Ухвала суду № 62487403, 02.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/50956/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про скасування постанови,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 лютого 2015 року позов задоволено.

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерня В.М. від 1 жовтня 2014 року у виконавчому провадженні ВП № 44808312 про накладення штрафу.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року рішення суду першої інстації скасовано та ухвалено нове рішення про відмоку у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області перебувало виконавче провадження № 44808312 з примусового виконання виконавчого листа № 308/2599/14-а про поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника відділу землекористування виконавчого комітету Ужгородської міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

22 вересня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка того ж дня була надіслана сторонам виконавчого провадження.

У супровідному листі до постанови про відкриття виконавчого провадження № 44808312 від 22 вересня 2014 року було зазначено, що виконавчий документ боржник зобов'язаний виконати негайно, повідомити відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області до 29 вересня 2014 року та надати підтверджуючі документи про виконання судового рішення.

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ця постанова отримана уповноваженою особою боржника 24 вересня 2014 року. Проте рішення суду не було виконане у вказаний строк.

1 жовтня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на керівника боржника - міського голову ОСОБА_3 штраф у розмірі 340 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова прийнята безпідставно та підлягає скасуванню як протиправна, оскільки відповідачем не було з'ясовано причин невиконання боржником рішення суду, які були поважними.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позов подано до неналежного відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним.

Структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділи примусового виконання рішень Управлінь державної виконавчої служби, відділи примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділи примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АРК, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не є органами державної виконавчої служби, що виключає можливість їх участі як сторони в адміністративному процесі.

З огляду на викладене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки позов подано до неналежного відповідача відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, замість належного - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області.

Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого судового рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман