Ухвала суду № 62493942, 04.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

4 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Гриціва М.І., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 вересня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 вересня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року залишив без руху та надав строк для уснення недоліків, зазначених в ухвалі, зокрема: до заяви не було додано копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції; документа про сплату судового збору; у касаційній скарзі було зазначено не всіх осіб, які беруть участь у справі, та їх адреси; не додано копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Крім того, касаційна скарга подана з пропущення строку на касаційне оскарження, проте клопотання про поновлення строку було відсутнє.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви ОСОБА_2 додала копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 лютого 2016 року (№ 6-3308ск16), в якій суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без руху, оскільки копія оскаржуваного судового рішення не була завірена належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Проте зі змісту рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішення, наданого для порівняння, не вбачається неоднакового застосування судами касаційної інстанції зазначених у заяві норм процесуального права.

Крім того, надане для порівняння рішення не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм процесуального права, про які йдеться у заяві.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда