Ухвала суду № 62492574, 31.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 жовтня 2016 року Справа № 914/1534/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Львівського обласного військового комісаріату на рішенняГосподарського суду Львівської області від 21.07.2016та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№914/1534/16 Господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут"доЛьвівського обласного військового комісаріатупростягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (бюджетних організацій) від 01.01.2016 №114109PJOCFB016

в с т а н о в и в :

Подана Львівським обласним військовим комісаріатом касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Тобто особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про надсилання сторонам копії касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги Львівського обласного військового комісаріату не додано жодних доказів надіслання копії касаційної скарги позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", що є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

До того ж згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

Проте Львівським обласним військовим комісаріатом до касаційної скарги не додано жодних доказів виконання зазначених вимог процесуального законодавства. Тобто до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, у зв'язку з чим вона не приймається до розгляду і повертається судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Львівського обласного військового комісаріату на рішення Господарського суду Львівської області від 21.07.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі №914/1534/16 Господарського суду Львівської області із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова