Зазначає, що на підставі висновків податкового органу та узагальнюючої інформації здійснювалося бюджетне відшкодування податку на додану вартість, відповідно до чого, жодним чином, відповідач - 2 не порушував права позивача та в даних спірних правовідносинах може бути лише як третя особа, на яку не розповсюджуються претензійні вимоги позову.

31.10.2016 року позивачем через відділ документообігу та архівної роботи суду надав заяву про зменшення позовних вимог відповідно до яких просить визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 щодо несвоєчасного надання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість і щодо не нарахування та невиплаті пені у розмірі 235 028,18 грн на суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень, жовтень 2014 року; березень, липень 2015 року; січень-березень 2016 року та стягнення з Державного бюджету України пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 235 028,18 грн.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити з урахуванням зменшення позовних вимог.

Представник відповідача -1 до судового засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача -2 до судового засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Керампром" (ЄДРПОУ 24655289, України, 85171, Донецька область, Костянтинівський район, с. Артемівка, вул. Дружби,2,) пройшов передбачену процедуру державної реєстрації 17.2.1997 року за № 1 242 105 0015 000172 зазначене підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО №546014..

Згідно свідоцтва №100334710 від 24.07.1997 року є платником податку на додану вартість.

Відповідачі, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області, є суб`єктами владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатні особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що за результатами господарської діяльності позивачем до податкового органу надавалася податкова звітність з податку на додану вартість в яких заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суми ПДВ, зокрема, за серпень 2014 року у сумі 46 921,00 грн, за жовтень 2014 року у сумі 64 995,00 грн, за березень 2015 року у сумі 328 720,42 грн, за липень 2015 року у сумі 2 005 246,00 грн, за січень 2016 року у сумі 80 652,00 грн, за лютий 2016 року у сумі 801 720,00 грн березень 2016 року у сумі 1 151 022,00 грн, та заяви про повернення бюджетного відшкодування за відповідні місяці.

Так, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 ПК України.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пунктів 200.10-200.11 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Разом з тим порядок дій платника податку та податкових органів щодо відшкодування з Державного бюджету України сум податку на додану вартість визначено також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим КМУ постановою від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4 Порядку у разі коли за результатами перевірок платника податку не виявлено порушень, орган державної податкової служби складає довідку, а у разі, коли виявлено порушення, - акт. Аналогічну норму містить ст.86 ПК України.

В той же час, пунктом 200.12 ст.200 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.200.13 ст.200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Однак, Костянтинівською ОДПІ не виконано обов'язку щодо подання висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування у встановлені ПК України строки, що призвело до неперерахування (невідшкодування) позивачу відповідної суми бюджетного відшкодування.

Разом з тим, пунктом 7 Порядку визначено, що орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до п.9 цього Порядку, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, з огляду на зазначене суд не вбачає протиправності дій відповідача-2, та вважає, що в даному випадку наявна протиправна бездіяльність відповідача-1 щодо несвоєчасного надання бюджетного відшкодування.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач отримав належне йому бюджетне відшкодування:

за серпень 2014 року в сумі 46 921,00 грн. фактично відшкодована 26.03.2015 року, а мала бути до 05.11.2014 року;

за жовтень 2014 року в сумі 64 995,00 грн. фактично відшкодована 30.06.2015 року, а мала бути до 05.01.2015року;

за березень 2015 року в сумі 328 720,42 грн фактично відшкодована 30.12.2015 року ,а мала бути до 02.10.2015 року;

за липень 2015 року в сумі 2 005 246,00 грн. фактично відшкодована 30.12.2015 року ,а мала бути до 02.10.2015 року;

за січень 2016 року в сумі 80 652,00 грн фактично відшкодована 27.04.2016 року, а мала бути до 06.04.2016 року;

за лютий 2016 року в сумі 801 720,00 грн. фактично відшкодована 27.05.2016 року,а мала бути до 04.05.2016 року;

за березень 2016 року в сумі 1 151 022,00 грн. фактично відшкодована 07.07.2016 року,а мала бути до 03.06.2016 року.

Положеннями п. 200.23 ст. 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного зазначеною статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Загальна сума нарахованої позивачем пені за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ за спірні періоди складає 235 028,18 грн, зазначена сума податковим органом не оспорюється.

Також суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (пункт 23).

Наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми пені нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування з податку на додану вартість і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Крім того, у п. 145 рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) зазначено, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач-1 як суб'єкти владних повноважень не дотримав вимог закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувані дії є протиправними.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, якими мотивуються заперечення, і не довів правомірність своїх дій щодо несвоєчасності повернення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ, а тому пеня застосована правомірно.

Натомість, відповідачем-2, як суб'єктом владних повноважень, надано обгрунтовані заперечення на адміністартвиний позов, з яких вбачається, що на підставі висновків податкового органу та узагальнюючої інформації ним здійснювалося бюджетне відшкодування податку на додану вартість, відповідно до чого, жодним чином, відповідач - 2 не порушував права позивача, отже, позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача-2 щодо несвоєчасного надання бюджетного відшкодування та щодо не нарахування та невиплаті пені не підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача-1 обов'язку зі сплати пені на суми податку, що не відшкодовані платникам протягом визначеного ст. 200 ПК України строку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України суми пені, нараховану на суму невідшкодованого податку на додану вартість у розмірі 235 028,18 грн.

Судовий збір розподілити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Приватного акціонерного товариства "Керампром" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені. - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо несвоєчасного надання бюджетного відшкодування Приватному акціонерному товариству "Керампром" сум податку на додану вартість.

Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо не нарахування та невиплаті пені у сумі 235 028,18 грн на суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість перед Приватним акціонерним товариством "Керампром" за серпень 2014 року у сумі 3 228,68 грн, за жовтень 2014 року у сумі 8 891,31 грн; за березень 2015 року у сумі 58 791,42 грн, за липень 2015 року у сумі 129 082,91 грн, за січень 2016 року у сумі 1 177,30 грн, за лютий 2016 року у сумі 11 492,05 грн, за березень 2016 року у сумі 22 364,51 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Керампром" (ЄДРПОУ 24655289, України, 85171,Донецька область, Костянтинівський район, с. Артемівка, вул.. Дружби,2, п/р 26003455007408 в АТ "ОТП Банк" у м. Києві, МФО 300528) пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 235 028( двісті тридцять п'ять тисяч двадцять вісім) грн 18 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Керампром" (ЄДРПОУ 24655289, України, 85171, Донецька область, Костянтинівський район, с. Артемівка, вул. Дружби, 2, п/р 26003455007408 в АТ "ОТП Банк" у м. Києві, МФО 300528) судовий збір у розмірі 3 545 (три тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 47 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 02.11.2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 04.11.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.