Справа № 344/7976/16-ц
Провадження № 2/344/3922/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2016 м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.
за участі секретаря Прокопів С.Р.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення,-
ВСТАНОВИВ:
в позові вказано, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12/03/2015 р. визнано право власності позивача на 1/2 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1. у спірній квартирі проживає відповідач, який змінив замки та не допускає позивача у квартиру, перешкоджає в користуванні квартирою. Тому позивача просила суд вселити її у спірну квартиру.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, що в ньому зазначені.
В судовому засіданні відповідач заперечив позов з тих підстав, що він не перешкоджає позивачці у вселенні та користуванні спірною квартирою.
Судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12/03/2015 р. визнано право власності позивача на 1/2 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до п. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до п. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до п. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
В п. 2 ст. 317 ЦК України встановлено, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
В п. 1 ст. 319 ЦК України вказано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Неприпустимість порушення права особи на житло була констатована Європейським судом з прав людини від 16 травня 2013 року в справі "Максименко та Герасименко проти України" за заявою № 49317/07.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідн до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.
Відповідно до ст. 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до п. 3 ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
В ст. 10 ЦПК України вказано, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В ст. 60 ЦПК України вказано, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Разом з цим відповідно до п. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні відповідач просив суд про оголошення перерви для обрання собі представника.
Представник позивача категорично заперечив оголошення перерви, оскільки з часу повідомлення відповідача про судовий розгляд справи за його участі у нього була нічим не обмежена можливість обрати собі представника та забезпечити його явку в судове засідання.
Відповідно до п. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
В п. 2 ст. 13 ЦК України зазначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (п. 3 ст. 13 ЦК України).
В п. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
УХВАЛИВ:
позов задовольнити;
вселити ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя С.О. Бородовський
Судове рішення № 62495154, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 01.11.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/7976/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: