Ухвала суду № 62487375, 25.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року м.Київ К/800/11224/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Мороз В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавор» до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фавор» звернулося з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення від 13 листопада 2015 року №805130000/2015/000042/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 13 листопада 2015 року №805130000/2015/00062.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товару за другорядним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортуються (вартість операції). Вважає прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є протиправними та необґрунтованими.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Сумської митниці ДФС від 13 листопада 2015 року № 805130000/2015/000042/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 13 листопада 2015 року №805130000/2015/00062.

При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили із протиправності оскаржуваних рішень митного органу, оскільки відповідачем не доведено, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, і що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації. Також відповідачем не надано доказів неможливості визначення митної вартості за основним методом після подання позивачем додаткових документів.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Сумська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У касаційній скарзі митниця зазначає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань митної справи, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фавор» у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фавор» з метою митного оформлення товару (прокат плаский з вуглецевої сталі завширшки більше 600 мм, жерсть електролітичну в рулонах, завтовшки менш як 0,5 мм, біла: 0,20 мм х 942 мм - 36860 кг, 0,18 мм х 942 мм - 75302 кг, покриття оловом 2,0/2,0 г/м2 з обох боків, виділка сіра, твердість Т57, стандарт JIS G 3303-2002; 0,18 мм х 942 мм - 39292 кг, покриття оловом 2,8/2,8 г/м2, з обох боків, виділка сіра, твердість Т57, стандарт JIS G 3303-2002; марка сталі SРСС, походженням з Китаю), ввезеного на підставі укладеного з компанією «Steel Trade Industries LTD» контракту від 25 грудня 2013 року №262-FTA, надано митниці митну декларацію від 11 листопада 2015 року №805130000/2015/014776, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у розмірі 142241,3300 дол.США (3237602,6400 грн.), що включає ціну по контракту - 139101,7800 дол.США (3166142,21 грн.) та вартість перевезення - 71460,43 грн.

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: зовнішньоекономічний контракт від 25 грудня 2013 року №262-FTA; специфікації від 08 липня 2015 року №7 та №8; залізничну накладну від 05 листопада 2015 року №42492074; коносамент SFIT954708245 від 04 жовтня 2015 року; рахунок-фактуру за надання транспортно-експедиційних послуг від 30 жовтня 2015 року №626; комерційний інвойс від 23 вересня 2015 року №SТІ-14СОМ; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 04 жовтня 2015 року; декларацію про походження товару від 23 вересня 2015 року №SТІ-14СОМ; копію митної декларації країни відправлення 223120150812782388 від 22 вересня 2015 року.

З посиланням на встановлення під час здійснення перевірки правильності визначення митної вартості невідповідності заявленої позивачем загальної вартості партії товару тій, яка зазначена в експортній декларації країни відправлення, а саме згідно комерційного інвойсу від 23 вересня 2015 року №SТІ-14СОМ та графи 42 митної декларації №805130000/2015/014776 ціна товару - 139101,78 дол.США, а згідно копії митної декларації країни відправлення 223120150812782388 від 22 вересня 2015 року ціна товару складає 131047,75 дол.США, митним органом 11 листопада 2015 року витребувано у позивача переклад декларації країни відправлення.

Листом від 12 листопада 2015 року №205 позивач повідомив про неможливість надання перекладу.

12 листопада 2015 року митним органом надіслано позивачу електронні повідомлення про надання додаткових документів: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за раніше оформленими специфікаціями.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фавор» на запити митного органу 12 листопада 2015 року в електронному вигляді надано лист з додатками, в якому повідомлено, що банківські платіжні документи не були надані, оскільки згідно умов зовнішньоекономічного договору від 25 грудня 2013 року №262-FTA, вартість товару сплачується протягом 90 днів з дня відвантаження. Додатково надано копію прайс-листа від постачальника від 06 липня 2015 року та документи по вже оформленим та сплаченим специфікаціям, а саме специфікації від 17 грудня 2014 року №5 та від 12 травня 2015 року №6, рахунок-фактуру №SТІ-11СОМ від 18 червня 2015 року, платіжні доручення від 29 жовтня 2015 року №487, від 30 жовтня 2015 року №489, від 02 листопада 2015 року №490, від 04 листопада 2015 року №496. Також декларант зазначив, що надати інші документи немає можливості, в підтвердження чого надав копію листа від Steel Trade Industries LTD, в якому Steel Trade Industries LTD повідомляє, що всі офіційні документи між ними та компанією-виробником є повністю конфіденційними та не можуть бути надані третій стороні.

13 листопада 2015 року Сумською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару №805130000/2015/000042/2, відповідно до якого митним органом здійснено корегування митної вартості жесті електролітичної до 1,065 дол.США/кг, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 805130000/2015/00062.

Обставинами прийняття вказаного рішення у гр.33 рішення зазначено: основний метод не застосовувався тому що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; використано другорядний метод визначення митної вартості: за ціною договору щодо подібних товарів, оскільки наявна інформація по операціях з подібними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів є максимально наближеним до нього; підстави для визначення митної вартості: цінова інформація операцій ЄАІС Держмитслужби України: МД від 28 вересня 2015 року №805130000/2015/012292 та МД від 28 серпня 2015 року №110100000/2015/217582.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами попередніх інстанції обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару митним органом визначено те, що декларантом надано декларацію країни відправника, вартість товару в якій не відповідає вартості товару, заявлений в поданій до оформлення митній декларації, рахунку-фактурі від 23 вересня 2015 року №SТІ-14СОМ, а саме: заявлена митна вартість продукції склала 139101,48 дол.США, що не відповідає інформації у митній декларації країни відправлення з ціною 131047,75 дол.США. При цьому митним органом вказано, що митна декларація країни відправлення складена китайською мовою, однак, відповідно до ст.254 Митного кодексу України, повинна бути подана митному органу у перекладі.

При вирішенні спору суди попередніх інстанцій виходили із того, що митний орган при дослідженні експортної декларації без українського перекладу порівнював лише сам текст декларації з перекладом граф бланку, що виключало можливість встановити відповідність заявленої митної вартості товару його вартості і виявити будь-які розбіжності, не маючи ні перекладу експортної декларації, ні власного чи залученого фахівця з китайської мови.

Суди відзначили, що нездійснення декларантом перекладу копії митної декларації країни відправлення не може бути підставою для сумніву у задекларованій митній вартості товару та підставою для витребування додаткових документів, оскільки за змістом ч.2 ст.53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не є документом, який має подаватися на підтвердження митної вартості товару, тобто подання копії митної декларації країни відправлення є не обов'язком, а правом декларанта.

На підстави викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді