Постанова № 62492226, 05.11.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2016 року Справа № 813/3869/16

21 год. 08 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

суддя Грень Н.М.,

суддя Кузан Р.І.

секретар судового засідання Приймак С.І.,

від позивача Кулик А.Я.,

від відповідача 1 не прибув,

від відповідача 2 не прибув,

від відповідача 3 не прибув,

від відповідача 4 Волошин Я.О.,

від відповідача 5 не прибув,

від відповідача 6 Бобанич Т.М.,

від відповідача 7 ОСОБА_4,

від третьої особи Здинянчин Р.Т.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Львівської міської ради до Львівської обласної організації «УНСО», Громадської організації «Українська спілка учасників АТО», Неприбуткової громадської організації «Центральна школа бойового гопака», Громадської організації «Автономний опір Львів», Міжнародної федерації бойового гопака, Відокремленого підрозділу Громадської організації «Правий сектор» у Львівській області, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Національної поліції у Львівській області, про встановлення обмеження права на проведення масових заходів.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду 04.11.2016 року звернувся Виконавчий комітет Львівської міської ради (далі - позивач, ВК ЛМР), з позовною заявою до Львівської обласної організації «УНСО» (далі - відповідач 1, ЛОО "УНСО"), Громадської організації «Українська спілка учасників АТО» (далі - відповідач 2, ГО "Українська спілка учасників АТО"), Неприбуткової громадської організації «Центральна школа бойового гопака» (далі - відповідач 3), Громадської організації «Автономний опір Львів» (далі - відповідач 4, ГО «Автономний опір Львів»), Міжнародної федерації бойового гопака (далі - відповідач 5), Відокремленого підрозділу Громадської організації «Правий сектор» у Львівській області (далі - відповідач 6, ВП ГО "Правий сектор" у Львівській області), ОСОБА_4 (далі - відповідач 7), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Національної поліції у Львівській області (далі - третя особа, ГУНП у Львівській області), в якому, з врахуванням клопотання та заяви про збільшення позовних вимог /а.с.73, 81/, просить заборонити вказаним відповідачам, а також іншим політичним партіям, громадським організаціям та окремим громадянам проводити 06.11.2016 року масові заходи (збори, мітинги, походи, демонстрації чи інші зібрання), окрім тих, які ініційовані органами державної влади та передбачені розпорядженнями Львівського міського голови від 03.11.2016 року №587 "Про проведення загальноміської вервиці", від 26.10.2016 року №568 "Про проведення міжнародного легкоатлетичного пробігу "Львівський напівмарафон 2016", від 02.11.2016 №585 "Про проведення фестивалю БІБІК'ю фест вінтер он".

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. До Львівського міського голови звернулися відповідачі з повідомленнями про намір провести 06.11.2016 року у м. Львові масові заходи політичними партіями та громадськими організаціями, фізичними особами, зокрема:

- ЛОО "УНСО" щодо проведення урочистої ходи до 98-ї річниці утворення ЗУНР з 11:00 год. до 20:30 год. за маршрутом пл. Св.Юра - вул. Листопадового Чину - вул. С.Стрільців - пр. Свободи - пл. Д.Галицького;

- ГО «Українська спілка учасників АТО» щодо проведення маршу до 98-ї річниці утворення ЗУНР з 17:30 до 21:00 год. за маршрутом пл. Святого Юра - вул. С.Стрільців - пр. Свободи - вул. А.Гнатюка - пл. Міцкевича - пл. Д.Галицького;

- неприбуткова організація «Центральна школа бойового гопака» щодо проведення мирної акції з'їзду козаків Львівщини з 10:00 год. до 20:00 год. біля Собору Святого Юра;

- ГО «Автономний опір Львів» щодо проведення «Маршу волі» до дня народження Н.Махна з 19:30 год. до 22:00 год. за маршрутом пл. біля пам'ятника А.Шептицькому - вул. Листопадового Чину - вул. С.Стрільців - вул. Гнатюка - пр. Свободи - пл. Міцкевича - пл. Д.Галицького;

- Міжнародна федерація бойового гопака щодо проведення мирної акції з популяризації бойового гопака з 10:00 год. до 20:00 год. у м. Львові на пр. Свободи біля пам'ятника Т.Шевченку;

- ВП ГО "Правий сектор" у Львівській області щодо проведення масового заходу - Віче правих добровольців і волонтерів з 17:00 до 21:00 год. у м. Львові на площі А.Шептицького (пам'ятник А.Шептицькому) з метою обговорення проблеми лівоекстремістських, анархістських проявів у місті;

- ОСОБА_4 щодо проведення масового заходу у формі лекції на тему "Традиційні цінності" з 17:00 до 21:00 год. у м. Львові на площі А.Шептицького (пам'ятник А.Шептицькому) з метою патріотичного виховання.

Крім того, 04.11.2016 року до Львівського міського голови звернулося Головне управління Національної поліції у Львівській області з листом, в якому просить вжити заходів щодо попередження можливих протиправних проявів на території м. Львова під час проведення 06.11.2016 року масових заходів. У листі вказано, що проведення масових заходів політичними партіями і громадськими організаціями з альтернативними поглядами на історичне минуле та сьогодення може призвести до виникнення сутичок між представниками даних громадських організацій, створити небезпеку масових заворушень і, як наслідок, спричинити загрозу особистій безпеці мешканців та гостей міста.

Зі змісту таких заявок позивач з'ясував, що вказані масові заходи заплановані в одних і тих же місцях і приблизно в один час.

Підставою позову зазначено, зокрема, високу ймовірність завдання шкоди інтересам національної безпеки та громадського порядку у зв'язку з тим, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань, що може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю мешканців або правам і свободам інших людей. Звернуто увагу на те, що учасники масових заходів притримуються різних політичних поглядів.

Зазначено, що зі змісту повідомлень про проведення масових заходів, переважна більшість таких надійшла лише 02.11.2016 року, тобто за 4 дні до проведення масових заходів, два з яких є вихідними, що в свою чергу унеможливило для ВК ЛМР забезпечити порядок під час проведення відповідних масових заходів в одному і тому ж місці.

Окрім викладеного, ВК ЛМР вважає, що у зв'язку із напруженою ситуацією у м. Львові щодо проведення масових заходів різноманітними політичними силами, громадськими організаціями та окремими громадянами, а також високою імовірністю здійснення провокаційних дій по відношенню до учасників заходів, представників правоохоронних органів та органів місцевої влади, неконтрольований розвиток яких може привести до масових заворушень, у тому числі пов'язаних із насиллям та захопленням будівель органів державної влади, існує доцільність обмежити 06.11.2016 року у м. Львові проведення зборів, походів, демонстрацій, які можуть створити реальну небезпеку заворушень, загрозу здоров'ю населення, правам і свободам інших людей.

За вказаних обставин, з покликанням на судову практику України та Європейського суду з прав людини щодо відповідних спорів, вважає вказаний позов обґрунтованим та таким, що слід задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача 4, ГО «Автономний опір Львів», у судовому засіданні проти позову заперечив, письмових заперечень не надав. Пояснив суду, що неформально дана організація існує кілька років, а на початку 2016 року зареєстрована як громадська організація. Організація є прихильником лівої ідеології, не анархічна, хоча держава у сьогоднішньому вигляді для членів організації не є найвищою соціальною цінністю; пропагує революційні підходи до захисту прав людини. До проведення маршу готувалися завчасно; провели багато різноманітних акцій в межах інформаційних заходів присвячених 128 дню народження Н.Махна. Захід проводиться з метою вшанування пам'яті українського національного героя, який пропонував ідеї рівності та народовладдя. Акція планується виключно мирна, зокрема, проведення маршу з гаслами та роздавання листівок з інформаційною метою. Вважає обґрунтування позовних вимог недостатнім для обмеження конституційного права на мирні зібрання. Просив суд заборонити ті заходи, які створять загрозу для життя і здоров'я людей, і не обмежувати тих заходів, які присвячені історичним подіям.

Представник відповідача 6, ВП ГО «Правий Сектор» у Львівській області, у судовому засіданні проти позову заперечив, письмових заперечень не надав. Повідомив суду, що віче правих добровольців і волонтерів буде присвячено проблемам лівоекстремістських, анархістських проявів у місті. Пояснив, що організація притримується правих поглядів, що є протилежними ідеології ГО «Автономний опір Львів»; запевнив щодо невикористання заборонених засобів та мирної мети акції, однак звернув увагу суду на неможливість гарантування правомірної поведінки окремих членів організації, зокрема, після проведення мирних акцій, оскільки в цілому серед членів організації переважає несприйняття ідеології, яка підтримується ГО "Автономний опір Львів". Вважає, що існує ймовірність виникнення конфліктів, які можуть призвести до завдання шкоди психічному чи фізичному здоров'ю учасників акції та інших людей. Просив суд заборонити масові заходи заплановані ГО "Автономний опір Львів", а якщо є така необхідність - заборонити всім.

Відповідач 7, ОСОБА_15, у судовому засіданні повідомив суду, що лекція на тему "Традиційні цінності" запланована з метою патріотичного виховання. Підтримав правову позицію представника ВП ГО «Правий Сектор» у Львівській області. Вказав на відсутність розбіжностей у політичних поглядах з ГО «Правий Сектор» та на істотні ідеологічні розбіжності з ГО «Автономний опір Львів». Вважає, що існує ймовірність виникнення конфліктів на ідеологічному грунті, які можуть призвести до спричинення шкоди життю чи здоров'ю громадян. Запевнив, що заради збереження громадської безпеки готовий відмовитися від проведення акції у випадку відмови від проведення заходу опонентами.

Представник третьої особи, ГУ НП у Львівській області, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив такі задовольнити. Існування реальної загрози виникнення конфліктів пояснив наявністю у поліції даних щодо можливих провокацій та фізичного протистояння між учасниками акцій, свідченням чому є негативний досвід проведення подібних акцій у попередні роки. В оцінці ситуації ГУ НП у Львівській області керується оперативною інформацією, в тому числі від Служби безпеки України. Вказане підтверджується також листом начальника кримінальної поліції від 04.11.2016 року №4692/14/01-16, адресованим Львівському окружному адміністративному суду для врахування у розгляді адміністративної справи. Звернув увагу суду на неможливість надання переваги правам і свободам учасників однієї громадської організації в ситуації існування реальної загрози життю та здоров'ю людей.

Відповідачі 1, 2, 3, 5 участь уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 3 ст. 182 КАС України, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавали.

З врахуванням строків розгляду справи, визначених ч. 4 ст. 182 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд продовжив розгляд справи за відсутності зазначених відповідачів.

Суд заслухав пояснення представників сторін, третьої особи, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

До Львівського міського голови 02.11.2016 року надійшли повідомлення:

- за вх. №2-26901-001 від голови Неприбуткової громадської організації Центральна школа бойового гопака ОСОБА_16 /а.с.30/, про проведення мирної акції з'їзду козаків Львівщини, що відбудеться 06.11.2016 року з 10:00 год. до 20:00 год. у м. Львові біля Собору Святого Юра; кількість учасників: 100-200 осіб;

- за вх. №3-m-69505-001 від голови Міжнародної федерації бойового гопака ОСОБА_16 /а.с.31/, про проведення мирної акції з популяризації Бойового Гопака, що відбудеться 06.11.2016 року з 10:00 год. до 20:00 год. у м. Львові на проспекті Свободи біля пам'ятника Т.Г. Шевченку; кількість учасників: 100-200 осіб;

- за вх. №2-26919-001 від ГО «Українська спілка учасників АТО» /а.с.32/, про проведення маршу з нагоди 98-ї річниці створення ЗУНР, що відбудеться 06.11.2016 року з 17:30 год. до 21:00 год. у м. Львові: площа Святого Юра - вул. Листопадового Чину - вул. Університетська - вул. Січових Стрільців - пр. Свободи - вул. Академіка Гнатюка - площа Міцкевича - площа перед пам'ятником Данилу Галицькому; приблизна кількість учасників: 300 осіб;

- за вх. №3-Б-69578-001 від голови ЛОО «УНСО» ОСОБА_17 /а.с.33/, про проведення урочистої ходи до 98-ї річниці утворення ЗУНР; дата проведення: 06.11.2016 року; час проведення: 11:00 год. до 20:30 год.; місце проведення: площа Святого Юра - вул. Листопадового Чину - вул. Січових Стрільців - пр. Свободи - площа Данила Галицького; приблизна кількість учасників: 110 осіб.

03.11.2016 року позивачем одержано повідомлення за вх. №2-26966-001 від керівника ГО «Автономний опір Львів» ОСОБА_18 /а.с.34/, про проведення Маршу Волі до дня народження Нестора Махна; дата проведення: 06.11.2016 року; час проведення з 19:30 год. до 22:00 год.; місце проведення: площа біля пам'ятника Андрею Шептицькому - вул. Листопадового Чину - вул. Університетська - вул. Січових Стрільців - вул. Академіка Гнатюка - проспект Свободи - площа Міцкевича - площа біля пам'ятника Данилу Галицькому; приблизна кількість учасників: 100 осіб.

04.11.2016 року до позивача надійшло повідомлення за вх. №3-0-70361-001 від громадянина ОСОБА_4 /а.с.74/ про проведення масового заходу у формі ідеологічної лекції на тему: «Традиційні цінності» з метою патріотичного виховання; час проведення 06.11.2016 року з 17:00 год. до 21:00 год. у м. Львові на площі Андрея Шептицького, (пам'ятник Андрею Шептицькому) з приблизною кількістю учасників - 500 осіб.

Цього ж дня керівником ВП ГО «Правий сектор» у Львівській області Бобанич Т.М. скеровано Львівському міському голові повідомлення за вх. №2-27183-001 /а.с.75/ про проведення заходу Віче правих добровольців і волонтерів; дата проведення: 06.11.2016 року; час проведення: 17:00 год. до 21:00 год.; місце проведення: м. Львів, площа Андрея Шептицького (пам'ятник Андрею Шептицькому); приблизна кількість учасників: 110 осіб.

З наданих в судовому засіданні представником відповідача 4 пояснень судом встановлено, що метою запланованої ГО "Автономний опір Львів" акції, є популяризація ідей Нестора Махна щодо побудови громадянського суспільства шляхом постійного тиску на владу "знизу". При цьому, учасниками акції будуть використовуватись чорні прапори та виголошуватись гасла "За волю трудящого люду", "З пригнобленими проти гнобителів. Завжди" та ін.

Відповідач 7, який представляє Громадську організацію "Цивільний корпус "Азов" (є головою осередку цієї організації у м. Львові) та представник відповідача 6 повідомили, що на їх переконання, постать Нестора Махна та цінності, які він сповідував, в історії України є досить суперечливими. Тому, політичними партіями та громадськими організаціями правого спрямування не підтримуються. Мета запланованих ними акцій є недопущення поширенню на території м. Львова антидержавницьких ідей, які підтримуються ГО "Автономний опір Львів".

04.11.2016 року ГУ НП у Львівській області скеровано Львівському міському голові лист /а.с.28-29/, відповідно до якого поінформовано в порядку взаємодії про необхідність вжиття заходів щодо попередження можливих протиправних проявів на території м. Львова під час проведення 06.11.2016 року масових заходів.

Позивач, стверджуючи про неможливість забезпечити належний громадський порядок та безпеку учасників акції, які планують її проводити 06.11.2016 року у м. Львові, а також безпеку інших громадян, на виконання приписів ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір суд керувався наступним.

Право громадян України на мирні зібрання гарантується Конституцією України, згідно з ч. 1 ст. 39 якої вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Виходячи з положень зазначеної норми Основного Закону, мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов'язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім випадків установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Законодавством встановлений порядок проведення реалізації прав громадян на мирні зібрання, мітинги, походи і демонстрації, який не потребує від суб'єктів, які мають намір провести вказані заходи, отримувати будь-якій дозвіл від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування Проте реалізація таких прав буде правомірною лише за умови завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зазначених мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій, та відсутності судового рішення про обмеження прав на реалізацію цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Конституції України, обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об'єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Конвенції, кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки i вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого ще Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973 року №2148-VIII, також визнається право на мирні збори. Згідно з вказаною статтею, користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КАС України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей (ч. 5 ст. 182 КАС України).

Як зазначено в Керівних принципах ОБСЄ зі свободи мирних зібрань, розроблені експертами Бюро з демократичних інституцій і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (БДІПЛ ОБСЄ), підхід до охорони порядку під час зібрань має відповідати принципам прав людини - законності, необхідності, пропорційності та недискримінації - ні гіпотетичний ризик порушень громадського порядку, ні присутність радикально налаштованої групи осіб не можуть бути законними підставами для заборони мирного зібрання. На кожний окремий випадок насильства під час мирного заходу представники правоохоронних органів мають реагувати під час його проведення, але не шляхом попередньої заборони всім учасникам брати участь у такому заході. Для попередньої заборони потрібні переконливі докази того, що організатори конкретного зібрання планують насилля та безлад.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 11 Конвенції та ст. 182 КАС України, правовою підставою для задоволення позову про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є визнання судом того факту, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку інтересам національної або громадської безпеки; з метою запобігання заворушенням чи злочинам; для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб

При цьому, така небезпека не повинна бути уявною, а має ґрунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку, а позивач повинен не лише повідомити про загрози, які можуть виникнути у зв'язку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які стали підставою для такого висновку.

Аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що визнаючи за компетентними органами держави право на застосування до учасників зібрання обмежувальних та примусових заходів (заборона проведення зібрання, обмеження щодо місця та часу проведення зібрання, примусове припинення зібрання тощо), міжнародне та національне законодавство передбачає, що такі обмеження та заборони повинні бути обґрунтованими, тобто бути реально необхідними у відповідній ситуації. Інакше кажучи, обмеження та заборони повинні ґрунтуватись на доказах, що свідчать про суттєве порушення учасниками таких заходів громадського порядку.

З наявних у справі доказів, зокрема, звернення керівників ВПГО "Правий сектор" та ЦК "Азов" від 03.11.2016 року на адресу Управління СБУ у Львівській області, листа Управління СБУ у Львівській області № 62/4/3589 від 02.11.2016 року на адресу ГУНП у Львівській області, листа Управління кримінальної поліції ГУНП у Львівській області № 4692/14/01-16 від 04.11.2016 року, адресованого на адресу суду, а також пояснень представників відповідачів та третьої особи, наданих в судовому засіданні, судом встановлено, що між учасниками запланованих масових заходів можуть відбутись протистояння. При цьому, за наявною у правоохоронних органів оперативною інформацією такі сутички можливі з використанням фаєрів, факелів, застосуванням зброї, вибухівки та інших предметів, що, в свою чергу, може призвести до заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян та гостей м. Львова.

Так, відповідачі в судовому засіданні фактично визнали високу ймовірність фізичного протистояння між учасниками протилежних за переконаннями груп учасників масових заходів. Більше того, вказані в заявах про проведення масових заходів організатори таких акцій вказали, що не можуть в достатній мірі гарантувати порядку з боку прихильників своєї організації з огляду на те, що такі заходи планують проводити у виді ходи центральними вулицями м. Львова. Це не виключає можливості збільшення кількості учасників колони під час її руху. З урахуванням провокаційних закликів з боку прихильників та противників проведення у м. Львові "Маршу Волі", що присвячений дню народження Нестора Махна, які активно висловлюються в соціальних мережах, представники відповідачів не виключають провокацій з метою організації масових заворушень.

Також, суд враховує намір учасників провести масові заходи в темну пору доби, що об'єктивно ускладнює можливість забезпечити громадський порядок по всьому маршруту пересування колон учасників масових заходів. В цьому контексті суд бере до уваги долучені до матеріалів справи плани заходів ГУ НП у Львівській області у взаємодії з іншими правоохоронними органами, згідно з якими планується використання обмеженої кількості правоохоронців, а саме: близько 300 поліцейських та 100 військовослужбовців національної гвардії в якості резерву, що обґрунтовано необхідністю забезпечити проведення у цей день у м. Львові інших масових заходів передбачених розпорядженнями Львівського міського голови.

З врахуванням вищевикладених обставин, з метою дотримання балансу між правом громадян на мирні зібрання та обов'язком державних органів ефективно забезпечити громадський порядок під час їх проведення, суд вважає за доцільне обмежити проведення масових заходів саме у формі ходи.

Разом з тим, суд враховує, що повна заборона масових зібрань не відповідає принципам законності, пропорційності та недискримінації, закріплених у Конституції України, Конвенції та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні від 02.10.2001 у справі "Станков та Об'єднана македонська організація Ілінден проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини зазначив, що якщо будь-яка ймовірність напруги і гарячого обміну думками між протилежними групами у ході демонстрації буде підставою для її заборони, суспільство буде позбавлене можливості почути інші погляди з будь-якого питання, яке посягає на думку більшості.

Покликання на різнополярні погляди учасників масових заходів не входять до переліку загроз національній безпеці України.

Крім цього, ЄСПЛ у своєму рішенні від 21.07.1988 у справі "Платформа "Лікарі за життя" проти Австрії" зазначив, що демонстрація може дратувати чи ображати тих, хто виступає проти ідеї чи вимоги, на підтримку яких вони проводяться. Однак, тим не менше в учасників демонстрації має бути можливість її проведення без побоювань бути підданим фізичному насиллю зі сторони противників. У демократичному суспільстві право на проведення контрдемонстрації не може перешкоджати реалізації права на демонстрацію.

Аналогічну позицію Європейський Суд з прав людини висловив у рішенні від 26.07.2007 року у справі "Баранкевич проти Росії" (скарга № 10519/03) з якого слід також виокремити те, що прийняти обґрунтовані та співрозмірні заходи щодо забезпечення безпеки учасників мирних зібрань є обов'язком держави.

Особливу увагу суд звертає на те, що вжиття заходів для охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні масових заходів є обов'язком органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів. Цей обов'язок, як суб'єктивне право, не може служити підставою для повної заборони проведення масових заходів взагалі як таких, оскільки це обмеження прав громадян.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом обмеження ГО «Автономний опір Львів», ЛОО «УНСО», ГО «Українська спілка учасників АТО» реалізацію права на проведення масових заходів у формі ходи (маршу). У задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167, 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Обмежити Громадській організації «Автономний опір Львів», Львівській обласній організації «УНСО», Громадській організації «Українська спілка учасників АТО» реалізацію права на проведення 06.11.2016 року масових заходів у м. Львові у формі ходи (маршу) за маршрутом: площа біля пам'ятника А.Шептицькому - вул. Листопадового Чину - вул. Університетська - вул. Січових Стрільців - вул. Гнатюка - пр. Свободи - пл. Міцкевича - пл. Д.Галицького.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню. Оскарження постанови не зупиняє її виконання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Кравців О.Р.

Суддя Грень Н.М.

Суддя Кузан Р.І.