Ухвала суду № 62493961, 04.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

4 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Жайворонок Т.Є., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2015 року у справі № 909/158/15 за позовом ФОП ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд-Сервіс» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 7 квітня 2015 року в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2015 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд-Сервіс» задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року скасовано, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 7 квітня 2015 року залишено в силі.

У жовтні 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2015 року у справі № 909/158/15 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 922/1615/14, від 9 грудня 2015 року у справі № 910/386/15-г, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою Верховного Суду України від 12 січня 2016 року відмовлено ФОП ОСОБА_1 у допуску справи № 909/158/15 до провадження Верховного Суду України.

Повторно, у жовтні 2016 року, подаючи заяву про перегляд судового рішення, ФОП ОСОБА_1 зазначив ті ж самі підстави, що були предметом розгляду Верховним Судом України.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 11120 Господарського процесуального кодексу України заява повертається заявнику, у разі якщо є ухвала Верховного Суду України про відмову у прийнятті справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.

З урахуванням наведеного заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2015 року у справі № 909/158/15 слід повернути.

Керуючись п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст. ст. 11116 , 11120 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2015 року у справі № 909/158/15 і додані до неї матеріали повернути заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України Т.Є. Жайворонок