ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/62555/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці Міндоходів України про визнання протиправними дій та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (надалі - позивач, Товарситво) звернулось до суду із позовом до Запорізької митниці Міндоходів (надалі - відповідач, Митниця), в якому просило:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у застосуванні митної вартості товару, визначеної позивачем за основним методом - за ціною (договору) щодо товарів, які імпортуються (вартість) операції;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000211/1 від 12 червня 2014 року;
визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00376 від 12 червня 2014 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 12 червня 2014 року №112050000/2014/000211/1, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 червня 2014 року №112050000/2014/00376. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні, передбаченого статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Враховуючи положення частини другої статті 220 КАС України, колегія суддів здійснює перегляд судових рішень в межах касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 серпня 2013 року між Товариством та Limited Liability Company PIRS, Польща (Постачальник) укладено Контракт №26S/2013P на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару).
Згідно з Контрактом позивачем на митну територію України ввезений товару - камбала свіжозаморожена ціла. Відповідно до рахунку постачальника №FAP/44/2014/MRM від 28 травня 2014 року товар постачався в кількості 19500 кг за ціною 0,79 доларів США за кг, на загальну суму 15405 доларів США, на умовах FCA м. Дарлово, Польща.
10 червня 2014 року для здійснення митного оформлення товару позивачем по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2014/ (додатковий реєстраційний номер митниці 013618) довідковий № 2687 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 191176,90 грн. (тобто 9,80 грн або 0,8 долара США за 1 кг). Визначення митної вартості товару здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України (надалі - МК України) включає вартість товару згідно рахунків - 182176, 90 грн. (15405 доларів США х 11,825829 курс) та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 9000,00 грн. Інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.
Разом з декларацією Товариство надало Митниці наступні документи:
контракт №26S/2013P від 1 серпня 2013 року;
рахунок №FАР/44/2014/MRM від 28 травня 2014 року;
рахунок проформа №FPF/000023/2014 від 21 травня 2014 року;
калькуляція продавця від 28 травня 2014 року;
прайс-лист від 28 травня 2014 року;
міжнародна товарно-транспортна накладна №А466393 від 28 травня 2014 року;
довідка про транспортні витрати б/н від 28 травня 2014 року;
договір на перевезення № 4441 від 5 травня 2014 року;
платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 26 травня 2014 року №378;
дублікат ветеринарного свідоцтва від 06.06.2014 серії ГРД-00 № 138273; Сертифікат відповідності №UA1.041.X004293-14 від 6 червня 2014 року;
міжнародний ветеринарний сертифікат №3213/15350/14/08/UA від 28 травня 2014 року;
Сертифікат походження №PL/MF/AK 0732603 від 28 травня 2014 року;
сертифікат якості б/н від 28 травня 2014 року;
експортна декларація №14PL422010E0008390 від 28 травня 2014 року;
фін. довідка 06/02-1017 від 2 червня 2014 року;
експертний висновок №ОИ-260 від 6 червня 2014 року;
картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 16 листопада 2012 року.
10 червня 2014 року Митниця надіслала повідомлення про те, що документи, які надано Товариством до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв'язку з чим відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме:
1) виписку з бухгалтерської документації,
2) каталоги виробника товару,
3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,
4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.
12 червня 2014 року Товариство надало відповідачу додаткові документи, а саме:
лист 06/02-1119 від 12 червня 2014 року з роз'ясненням пункту 1.2 Контракту №26S/2013P від 1 серпня 2013 року та положень товаросупроводжувальних документів; лист виробника б/н від 10 червня 2014 року;
лист виробника б/н від 10 червня 2014 року.
12 червня 2014 року Митниця, внаслідок проведенні консультацій, пояснила, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару. Враховуючи дану обставину, Митниця використала наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,25 доларів США за 1 кг товару, про що відповідачем 12 червня 2014 року та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000211/1.
На підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00376 від 12 червня 2014 року.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг швидкопсувних товарів оформив 13 червня 2014 року нову ВМД форми МД-2 №112050000/2014/013886, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 19108,46 грн.), про що зазначено в графі 47 ВМД.
Не погодившись із вищевказаними діями та рішеннями відповідача, Товариство звернулось до суду.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень щодо коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Пунктами 23, 24 статті 4 МК України (надалі - в редакції від 10 квітня 2014 року, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивачем була подана митна декларація із відповідним пакетом документів для митного контролю
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 50 МК України передбачено, що відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частинами першою-третьою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, митний орган має право вимагати додаткові документи лише за наявності визначених законодавцем обставин, а саме повинні стосуватись числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З матеріалів справи вбачається, що підставами для прийняття Митницею оскаржуваних рішень стали розбіжності у поданих Товариством документах, оскільки не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містили наступні розбіжності:
у платіжному дорученні від 26 травня 2014 року №378 наявні посилання на адресу банку бенефіціару ING BANK SLASKI SA DARLOWO POLAND, але у зовнішньоекономічному договорі (Контракті) зазначено іншу адресу банку - ING BANK SLASKI ul.3 Maja, 30, 70-21S Czezecin POLAND;
зазначене платіжне доручення містило посилання на проформу від 21 травня 2014 року як оплата за морожену рибу, але в самій проформі зазначено «морожена камбала ціла»;
рахунок-інвойс від 28 травня 2014 року та проформа-інвойс від 21 травня .05.2014 не містять інформації щодо повного найменування товару, а саме не зазначено, що камбала є річковою;
довідка щодо вартості транспортних витрат від 28 травня 2014 року видана ТОВ СМ Транс, натомість накладна CMR від 28 травня 2014 року №466393, подана до митного оформлення, містить відбиток штампу перевізника «LLC KYYTRANSLAYN», а в дублікаті ветеринарного свідоцтва ГРД-00 №138273 від 6 червня 2014 року зазначено а/м №АА8930ВО/АА7534ХО ТОВ «Лоран-07»;
наданий до митного оформлення прас-лист від 28 травня 2014 року не містить повної інформації, а саме: згідно загальноприйнятої світової практики прас-лист має містити інформацію щодо умов продажу товару, зокрема, умови платежу, термін поставки, а також має містити дату з якої ціни вводяться в дію, а також повне найменування оцінюваного товару; висновок ТПП від 6 червня 2014 року не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару: наявність або відсутність харчових добавок, вид камбали, що свідчить про необ'єктивний аналіз цін на товар.
На вимогу Митниці декларантом надані наступні документи та пояснення:
1) лист виробника від 10 червня 2014 року, яким повідомлено про те, що грошові кошти у розмірі 15405,00 дол. США були ним отримані від декларанта і були зараховані за рахунок передоплати за товар - камбала морожена ціла 25+ по Проформі-Інвойсу №FF/000023/2014;
2) також виробник повідомив, що Проформа-Інвойс №FF/000023/2014 оформлялась підприємством одноразово 21 травня 2014 року, має унікальний номер;
3) лист виробника від 10 червня 2014 року про те, що виробник не має каталогів продукції, а з необхідною інформацією можна ознайомитись на офіційному сайті компанії; також виробник вказав, що продукція відпускається зі складу на підставі Інвойсу та CMR, які являються бухгалтерськими документами компанії;
4) лист від 12 червня 2014 року, відповідно до якого декларант пояснив, що відповідно до пункту 1.2 Контракту від 1 серпня 2013 року всі існуючі умови поставки товару встановлюються лише шляхом переговорів між сторонами правочину, у зв'язку з чим усні заявки для митного оформлення не можуть бути надані, що і не передбачено чинним законодавством;
5) декларант вказав, що повне найменування продукції вказано у Ветеринарному сертифікаті від 28 травня 2014 року, наданому постачальником в якості товаросупровідного документа, який був наданий декларантом для митного оформлення товару;
6) Товариством також надані пояснення, що для митного оформлення були надані Договір міжнародного транспортного експедирування від 1 грудня 2010 року №Т01-12/10, укладений між ТОВ «КЛІОН» та ТОВ «СМ Транс», Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №4441 від 5 травня 2014 року, укладений між позивачем та ТОВ «Кийтранслайн» для підтвердження того, що експедитор ТОВ «СМ Транс» виконав свої зобов'язання по договору та найняв перевізника ТОВ «Кийтранслайн», який і здійснив перевезення товару;
7) також декларант пояснив, що у Ветеринарному свідоцтві ГРД-00 №138273 вказано номер автомобільного засобу, який співпадає з номером, вказаним в CMR №466393 від 28 травня 2014 року, а слова «ООО Ларан 07» відносяться до попереднього речення тексту, про що свідчить крапка після таких слів.
Враховуючи викладене, вбачається, що в наданих для розмитнення документах будь-які виправлення, помилки та неточності, що могли б вплинути на визначення митної вартості товарів - відсутні, а висновок відповідача про наявність розбіжностей є необґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 265 МК митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, можна здійснювати за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи Митницею не надано обґрунтованої відмови щодо неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору, що, у свою чергу, є порушенням пункту 6 статті 57 МК України.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Дана правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду України від 21 січня 2011 року (справа N 21-56а10), від 7 лютого 2011року (справа N 21-76а10), від 14 листопада 2011 року (справа N 21-213а11), від 11 вересня 2012 року (справа № 21-262а12),від 6 лютого 2012 року (справа N 21-418а11), від 3 липня 2012 року (справа N 21-197а12).
Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12 червня 2014 року №112050000/2014/000211/1, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 червня 2014 року №112050000/2014/00376.
Таким чином, керуючись частиною першою статті 224 КАС України, колегія суддів зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів України залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді
Судове рішення № 62487367, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/5221/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: