Ухвала суду № 62487380, 02.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/16738/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиплати ОСОБА_3 суми коштів по виконавчому листу від 22 липня 2010 року, виданого Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі №2-1683/2010. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Державна казначейська служба України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права в частині задоволення позовних вимог, просить скасувати ухвалені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Задовольняючи в частині позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання протягом тривалого часу судового рішення незалежно від причин є протиправною.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, частково зміненим рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 липня 2010 року стягнуто з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_3 суму недоплаченої грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2010 рік.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2013 року змінено спосіб виконання вказаного рішення суду, а саме: стягнуто з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення за рахунок бюджетних призначень на користь ОСОБА_3 3150,00 грн.

12 квітня 2013 року позивач звернувся до Державної казначейської служби України з заявою про примусове виконання виконавчого листа від 22 липня 2010 року у справі № 2-1683/2010. На час розгляду судами попередніх інстанцій даної справи судове рішення не було виконано.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року N 845 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" рішення від 8 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо протиправної бездіяльності Державної казначейської служби України через невиконання протягом тривалого часу рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області.

Суди повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих судових рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман