Постанова № 62487633, 01.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2242/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання Мураховська А.І.

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю)

представника позивача ОСОБА_2 (за довіреністю)

представника відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю)

представника відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002432200 від 10 травня 2016 року, №0000382203 від 16 лютого 2016 року, №0000382203 від 16 лютого 2016 року, №0000402203 від 16 лютого 2016 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вцілому зазначив про те, що за результатами планової перевірки ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, які порушують права та законні інтереси позивача, як платника податків. Оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі викладених в акті перевірки висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, з огляду на наступне. Позивач вважає, що повідомлення-рішення №0002432200 від 10 травня 2016 року є протиправним, у звязку з безпідставністю висновків податкової про завищення позивачем суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108 277 140 грн. Зазначена сума складається з трьох складових: 5 380 669, 47 грн. донарахування доходу за операціями з цінними паперами; 3 630 672, 00 грн. заниження доходу від операцій з реалізації послуг по переробці давальницької сировини; 99 265 799, 00 грн. завищення витрат внаслідок відсутності підстав для віднесення повернутої суми поворотної фінансової допомоги до складу інших витрат Декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

Безпідставність висновків податкової про заниження ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» доходів за операціями з цінними паперами, позивач обґрунтовує тим, що реалізація цінних паперів відбулась по двом угодам, а інші дві угоди розірвані, що податковою не враховано; відповідальність за неутримання акцизного податку від суми операції з продажу цінних паперів несе податковий агент Банк, а не позивач; не утриману суму акцизного податку позивачем вже віднесено до складу своїх доходів під час їх надходження.

Висновки податкової про заниження доходу від операцій з реалізації послуг по переробці давальницької сировини позивач спростовує тим, що облік переробленої сировини та розрахунок готової продукції ведеться на підприємстві за заліковою масою, а не фізичною вагою, як помилково порахувала податкова, у звязку із чим виникли розбіжності при визначенні кількості переробленої сировини з серпня 2013 року по грудень 2014 року.

Що стосується висновків в акті перевірки про відсутність підстав для віднесення повернутої суми поворотної фінансової допомоги до складу інших витрат Декларації з податку на прибуток за 2012 рік, позивач зазначив, що право платника податків на збільшення суми витрат на суму повернутої поворотної фінансової допомоги визначено пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України, отже у звязку із тим, що у травні 2012 року позивачем здійснено таке повернення, формування витрат по ним правомірне.

Також позивач зазначив про неправомірність податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість, а саме №0000382203, №0000382203 та №0000402203 від 16 лютого 2016 року, у звязку із тим, що підставою донарахування ПДВ стали висновки податкової про заниження доходів та податкових зобовязань з ПДВ від операцій з реалізації послуг по переробці давальницької сировини (насіння соняшника). При цьому, позивач наголосив на тому, що два податкових повідомлення-рішення видані за однаковим номером НОМЕР_1, проте на різні суми та за різні види порушень, що є порушенням ОСОБА_5 надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.

Під час судового розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, надали заперечення (а.с. 11-16, том 4) відповідно до яких зазначено, що за результатами планової перевірки ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року встановлені порушення позивачем вимог п. 135.1, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України, що призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 485 895 337 грн., та заниження податку на прибуток за 2014 рік у сумі 8 042 472 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2014 року на суму 80 654 грн.; завищення суми залишку відємного значення ПДВ за грудень 2014 року в сумі 31 931 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті на 613 550 грн.

З огляду на встановлені за результатами перевірки обставини та порушення вимог податкового законодавства, податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, відповідач вважає обґрунтованими та правомірними, у звязку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

У період з 14 грудня 2015 року по 26 січня 2016 року згідно статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено ОСОБА_3 від 02 лютого 2016 року №4/15-32-22-03/32790454 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» (код ЄДРПОУ 32790454) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2012 року по 31.12.2014 року» (а.с. 25-74, том 1).

Відповідно до акту, перевіркою встановлено наступні порушення: 1) п. 135.1, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України, що призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 485 895 337 грн., у т.ч. в розрізі звітних податкових періодів: 2012 рік 99 265 799 грн., 2013 рік 100 301 996 грн., 2014 рік 286 327 542 грн. та заниження податку на прибуток за 2014 рік у сумі 8 042 472 грн.; 2) в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України встановлено завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2014 року на суму 80 654 грн.; завищення суми залишку від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 року в сумі 31 931 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті на 613 550 грн.

Позивач з висновками акту від 02 лютого 2016 року №4/15-32-22-03/32790454 не погодився та, скориставшись своїм правом, відповідно до п. 86.7 ст. 87 ПК України надав до Головного управління ДФС в Одеській області свої заперечення від 09 лютого 2016 року вих. №96-16 (а.с. 94-100, том 1).

Листом від 11 лютого 2016 року №299/10/15-32-22-03-10 Головне управління ДФС в Одеській області надало відповідь про те, що ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» порушено строки подання заперечень на акт перевірки, тому вказані заперечення - залишено без розгляду (а.с. 101-102, том 1).

На підставі акту перевірки від 02 лютого 2016 року №4/15-32-22-03/32790454, а також згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України, відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: №0002432200 від 10 травня 2016 року про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму у розмірі 108 277 140, 00 грн.; №0000402203 від 16 лютого 2016 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 80 654, 00 грн.; №0000382203 від 16 лютого 2016 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму у розмірі 1 048 290, 00 грн., з них 698 860, 00 грн. за основним платежем та 349 430, 00 грн. за штрафними фінансовими санкціями; №0000382203 від 16 лютого 2016 року про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на 31 931, 00 грн. (а.с. 149-154, том 1).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України з проханням скасувати, прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області податкові повідомлення рішення.

Під час розгляду скарги ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» на податкові повідомлення-рішення, Державна фіскальна служба України, відповідно до вимог пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, доручила Головному управлінню ДФС в Одеській області проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» з питань, що стали предметом оскарження (а.с. 104, том 1).

Так, згідно з пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

На підставі викладеного, згідно з пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу від 12 квітня 2016 року №570, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія» з питань, що стали предметом оскарження.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 21 квітня 2016 року №26/15-32-14-03/32790454, яким висновки акту планової перевірки від 02 лютого 2016 року №4/15-32-22-03/32790454 щодо встановлених порушень п. 135.1, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України, що призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 485 895 337 грн., у т.ч. в розрізі звітних податкових періодів: 2012 рік 99 265 799 грн., 2013 рік 100 301 996 грн., 2014 рік 286 327 542 грн. та заниження податку на прибуток за 2014 рік у сумі 8 042 472 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2014 року на суму 80 654 грн.; завищення суми залишку відємного значення ПДВ за грудень 2014 року в сумі 31 931 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті на 613 550 грн. підтверджені (а.с. 105-131, том 1).

З висновками акту перевірки від 21 квітня 2016 року №26/15-32-14-03/32790454 позивач також не погодився, про що зазначив під час його підписання та в подальшому звернувся до Головного управління ДФС в Одеській області із запереченнями до акту (а.с. 132-137, том 1).

За результатами оскарження в адміністративному порядку, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000382203 від 16 лютого 2016 року, №0000382203 від 16 лютого 2016 року, №0000402203 від 16 лютого 2016 року залишені без змін рішенням Державної фіскальної служби України від 27 квітня 2016 року №9678/6/99-99-11-01-01-15 (а.с. 138-147, том 1).

Таким чином, за результатами оскарження в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення №0000382203 від 16 лютого 2016 року, №0000382203 від 16 лютого 2016 року, №0000402203 від 16 лютого 2016 року залишені в силі, а 10 травня 2016 року на підставі акту перевірки від 02 лютого 2016 року №4/15-32-22-03/32790454 відповідачем прийнято повідомлення-рішення №0002432200 про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму у розмірі 108 277 140, 00 грн.

З огляду на зазначене, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування, як протиправних, з підстав наведених в адміністративному позові.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту документальної планової перевірки, перевіркою встановлено заниження задекларованого ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» показника у рядку 02 Декларації з податку на прибуток «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 3 630 672, 00 грн., у т.ч. за 2013 рік на 1 036 197 грн., за 2014 рік на 2 594 475 грн., у звязку зі здійсненням операцій з переробки соняшнику на давальницьких умовах.

З приводу зазначеного судом встановлено, що 10 червня 2011 року між ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» (Виконавець) та ТОВ «Кернел-Трейд» (Замовник) укладено Договір №24-2011УЧИ про переробку давальницької сировини. Відповідно до умов вказаного договору Замовник надає Виконавцю на переробку насіння соняшника, а Виконавець приймає, перероблює та передає Замовнику наступні продукти переробки: олію соняшникову нерафіновану не виморожену 1-го та 2-го сорту (ДСТУ 4492:2005); соняшниковий гранульований шрот (ДСТУ 4638:2006); соняшниковий не гранульований шрот; гранульовану соняшникову лузгу; не гранульовану соняшникову лузгу; соняшниковий жмих; фуз (а.с. 161, том 1).

30 вересня 2011 року між сторонами Договору №24-2011УЧИ укладено Додаткову угоду, відповідно до якої в пункті 5 визначено вартість послуг переробки однієї МТ насіння соняшника у відповідності з нормами виходу від залікової ваги насіння, вказаними в актах переробки на рівні 268, 45 грн. (а.с. 177, том 1).

09 серпня 2013 року між ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» (Переробник) та ТОВ «Кернел-Трейд» (Замовник) укладено Договір №154-2013УЧІ про надання послуг по прийманню, переробці насіння соняшника та видачі продуктів переробки. Відповідно до умов договору, Переробник виготовляє із сировини Замовника готову продукцію (олію соняшникову нерафіновану, попутну продукцію (шрот соняшниковий гранульований, лушпиння гранульоване) та відходи виробництва олії (фуз олійний, лушпиння, з якістю у відповідності до вимог чинної, нормативної документації (стандарту) і у кількостях, які визначаються фактичним виходом від прийнятої до переробки сировини, в перерахунку на залікову вагу за базисом волога 7% і сміттєва домішка 1%. Готова продукція та попутна продукція, що належать Замовнику передається на склади ТОВ «Трансбалктермінал» (місцезнаходження складів: вул. Транспортна, 44, м. Іллічівськ, Одеська область, 68001) (а.с. 195, том 1).

У додатку 1 до Договору №154-2013УЧІ від 09 серпня 2013 року сторони домовились про вартість послуг, що включають, приймання, переробку сировини, зберігання, сушіння, очищення, видачу продукції і відходів (в перерахунку на перероблену залікову вагу насіння за базисом вологи 7 % та сміттєвої домішки 1 %) у розмірі 268, 50 грн. з ПДВ за 1 тону (а.с. 200, том 1).

01 вересня 2014 року сторони Договору №154-2013УЧІ від 09 серпня 2013 року уклади Додаток до вказаного Договору, у якому домовились про вартість послуг Переробника у розмірі 226, 56 грн. з ПДВ за 1 тону (а.с. 207, том 1).

Таким чином, в період з серпня 2013 року по серпень 2014 року вартість послуг по Договору №154-2013УЧІ від 09 серпня 2013 року складала 268, 50 грн. з ПДВ за 1 тону, а в період з вересня по грудень 2014 року 226, 56 грн. з ПДВ за 1 тону.

В акті перевірки зазначено, що, згідно наданих до перевірки актів про переробку насіння соняшника та виробництво готової продукції, різниця між переробленим насінням у фізичній вазі та в заліковій масі протягом серпня 2013 року грудня 2014 року становила 2,41 %.

Натомість згідно актів приймання-передачі виконаних робіт за період з січня 2012 року по липень 2013 року, різниця між переробленим насінням у фізичній вазі та в заліковій масі за вказаний період становила 0, 01 %.

Також в акті перевірки зазначено, що загальна кількість виробленої продукції (олії, шроту, лузги) з серпня 2013 року по грудень 2014 року є значно більшою ніж кількість переробленого насіння у заліковій масі, в середньому на 456 тон у місяць.

На підставі викладеного перевіряючими зроблено висновок про те, що фактично виготовленої та переробленої продукції було на 7 766, 22 тони більше ніж визначено при розрахунку вартості робіт (послуг). Таким чином, за результатами перевірки залікова вага за період з серпня 2013 року по грудень 2014 року становить 690 087, 25 тон, а загальна вартість переробки давальницької сировини 178 072 021, 32 грн.

З цих підстав в акті перевірки зазначено про заниження загальної вартості переробки давальницької сировини на 4 356 806, 41 грн. з ПДВ (3 630 672, 00 грн. без ПДВ).

Отже, в акті перевірки йдеться про заниження ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» доходу від реалізації послуг з переробки соняшнику на давальницьких умовах на загальну суму 3 630 672, 00 грн., у т.ч. за 2013 рік на 1 036 197 грн., за 2014 рік на 2 594 475 грн.

Відповідно до пп. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 ПК України, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Стаття 137 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентує порядок визначення доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та їх склад.

У відповідності з п. 135.1 ст. 135, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

В свою чергу, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сформовано дохід від реалізації послуг з переробки давальницької сировини на користь ТОВ «Кернел-Трейд», визначений в розмірі договірної (контрактної) вартості.

На підтвердження реалізації вказаних послуг та їх вартості, позивачем надано до суду договори з відповідними додатками до них, а також первинні документи: акти приймання-передачі виконаних робіт, довідки про переробку олійного насіння та виробництво готової продукції (а.с. 208-244, том 1), а з серпня 2013 року акти про переробку насіння соняшника та виробництво готової продукції (а.с. 245-250, том 1, а.с. 1-27, том 2); виробничі звіти (Форма 23), затверджені керівником підприємства за період з січня 2012 року по грудень 2014 року включно (а.с. 28-82, том 2).

В акті перевірки зазначено про завищення показнику - різниця між переробленим насінням у фізичній вазі та в заліковій масі протягом серпня 2013 року грудня 2014 року на 2, 40 % у порівнянні з періодом з січня 2012 року по липень 2013 року, що призвело до заниження фактичної кількості виробленої продукції (олії, шроту, лузги) з серпня 2013 року по грудень 2014 року на 456 тон у місяць, та відповідно до заниження загальної вартості переробки давальницької сировини.

Відповідно до умов Договору №154-2013УЧІ від 09 серпня 2013 року вартість послуг (які (послуги) включають приймання, переробку сировини, зберігання, сушіння, очищення, видачу продукції і відходів) визначається в перерахунку на перероблену залікову вагу насіння за базисом вологи 7 % та сміттєвої домішки 1 % та з серпня 2013 року по серпень 2014 року складала 268, 50 грн. з ПДВ за 1 тону, а з вересня по грудень 2014 року 226, 56 грн. з ПДВ за 1 тону.

Тобто, вартість послуг по переробці давальницької сировини визначається шляхом множення вартості переробки за 1 тону (268, 50 грн., 226, 56 грн.) на кількість переробленої продукції в заліковій вазі.

Наказом Мінагрополітики України від 11.09.2009 року №656 затверджено ОСОБА_5 обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі. Цей ОСОБА_5 встановлює організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.

Відповідно до п. 12.11 ОСОБА_5, при надходженні олійного насіння приймання насіння і розрахунок готової продукції ведуться за заліковою масою.

Залікова маса олійного насіння - це фізична маса олійного насіння, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від базисних норм вмісту вологи та сміттєвої домішки в олійному насінні, що зазначені у нормативному документі (ДСТУ) на відповідне олійне насіння.

Вирішуючи спір, судом встановлено, що розбіжності у позивача та податкової при визначенні кількості переробленої сировини з серпня 2013 року по грудень 2014 року виникли, у звязку із різним визначенням залікової маси.

Так, під час судового розгляду справи, позивач пояснив, що під виробничого процесу здійснюється додаткове доочищення сировини, після вказаного доочищення сировина рахується, як сировина за фізичною вагою з покращеними показниками, а не як залікова вага для розрахунків з давальцем.

На прикладі акту про переробку насіння соняшника та виробництво готової продукції від 31.08.2013 року (а.с. 245, том 1) позивач пояснив, що згідно рядку 3 акту у виробництво надійшло 12 697 700 кг сировини, після доочищення, згідно рядку 5 «Перероблено сировини у виробництві, з урахуванням незавершеного виробництва» за фізичною вагою сировини перероблено у кількості 12 491 052 кг, за залікової вагою у кількості 12 178 776 кг.

В свою чергу податкова при визначенні кількості переробленої сировини рахувала кількість переробленої сировини за фізичною вагою, що зазначена в рядку 5 акту про переробку, як фізична вага (з покращеними показниками), звідси податковою і визначено різницю між переробленим насінням у фізичній вазі та в заліковій масі у розмірі 2, 41 %.

ОСОБА_5 обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі в абз. 6 пункту 2.7 визначено, що якісне поліпшення олійного насіння за вологістю і засміченістю внаслідок підробітку олійного насіння відображається при зачищенні складів. Списання вологи і сміття проводиться на основі акта зачищення складів олійного насіння, макухи (шроту) (форма N 13) (акт за формою N 13).

Позивачем надані до суду акти за формою №13 про зачищення складів олійного насіння, шроту (макухи) (а.с. 83-86, том 2).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що розрахунок готової продукції, як визначає ОСОБА_5 обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі, затверджений Наказом Мінагрополітики України від 11.09.2009 року №656, - ведеться за заліковою масою.

Отже, податковою помилково розрахунок переробленої сировини здійснено за фізичною вагою, в результаті чого визначено, що виготовленої та переробленої позивачем за період з серпня 2013 року по грудень 2014 року продукції було на 7 766, 22 тони більше, ніж визначено самим позивачем при розрахунку вартості робіт (послуг).

При цьому, судом встановлено, що сумніви відповідача стосовно підвищення різниці між переробленим насінням у фізичній вазі та в заліковій масі з серпня 2013 року виникли у звязку із порівнянням вказаного заказника з даними за попередній період з січня 2012 року по липень 2013 року, де різниця між переробленим насінням у фізичній вазі та в заліковій масі за підрахунками відповідача становила 0, 01 %. Інших обґрунтувань в акті перевірки не наведено.

Крім того, суд враховує, що списаний позивачем за результатами доочищення насіння показник «Втрати сировини» не перевищує середнього показника по Україні 2%, що вбачається з виробничих звітів, у яких вказано відсоток сировинних втрат, який не перевищує 2%.

Позивачем надано до суду виробничі звіти (Форма 23), затверджені керівником підприємства за період з січня 2012 року по грудень 2014 року включно, які відображають процес переробки соняшника (рух сировини, виробництво готової і попутної продукції).

Відповідно до п. 1.34 ОСОБА_5 обліку сировини №656, на олійно-жирових підприємствах цехи (самостійні дільниці) щомісяця подають бухгалтерії виробничі звіти про рух сировини і матеріалів, виробництво готової і попутної продукції за всіма виробництвами (форма 23).

Згідно п. 1.36 ОСОБА_5 №656, виробничі звіти складаються на паперових носіях або в електронному вигляді на основі даних лімітно-забірних карток, актів приймання сировини, актів здачі готової основної та побічної (супутньої) продукції і зворотних відходів та інших документів, а також даних лабораторії про якість сировини, основної та побічної (супутньої) продукції тощо. Результати аналізів та інші дані видаються цехам, заводам, складам з лабораторії за підписом начальника (завідувача) лабораторії або уповноваженого працівника лабораторії і оформляються належним чином (темним чорнилом або кульковою ручкою темною пастою з повним найменуванням показників і чітко написаними цифрами) на паперових носіях або в електронному вигляді.

Виробничі звіти після перевірки бухгалтерією перевіряються і підписуються уповноваженою особою і затверджуються керівником підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, судом встановлено, що позивач надав до суду належні та допустимі докази щодо правомірності обліку переробленої сировини (насіння соняшника) з серпня 2013 року по грудень 2014 року та визначення вартості переробки давальницької сировини.

Натомість відповідач, на якому лежить обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надав обґрунтувань своїх доводів щодо заниження позивачем вартості переробки давальницької сировини, у звязку із заниженням показнику щодо кількості переробленого насіння з серпня 2013 року по грудень 2014 року.

Отже, матеріалами справи спростовані висновки податкової про заниження ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» доходу від реалізації послуг з переробки соняшнику на давальницьких умовах на загальну суму 3 630 672, 00 грн.

Перевіркою показника відображеного в рядку 03 Декларації з податку на прибуток підприємств «Інші доходи» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року у розмірі 94 873 376 грн., встановлено його заниження на загальну суму 5 380 669 грн. за 2014 рік.

В акті перевірки зазначено, що з доходів позивача від реалізації інвестиційних сертифікатів не здійснені відрахування акцизного податку на суму 5 380 669, 47 грн., отже відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України позивач мав віднести вказану суму до рядку 03 Декларації з податку на прибуток підприємств «Інші доходи».

З матеріалів справи судом встановлено, що протягом 2014 року ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» було придбано інвестиційні сертифікати у ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії».

У подальшому вказані інвестиційні сертифікати позивачем було реалізовано, згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів:

- №160-12-БВ/14 від 24 листопада 2014 року з сільськогосподарським ТОВ «Дружба-Нова» на загальну суму 261 993 600, 00 грн. (а.с. 222, том 2);

- №166-12-БВ-14 від 09 грудня 2014 року з ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод ОСОБА_6» на загальну суму 37 167 364, 80 грн. (а.с. 227, том 2);

- №159-12-БВ/14 від 21 листопада 2014 року з ТОВ «Енселко Агро» на загальну суму 272 910 000, 00 грн. (а.с. 236, том 2);

- №157-12-БВ/14 від 21 листопада 2014 року з ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» за загальну суму 20 000 333, 40 грн. (а.с. 214, том 2).

Отже, у періоді, що перевірявся ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» здійснювало операції з відчуження цінних паперів, що підпадає під обєкт оподаткування акцизним податком, а позивач вважається платником такого особливого податку.

Так, відповідно до 212.1.9 п. 212.1 ст. 212 ПК України, платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізична або юридична особа - резидент або нерезидент (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, крім випадків, передбачених пунктом 213.2 статті 213 цього Кодексу.

Згідно з пп. 213.1.7 п. 213.1 ст. 213 ПК України, об'єктами оподаткування є операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Статтею 215-1 ПК України визначено ставки податку за операціями з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами в залежності від того чи здійснювались операції з продажу на фондовій біржі чи поза фондовою біржею, перебуванням у біржовому реєстрі.

Позивачем операції з відчуження цінних паперів на фондовій біржі не здійснювались, у біржовому реєстрі інвестиційні сертифікати не перебували.

Отже, ставка податку визначається згідно з пп. 215-1.1.4 п. 215-1.1 ст. 215-1 ПК Україні у розмірі 1,5 відсотка від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі.

У відповідності з п. 219.1 ст. 219 ПК України, обчислення сум податку здійснюється шляхом множення ставки податку на базу оподаткування.

Базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, згідно з пунктом 214.8 статті 214 Податкового кодексу, є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження.

При цьому, відповідно до п. 219.2 ст. 219 ПК України, суми податку перераховуються до бюджету податковим агентом протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за податковий період, що дорівнює кварталу.

Податковим агентом за біржовими та позабіржовими операціями, визначеними в підпункті 213.1.7 пункту 213.7 статті 213 цього Кодексу, є відповідний торгівець цінними паперами (ліцензіат), включаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору та зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому цим Кодексом.

24 листопада 2014 року ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» (Клієнт) укладено Договір на брокерське обслуговування №71-12-БО/14 з ПАТ «УкрСиббанк», відповідно до якого Банк зобовязується від імені та за рахунок Клієнта надавати останньому послуги щодо купівлі, продажу, обміну цінних паперів на умовах разових замовлень (а.с. 230, том 2).

Тобто, від імені ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» продаж цінних паперів здійснював Банк - ПАТ «УкрСиббанк», який в силу вимог підпункті 213.1.7 пункту 213.7 статті 213 Податкового кодексу є податковим агентом та зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок позивача.

Однак, як встановлено під час перевірки відрахувань з отриманих позивачем доходів від продажу цінних паперів не відбулось.

З огляду на зазначене, відповідач не утриману, у якості акцизного податку суму коштів у розмірі 1,5 відсотка від суми операції з продажу цінних паперів (5 380 669 грн.) відніс до інших доходів позивача, згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Позивач з таким збільшенням доходів не погоджується з тих підстав, що його вини у тому, що податковий агент не виконав свого обовязку з утримання та сплати акцизного податку не має, позивачем вже віднесену вказану суму до своїх доходів, а відповідач не врахував того факту, що угоди з ТОВ «Дружба-Нова» та ТОВ «Енселко Агро» не відбулись та розірвані.

З приводу зазначеного судом встановлено, що дійсно податковий агент, тобто ПАТ «УкрСиббанк», який від імені ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» здійснював продаж цінних паперів, не виконав обовязку, передбаченого п. 219.2 ст. 219 ПК України, щодо нарахування, утримання та сплати акцизного податку до бюджету від імені та за рахунок позивача з доходів, що йому виплачено від реалізації цінних паперів. Отже, відповідальність за несплату акцизного податку покладено на податкового агента.

Після продажу цінних паперів банк перерахував позивачу доходи від реалізації інвестиційних сертифікатів. В свою чергу позивач відніс вказані кошти від реалізації цінних паперів до своїх доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 135.3 ст. 135 ПК України, суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Натомість відповідач фактично повторно відніс до складу доходів позивача доходи від реалізації інвестиційних сертифікатів, що суперечить приписам п. 135.3 ст. 135 ПК України.

Крім того, податковою невірно визначено базу оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів, що призвело по завищення здійсненого нарахування.

Так, під час судового розгляду справи встановлено, що позивач здійснив операції з продажу цінних паперів тільки по угодам з ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод ОСОБА_6» на загальну суму 37 167 364, 80 грн. та з ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» за загальну суму 20 000 333, 40 грн.

Угоди позивача з ТОВ «Енселко Агро» на загальну суму 272 910 000, 00 грн. та з сільськогосподарським ТОВ «Дружба-Нова» на загальну суму 261 993 600, 00 грн. підприємствами розірвані.

Судом встановлено, що 02 лютого 2015 року ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» та СТОВ «Дружба-Нова» укладено Додаткову угоду до договору купівлі-продажу цінних паперів №160-12-БВ/14 від 24 листопада 2014 року щодо припинення зобовязань по даному Договору, шляхом його розірвання з поверненням Покупцю сплачених коштів (а.с. 225, том 2).

Повернення коштів підтверджується наданою позивачем до суду карточкою рахунку 68512 (а.с. 226, том 2).

29 грудня 2014 року між ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» та ТОВ «Енселко Агро» укладено Додаткову угоду до договору купівлі-продажу цінних паперів №159-12-БВ/14 від 21 листопада 2014 року щодо припинення зобовязань по Договору, шляхом його розірвання з поверненням Покупцю сплачених коштів (а.с. 239, том 2).

Повернення коштів підтверджується наданою позивачем до суду карточкою рахунку 68512 (а.с. 240-241, том 2).

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що вказані обставини щодо розірвання угод купівлі-продажу цінних паперів під час перевірки не досліджувались.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про не підтвердженість висновків податкової щодо порушення позивачем вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України та заниження показника у рядку 03 Декларації з податку на прибуток підприємств «Інші доходи» на суму 5 380 669 грн.

Також в акті перевірки від 02 лютого 2016 року №4/15-32-22-03/32790454 зазначено про порушення позивачем вимог пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України, у звязку із завищенням показника в рядку 06.3 Декларації з податку на прибуток на суму повернутої фінансової допомоги у розмірі 99 265 799 грн.

З приводу зазначеного судом встановлено, що ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» отримано поворотну фінансову допомогу від компанії «Eastern Agro Investments Limited» (Кіпр) на підставі наступних угод про надання повторної фінансової допомоги:

- № 116-2008 від 10 листопада 2008 року на суму 4 600 000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2013 року;

- № 65-2009 від 12 серпня 2009 року на суму 670 000 доларів США;

- №491-2007 EAI від 29 жовтня 2007 року на суму 2 000 000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2013 року;

- №441-2007 EAI від 03 вересня 2007 року на суму 2 500 000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2013 року;

- №90-2009 від 23 липня 2009 року на суму 2 000 000 доларів США;

- №222-2006 EAI на суму 1 500 000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2013 року (а.с. 127-174, том 2).

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані договори про надання поворотної фінансової допомоги від нерезидента в іноземній валюті зареєстровані управлінням Національного банку України в Одеській області з виданням відповідних реєстраційних свідоцтв (а.с. 175-194, том 2).

Також ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» отримало поворотну фінансову допомогу від компанії «INERCO TRADE S.A.» (Швейцарія) на підставі контракту про надання фінансового кредиту №26/09-11 від 26 вересня 2011 року на суму 100 000 000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2021 року (а.с. 113-122, том 2).

Зазначений договір про надання поворотної фінансової допомоги від нерезидента в іноземній валюті зареєстрований управлінням Національного банку України в Одеській області, про що позивачу видано реєстраційне свідоцтво №112 (а.с. 123-124, том 2).

Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» в декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік включило до складу інших витрат по рядку 06.3 суму 99 265 799, 00 грн., як суму повернутої фінансової допомоги. Однак станом на 31.12.2011 року за результатами попередньої перевірки у позивача була відсутня заборгованість перед підприємством «Eastern Agro Investments Limited» за договорами поворотної фінансової допомоги.

В свою чергу позивач зазначив про повернення ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» протягом травня 2012 року частини суми поворотної фінансової допомоги.

На підтвердження повернення поворотної фінансової допомоги позивач надавав до перевірки та надав до суду платіжні доручення в іноземній валюті (а.с. 11-17, том 3).

Відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

З акту від 23 травня 2012 року №868/22-0301/32790454 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія», код ЄДРПОУ 32790454, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року», судом встановлено, що в розд. 3.4.1 «Кредити» (арк. 39 ОСОБА_3) зазначено, що станом на 31.12.2011 року в бухгалтерському обліку рахується кредиторська заборгованість по кредитам: Рахунок №506 «Кредити в іноземній валюті» у сумі 12 419 868, 50 доларів США (98 427 457, 86 грн.) по компанії «Eastern Agro Investments Limited» (Кіпр) (а.с. 39, том 3).

У бухгалтерському обліку Рахунок 506 означає «Інші довгострокові пoзики в іноземній валюті» .

Також в даному акті зазначено про заборгованість по відсоткам: Рахунок №6852 «Розрахунки з іншими кредиторами в іноземній валюті» у сумі 1 144 685, 21 доларів США (9 145 805, 90 грн.) по компанії «Eastern Agro Investments Limited» (Кіпр) (а.с. 39, том 3).

З огляду на зазначене, доводи відповідача про відсутність у позивача станом на 31.12.2011 року заборгованості перед підприємством «Eastern Agro Investments Limited» за договорами поворотної фінансової допомоги є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи (актом перевірки від 23 травня 2012 року №868/22-0301/32790454) (а.с. 140-201, том 3).

Отже, позивачем правомірно віднесено до складу витрат суму повернутої фінансової допомоги у розмірі 99 265 799, 00 грн., за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Перелічені вище обставини стали підставою прийняття Головним управлінням ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №0002432200 від 10 травня 2016 року про зменшення ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму у розмірі 108 277 140, 00 грн. Однак, враховуючи не підтвердження вказаних обставин та їх спростування матеріалами справи, суд скасовує податкове повідомлення-рішення №0002432200 від 10 травня 2016 року, як протиправне.

Також позивачем оскаржено у даному позові податкове повідомлення-рішення №0000382203 від 16 лютого 2016 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму у розмірі 1 048 290, 00 грн., з них 698 860, 00 грн. за основним платежем та 349 430, 00 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року встановлено їх заниження на суму 726 135 грн. Вказане заниження стосується задекларованого позивачем показника у рядку 1 колонки Б Декларації з ПДВ «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів». На формування вказаного показника мало вплив здійснення операцій з переробки насіння соняшнику на давальницьких умовах та реалізація ТМЦ.

Судом встановлено, що збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість здійснено податковою по взаємовідносинам ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» з ТОВ «Кернел-Трейд», згідно Договору від 09 серпня 2013 року 154-2013УЧІ про надання послуг по прийманню, переробці насіння соняшника та видачі продуктів переробки (а.с. 195, том 1).

Вказані взаємовідносини ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» з ТОВ «Кернел-Трейд» по Договору про переробку давальницької сировини від 09 серпня 2013 року 154-2013УЧІ досліджувались судом під час вирішення питання щодо правомірності формування позивачем доходів від реалізації послуг з переробки соняшнику на давальницьких умовах.

Судом встановлено, що висновки акту перевірки про заниження позивачем загальної вартості переробки давальницької сировини на 4 356 806, 41 грн. з ПДВ (3 630 672, 00 грн. без ПДВ) не знайшли свого підтвердження.

Отже, збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Кернел-Трейд», згідно Договору від 09 серпня 2013 року 154-2013УЧІ, на суму 726 135 грн. суд також визнає безпідставним.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Судом не встановлено порушень з боку позивача вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України під час постачання послуг з переробки давальницької сировини на користь ТОВ «Кернел-Трейд», у звязку із чим податкове повідомлення-рішення №0000382203 від 16 лютого 2016 року підлягає скасуванню.

Згідно висновків акту перевірки від 02 лютого 2016 року №4/15-32-22-03/32790454 порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України призвело також до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2014 року на суму 80 654 грн. та завищення суми залишку відємного значення ПДВ за грудень 2014 року в сумі 31 931 грн.

На підставі вказаних висновків акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000402203 від 16 лютого 2016 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 80 654, 00 грн. та №0000382203 від 16 лютого 2016 року про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на 31 931, 00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню у звязку із тим, що судом не встановлено порушень з боку позивача вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем ОСОБА_5 надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, у зв'язку із тим, що два податкових повідомлення-рішення видані за однаковим номером: №0000382203 від 16 лютого 2016 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1 048 290, 00 грн. та №0000382203 від 16 лютого 2016 року про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на 31 931, 00 грн.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірні рішення, не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0002432200 від 10 травня 2016 року, №0000382203 від 16 лютого 2016 року, №0000382203 від 16 лютого 2016 року, №0000402203 від 16 лютого 2016 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуюче задоволення адміністративного позову, суд присуджує позивачу судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 641 872, 68 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 69-71, 86, 94, 158-163 КАС України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0002432200 від 10 травня 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000382203 від 16 лютого 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000382203 від 16 лютого 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000402203 від 16 лютого 2016 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія» (код ЄДРПОУ 32790454) витрати на оплату судового збору у розмірі 1 641 872, 68 грн. (один мільйон шістсот сорок одна тисяча вісімсот сімдесят дві гривні 68 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано судом 01 листопада 2016 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.