Рішення № 62489151, 25.06.2012, Київський районний суд м. Одеси

Справа №2-6893/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 р. року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Салтан Л.В.

при секретарі Зозулянському Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія"

до ОСОБА_1

про стягнення коштів в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2011 року ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія»звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з Відповідача матеріальну шкоду у розмірі 19 764,51 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 18 січня 2010 року між ЗАТ "Одеська регіональна страхова компанія" та ОСОБА_2 було укладено договір страхування транспортного засобу № НТ/10-008 - MAZDA CX 9 (р.н. ВН 9984СК).

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство "Одеська регіональна страхова компанія" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Одеська регіональна страхова компанія".

5 травня 2010 року по Фонтанській дорозі в м. Одесі трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю Хонда (р.н. 178-65ОК) під керуванням ОСОБА_1, та застрахованого транспортного засобу MAZDA CX 9 (р.н. ВН 9984СК). Винним у даній дорожньо-транспортній пригоді був визнаний ОСОБА_1

ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія" визнала подію, що мала місце 5 травня 2010 року страховим випадком, та на підставі автотоварознавчого дослідження виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 19 314,51 грн. Окрім того, Позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження було сплачено 450,00 грн.

На думку позивача, суму коштів, які були виплачені ним у зв'язку із ДТП, він має право вимагати з відповідача, як особи відповідальної за завданні збитки.

Відповідач позов не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Своїм правом на подання письмових заперечень на позовну заяву відповідач не скористався.

Суд, вислухавши думку, пояснення, доводи осіб, які приймали участь у справі, дослідивши та ознайомившись з матеріалами справи та наданими доказами, вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

У судовому засіданні встановлено, що 18 січня 2010 року між ЗАТ "Одеська регіональна страхова компанія" та ОСОБА_2 було укладено договір № НТ/10-008 страхування транспортного засобу MAZDA СХ 9, державний номер НОМЕР_1. Відповідно до умов даного договору страхування, Позивач зобов'язувався за обумовлену плату (страховий платіж) при настанні страхового випадку відшкодувати прямі збитки ОСОБА_2, пов'язані із передбаченими в договорі майновими інтересами ОСОБА_2 у межах страхової суми.

5 травня 2010 року близько 17.30 годин трапилася дорожньо-транспортна пригода по Фонтанській дорозі в м. Одеса за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля Хонда, державний номер 178-65ОК під керуванням ОСОБА_1 Відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 30.06.2010 року ОСОБА_1 був визнаний винним у тому, що він 5 травня о 17 годині 30 хвилин по Фонтанській дорозі в м. Одесі, керуючи автомобілем Хонда державний номер 178-65ОК, порушив вимоги п. 10.1 "Правил дорожнього руху України", перед початком руху не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку і виконував правий поворот. Від зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження

6 травня 2010 року до ЗАТ "Одеська регіональна страхова компанія" з заявою звернулося ОСОБА_2 щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. На підставі наданих до ЗАТ "Одеська регіональна страхова компанія" документів дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком.

В подальшому спеціалістом автотоварознавцем фізичною особою підприємцем була проведена оцінка вартості матеріальної шкоди, яка була спричинена в результаті пошкодження автомобіля Мазда СХ-9. Згідно з п. 2 висновків до вищезазначеного автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 19 314 грн. 9 червня 2010 року згідно з платіжним дорученням № 320 Позивачем було перераховано на рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 450,00 грн. за оплату послуг спеціаліста, яким було складено звіт по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Позивачем страхове відшкодування було виплачено у повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером від 26.05.2010 року. Таким чином, розмір витрат позивача у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою склав 19 764,51 грн. (19 314,51 грн. (страхове відшкодування) + 450,00 грн. (кошти виплачені за проведення дослідження).

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою виплатити кошти в порядку регресу, але Відповідач вимоги ігнорує.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з виконанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогнебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно до ст.ст. 1191, 1192 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст.ст. 29, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що вина Відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Київського районного суду м. Одеси, та те, що Позивачем було виплачено страхувальникові вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в повному обсязі, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо письмового клопотання відповідача про зобов'язання позивача надати до суду документи та письмові пояснення, суд зазначає наступне.

В даному клопотанні відповідач зазначає: що згідно зі звітом № 05-004 ФОП ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту складає 19 314,52 грн., а вартість матеріальної шкоди складає 16 653,00 грн., а позивач вимагає з відповідача не матеріальну шкоду, а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу; на дату здійснення оцінки курс НБУ складав 9,787694, а в заключній частині калькуляції зазначений курс НБУ 10,5533 грн.; в калькуляції на аркуші 5 є посилання на прайс-лист запчастин від 21.04.2010 року, однак позивачем даний документ не додано; до позову також не додано контрольний лист; позивачем додано до позову ніким не засвідчена копія телеграми, окрім того, на думку відповідача дана телеграма складена з порушенням Методики проведення товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів.

Окрім того, в вищезазначеному клопотанні відповідач просить зобов'язати позивача надати до суду всю його бухгалтерську документацію, яка підтверджує факт наявності матеріальної шкоди на дату пред'явлення позивачем позову.

Судом дане клопотання задоволено.

Позивачем надано до суду письмові пояснення відносно клопотання відповідача, довідку підписано директором та головним бухгалтером, заяву ФОП - ОСОБА_3, копію постанови Вищого господарського суду України, копію витягу з протоколу № 9, 10-2 про призначення директора товариства на посаду, копію наказу про призначення на посаду головного бухгалтера.

Вивчивши аргументи відповідача викладенні ним в письмовому клопотанні, заперечення позивача, та додані сторонами документи, суд приходить до висновку про, що викладені в письмову клопотанні відповідача обставини не є підставою для відмови у задоволенні позову, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до висновків звіту спеціаліста автотоварознавця вартість матеріальної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження автомобіля Mazda CX-9, яка визначена з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 16 653,12 грн., вартість відновлювального ремонту автомобілю Mazda CX-9 складає 19 314,52 грн.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завданні збитки. Пунктом 9.3.2 договору № НТ/10-008 від 18.01.2010 року (укладеного між позивачем та страхувальником) передбачено, що при частковому пошкодженні транспортного засобу сума матеріальної шкоди включає вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, при цьому страховиком відшкодовуються наступні витрати: на придбання матеріалів, запасних частин, вузлів, деталей, необхідних для ремонту, без урахування коефіцієнту фізичного зносу до моменту настання страхового випадку; на оплату робот по здійсненню ремонту, пов'язаного із настанням страхового випадку.

Як вже зазначалося, на виконання умов договору страхування позивачем виплачено на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 19 314,51 грн. відповідно визначеної експертом вартості відновлювального ремонту автомобілю, що підтверджується видатковим касовим ордером від 26.05.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодним судом не визнано недійсним положення договору № НТ/10-008 страхування наземного транспорту в частині обов'язку позивача в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування без врахування зносу. Окрім того, даний договір укладено на підставі Правил страхування, які затверджені уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю. Таким чином, позивач здійснюючи виплату страхового відшкодування згідно визначеної експертом вартості відновлювального ремонту діяв у межах встановлених договором та цивільним законодавством. Отже, вимоги про стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту без урахування технічного зносу деталей є правомірними. Окрім того, такої ж самої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 18.10.2011 року по справі № 28/381.

Відносно зауважень відповідача про те, що до позовної заяви додано телеграму, яка нібито складена з порушенням Методики суд звертає увагу на наступне. Методика проведення товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 не передбачає строків повідомлення заінтересованих осіб про дату проведення огляду. Більш того, страхувальник (ОСОБА_2Г.) та відповідач були присутні під час огляду транспортного засобу експертом, про що свідчать їхні підписи на протоколі огляду транспортного засобу, отже строк та порядок повідомлення учасників ДТП не має значення.

Відносно зобов'язання Позивача надати до суду бухгалтерську документацію, суд погоджується з доводами позивача, про те, що згідно із ч. 2 ст. 1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Те яким чином була відображена в податковій звітності позивача виплата страхового відшкодування страхувальникові не має жодного значення, оскільки законодавство не пов'язує виникнення права позивача на стягнення коштів з відповідача із порядком (способом) оподаткування страхового відшкодування сплаченого страхувальникові. Разом з тим, позивач своїм правом на подання до суду письмових доказів скористався, та надав бухгалтерську довідку, підписану директором та головним бухгалтером. Даною довідкою позивач підтверджує, що страхове відшкодування сплачено ОСОБА_2 у розмірі 19 314,51 грн. згідно видаткового касового ордеру № 045 від 26.05.2010 року, зазначені кошти позивачем було в повному обсязі відображено в податковому та бухгалтерському обліку згідно вимог діючого законодавства, та під час проведення податкових перевірок за відповідні періоди порушень, пов'язаних із порядком відображення виплати страхового відшкодування ОСОБА_2 не виявлено.

Окрім того суд приймає до уваги пояснення ФОП ОСОБА_3 викладені ним у відповідній заяві про те, що уведення курсу НБУ є обов'язковою умовою при запуску програми "AudaShare", оскільки без введення курсу НБУ програма не може почати роботу. Курс валют не має жодного впливу на результат розрахунку, оскільки при розрахунку усі грошові значення вносилися у національній валюті (вартість запасних частин - у гривнях, та вартість 1 нормо-години - у гривнях), про що є відповідні вказівки в тексті звіту. Жодні показники в іноземній валюті при розрахунку вартості відновлювального ремонту автомобілю не використовувалися. Посилання на стор. 5 звіту на прайс-лист від 21.04.2010 року означає, що на момент складання калькуляції (18.05.2010 року) діяв прайс-лист Генерального імпортера від 21.04.2010 року. Жодними нормативними документами не передбачено, що до звіту повинен додаватися зазначений прайс-лист. Жодними нормативно-правовими актами не передбачено додавання до калькуляції, яка виконана на програмі "AudaShare" контрольного листа. Контрольний лист до калькуляції № 05-004-10 існує, зберігається в матеріалах справи оцінщика.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - ПАТ «Одеська регіональна страхова компанія»

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209 ч.3, 213, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Одеська регіональна страхова компанія»до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Одеська регіональна страхова компанія»(код ЄДРПОУ 31277606, 65058, м. Одеса, вул. Довженка, буд. 6-А) 19 764,51 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 51 коп.) відшкодування шкоди в порядку регресу, державне мито у розмірі 197,65 грн. (сто дев'яносто сім гривен 65 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. (сто двадцять гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Салтан Л. В.