Рішення № 6249376, 17.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.09р.Справа № 33/240-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком", м. Дніпропетровськ

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 145 грн. 65 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Лісніченко О.Є., довіреність за вих. № 01-4-137 від 31.12.2008 року

Від відповідача: не зявився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 1441 грн. 50 коп. основної заборгованості по договору комісії № 41к від 03.08.2007 року, 6590 грн. 00 коп. суми вартості неповернених карток, 144 грн. 15 коп. штрафу і витрати по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 02.06.2009 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009 року розгляд справи відкладений на 24.06.2009 року.

В судове засідання 24.06.2009 року зявився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 02.06.2009 року, 24.06.2009 року не зявився, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2009 року та 02.06.2009 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві (АДРЕСА_1).

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 24.06.2009 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

03.08.2007 року між позивачем (комітент) та відповідачем (комісіонер) був укладений договір комісії № 41к (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору комітент доручає комісіонерові, а комісіонер зобовязується за плату в інтересах комітента реалізовувати (продавати) емітовані комітентом Інтернет-картки доступу до мережі Інтернет (далі картки).

Відповідно до пункту 1.2. Договору асортимент, кількість і ціна продажу карток вказуються в акті прийому-передачі, що є невідємною частиною даного Договору.

Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2008 року до Договору, яка є його невідємною і складовою частиною, пункт 1.3. Договору викладено в наступній редакції: „за продані картки комісіонер одержує комісійну плату в розмірі 7 % від номінальної вартості проданих карток”.

Згідно з пунктом 6.1. Договору комітент передає комісіонерові на продаж картки по акту прийому-передачі. При поверненні нереалізованих карток, також складається відповідний акт прийому-передачі.

Згідно з пунктом 6.2. Договору комітент перелічує грошові кошти за продані картки на поточний рахунок комітента в міру їхнього продажу, але не пізніше 10 банківських днів з дня складання акта виконаних робіт.

Згідно з пунктом 6.4. Договору комісіонер одержує комісійну плату після, відповідно до пункту 1.3. даного Договору, затвердження акту виконаних робіт комітентом, шляхом утримання відповідної частини коштів, отриманих від продажу карток.

Позивач, свої договірні зобовязання виконав в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт по Договору від 31.12.2008 року, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін, згідно з яким відповідачем було реалізовано карток на загальну суму 1 550 грн. 00 коп. та відповідно до умов Договору відповідачем отримано винагороду в розмірі 7% від суми реалізованих карток, а саме - 108 грн. 50 коп. (а.с. 10).

Відповідач, свої зобовязання за Договором в частині перерахування грошових коштів за продані картки позивачу, не виконав.

29.05.2009 року позивачем на адресу відповідача направлений акт звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю „Оптіма Телеком” та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, який залишений останнім без відповіді (а.с. 18-21).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між субєктами господарювання, а також між цими субєктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч.1 ст. 1022 Цивільного кодексу України після вчинення право чину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 441 грн. 50 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Крім того, пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що у будь-який момент, шляхом письмового повідомлення комісіонера, комітент має право зажадати повернення непроданих карток у термін не менш десяти робочих днів з дати направлення комісіонеру такого повідомлення.

31.03.2009 року позивач у відповідності з пунктом 4.1. Договору звернувся з листом до відповідача про повернення непроданих карток в кількості 206 шт. на загальну суму 6590 грн. 00 коп. в строк до 15 квітня 2009 року, який залишений відповідачем без відповіді (а.с. 13).

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 7.6. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів оплати згідно п.6.2., комісіонер виплачує комітенту штраф у розмірі 10 % від суми не перерахованих коштів, штраф складає 144 грн. 15 коп. та підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 1441 грн. 50 коп. основної заборгованості по договору комісії № 41к від 03.08.2007 року, 6590 грн. 00 коп. суми вартості неповернених карток, 144 грн. 15 коп. штрафу.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 4, код ЄДРПОУ 21653930, МФО 306458, р/р 26004303064901 в ФАБ „Південний”) 1441 (одна тисяча чотириста сорок одна) грн. 50 коп. основного боргу, 6590 (шість тисяч пятсот девяносто) грн. 00 коп. суми вартості неповернених карток, 144 (сто сорок чотири) грн. 15 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

-

Рішення підписано 17.07.2009 року