Ухвала суду № 62492686, 02.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"02" листопада 2016 р. Справа № 911/1741/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши скаргу № 01-07-15/1410 від 18.10.2016 р. комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” на бездіяльність державного виконавця та зобов’язання вчинити дії у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Зелена Енергія Т”, м. Київ

до Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства”, Київська обл., м. Славутич

про стягнення 9253320,97 грн.

Встановив:

До господарського суду Київської області від комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” надійшла скарга № 01-07-15/1410 від 18.10.2016 р. на бездіяльність державного виконавця та зобов’язання вчинити дії, в якій скаржник просить суд визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Київській області незаконною та протиправною і зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Київській області надати роз’яснення щодо розподілу коштів примусово стягнутих з рахунків підприємства згідно судового наказу № 911/1741/14 від 28.07.2014 р.

Відповідно до п. 3 постанови № 14 від 26.12.2003р. пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження” скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положенням ЦПК і ГПК.

Згідно з п. 9.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки скарга не містить повного найменування Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Київській області. У скарзі, як найменування Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Київській області зазначено - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Київській області, що не є повним найменуванням установи, оскільки повним найменуванням установи є Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

В п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011р. місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ").

Отже, адресами позивача та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області, які вказані в Єдиному державному реєстрі, є адреси їх місцезнаходження.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки скарга не містить вірного місцезнаходження позивача та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області. На скарзі як місцезнаходження позивача зазначено: 04050, м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13, бізнес-центр «Форум», корпус 6А, оф. 37, та як місцезнаходження Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області зазначено: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, що не є вірним місцезнаходженням позивача та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області, оскільки як вбачається з витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вірним місцезнаходженням позивача є: 33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, буд. 21, а вірним місцезнаходженням Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області є: 04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Ярославська, буд. 5/2.

Таким чином, скарга не містить повного найменування позивача та вірного місцезнаходження позивача та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Скаржником не дотримано вказаних вимог. Як доказ відправлення позивачу копії скарги з доданими до неї документами скаржником до скарги додано фіскальний чек № 2299 від 20.10.2016 р., на якому в графі “Кому” зазначено “ТОВ Зелена Енергия Т”, а в графі “Куди” - “04050 Київ” та опис вкладення у цінний лист від 20.10.2016 р. на ім’я ТОВ “Зелена Енергія Т” на адресу: 04050, м. Київ, вул.. М. Пимоненка, 13, бізнес-центр «Форум», корпус 6А, оф. 37, та як доказ відправлення Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області копії скарги з доданими до неї документами скаржником до скарги додано фіскальний чек № 2298 від 20.10.2016 р., на якому в графі “Кому” зазначено “Гол. Упр. Юстиції”, а в графі “Куди” - “02002 Київ” та опис вкладення у цінний лист від 20.10.2016 р. на ім’я Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Київській області на адресу: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, але як вбачається з витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням позивача є: 33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, буд. 21, а місцезнаходженням Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області є: 04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Ярославська, буд. 5/2.

Отже, фіскальні чеки від 20.10.2016 р. та описи вкладення у цінні листи від 20.10.2016 р. не можуть бути доказами, що підтверджують направлення позивачу та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області копій скарги з доданими до неї документами, оскільки не підтверджують направлення кореспонденції за місцезнаходженням позивача та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області, як юридичних осіб.

Відповідно до п. 6. ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з абзацу 2 п. 9.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Отже, скарга № 01-07-15/1410 від 18.10.2016 р. комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” на бездіяльність державного виконавця та зобов’язання вчинити дії з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Скаргу № 01-07-15/1410 від 18.10.2016 р. комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” на бездіяльність державного виконавця та зобов’язання вчинити дії разом з доданими до неї документами повернути скаржникові без розгляду.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Додатки:

1. Скарга, додані до неї документи та витяги з ЄДР.

Суддя О.О. Рябцева