Ухвала суду № 62487276, 18.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/47121/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Промінвест Пластик» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2014 року у справі за позовом Державної екологічної інспекції в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Промінвест Пластик» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Луганській області (надалі - позивач, Інспекція) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Промінвест Пластик» (надалі - відповідач, Товариство), в якому просила застосувати заходи реагування в сфері господарської діяльності до відповідача, шляхом тимчасової заборони (зупиненні) діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів на території проммайданчика Товариства, а саме:

І класу небезпеки (лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, інші зіпсовані або відпрацьовані, батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані, матеріали фільтрувальні зіпсовані або відпрацьовані чи забрудненні (лавсан);

ІІ класу небезпеки (мастила (масла мінеральні та машині) зіпсовані, забруднені або не ідентифіковані, відходи, які утворилися під час експлуатації транспортних засобів та перевезень (фільтра масляні відпрацьовані), змащене ганчір'я;

ІІІ класу небезпеки (полівінілхлорид некондиційний);

ІV класу небезпеки (відходи змішані будівництва та знесення будівель та споруд (будівельне сміття), відходи, які утворилися в процесі зварювання - стружка сталева, брухт чорних металів дрібний, інший, відходи від експлуатації технічного обслуговування, ремонту обладнання - прокладки, відпрацьовані - пароніт, гальмові накладки, відпрацьовані шини, папір і картон пакувальні зіпсовані, відпрацьовані або забруднені (мішки паперові з-під ТОСС, мішки паперові з-під триоксиду сурм и, мішки паперові з-під ПВХ, мішки паперові з-під аеросилу, мішки паперові з-під ДФП, мішки паперові з-під крейди, мішки паперові з-під стеарату кальцію, мішки паперові з-під гідрооксиду алюмінію, мішки паперові з-під гідрооксиду севілену, мішки паперові з-під діоксину титану, мішки паперові з-під поліетиленового воску, мішки паперові з-під фенозану, мішки паперові з-під поліетилену високого та низького тиску, тара пакувальна пластмасова, забруднена радіонуклідами та шкідливими речовинами, контейнери з-під третбутилпербензоату, контейнери поліетиленові з-під стабілізатору 222-09), зіпсовані або відпрацьовані засоби індивідуального захисту, що видаються робітникам (рукавички, респіратори, окуляри тощо) до отримання відповідного дозволу та лімітів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року позовні вимоги задоволено. До позивача застосовані заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів на території проммайданчика, що розташований за адресою: пл. Хіміків, 2-д, м. Рубіжне, Луганська область.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2014 року рішення першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Тимчасово заборонено (зупинено) діяльність Товариства, пов'язану з утворенням та розміщенням відходів на території проммайданчику, що розташований за адресою: пл. Хіміків, 2-д, м. Рубіжне, Луганська область: І класу небезпеки (лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, інші зіпсовані або відпрацьовані, батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані, матеріали фільтрувальні зіпсовані або відпрацьовані чи забрудненні (лавсан); ІІ класу небезпеки (мастила (масла мінеральні та машині) зіпсовані, забруднені або не ідентифіковані, відходи, які утворилися під час експлуатації транспортних засобів та перевезень (фільтра масляні відпрацьовані), змащене ганчір'я; ІІІ класу небезпеки (полівінілхлорид некондиційний) до отримання відповідного дозволу та лімітів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив судові рішення скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інспекцією надіслані заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Враховуючи положення частини другої статті 220 КАС України, колегія суддів здійснює перегляд судового рішення в межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 13 червня 2013 року по 5 липня 2013 року Інспекцією проведено планову перевірку дотримання Товариством вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними реактивами.

За результатами планової перевірки встановлено наступні порушення.

Позивач має два проммайданчика - цех по виробництву кабельного пластикату, що розташований за адресою: м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2-д, та АПК, що розташований за адресою: м. Рубіжне, в. Студентська, 1. Територія цеху по виробництву кабельного пластикату знаходиться в оточенні промислових об'єктів ТОВ «Рубіжанський краситель» та ТОВ «Інтергазсинтез».

Діяльність позивача пов'язана з утворенням та розміщенням небезпечних відходів, що включені до розділу А Жовтого переліку відходів, та інших відходів, а саме:

І класу небезпеки (лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, інші зіпсовані або відпрацьовані, батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані, матеріали фільтрувальні зіпсовані або відпрацьовані чи забрудненні (лавсан);

ІІ класу небезпеки (мастила (масла мінеральні та машині) зіпсовані, забруднені або не ідентифіковані, відходи, які утворилися під час експлуатації транспортних засобів та перевезень (фільтра масляні відпрацьовані), змащене ганчір'я;

ІІІ класу небезпеки (полівінілхлорид некондиційний);

ІV класу небезпеки (відходи змішані будівництва та знесення будівель та споруд (будівельне сміття), відходи, які утворилися в процесі зварювання - стружка сталева, брухт чорних металів дрібний, інший, відходи від експлуатації технічного обслуговування, ремонту обладнання - прокладки, відпрацьовані - пароніт, гальмові накладки, відпрацьовані шини, папір і картон пакувальні зіпсовані, відпрацьовані або забруднені (мішки паперові з-під ТОСС, мішки паперові з-під триоксиду сурм и, мішки паперові з-під ПВХ, мішки паперові з-під аеросилу, мішки паперові з-під ДФП, мішки паперові з-під крейди, мішки паперові з-під стеарату кальцію, мішки паперові з-під гідрооксиду алюмінію, мішки паперові з-під гідрооксиду севілену, мішки паперові з-під діоксину титану, мішки паперові з-під поліетиленового воску, мішки паперові з-під фенозану, мішки паперові з-під поліетилену високого та низького тиску, тара пакувальна пластмасова, забруднена радіонуклідами та шкідливими речовинами, контейнери з-під третбутилпербензоату, контейнери поліетиленові з-під стабілізатору 222-09), зіпсовані або відпрацьовані засоби індивідуального захисту, що видаються робітникам (рукавички, респіратори, окуляри тощо).

За результатами перевірки позивачем складено акт, в якому викладені факти виявлених порушень. Акт перевірки підписаний директором та інженером-технологом Товариства без зауважень.

За виявлені під час перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності притягнуто відповідальну посадову особу відповідача - начальника цеха ОСОБА_2

5 липня 2013 року позивачем складено припис № 257 про усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства (надалі - припис). Термін виконання припису Інспекцією встановлено до 5 вересня 2013 року.

Вищевказаним приписом Товариство зобов'язано:

1. розробити план організаційно-технічних заходів щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства;

2. копію наказу з визначенням осіб, відповідальних за виконання припису надати на адресу відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону;

3. здійснювати контроль викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами підприємства;

4. вести журнал часу обліку роботи джерел викидів;

5. не допускати порушення правил експлуатації ГОУ, перевіряти ГОУ на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ (ефективність роботи ГОУ), встановлення таблички з реєстраційними номерами га ГОУ, розробити інструкції з експлуатації ГОУ;

6. перестрахувати паспорти ГОУ;

7. не допускати порушення правил ведення первинної облікової документації по формі № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»;

8. забезпечити здійснення приймання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходиться продукція підприємства;

9. організувати ведення первинної облікової документації пакувального матеріалу і тари по встановленій формі 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»;

10. розробити та зареєструвати реєстрові карти об'єктів утворення, оброблення і утилізації відходів;

11. провести інвентаризацію відходів, які утворюються в процесі виробничої діяльності підприємства;

12. не допускати несанкціоновані розміщення відходів;

13. ліквідувати місця несанкціонованого розміщення відходів;

14. передачу раніше накопичених відходів здійснювати за умови одержання окремого дозволу на передачу відходів;

15. не допускати перевищення лімітів на утворення відходів; отримання дозволів на розміщення та лімітів на утворення відходів.

5 лютого 2014 року Інспекцією проведена перевірка виконання раніше наданого припису, в результаті якої встановлено, що припис в частині порушень чинного законодавства Товариством не виконано. За результатами перевірки складено уніфікований акт № 37, в якому викладені факти невиконання пунктів припису. Акт підписаний інженером-технологом та директором відповідача без зауважень.

На виконання припису позивачем виконано наступні дії:

- розроблено наказ № 52/г від 15 липня 2014 року про затвердження плану організаційно-технічних заходів щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства;

- ТОВ «ЛВЕФ «Зефір» проведено інструментальний контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2013 року, складено технічний звіт;

- введено журнал часу обліку роботи джерел викидів;

- не допускається порушення правил ведення облікової документації по формі 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»;

- з квітня 2013 року Товариство не використовує в Україні тару та пакувальні матеріали, тому забезпечення здійснення приймання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходиться продукція підприємства, не потребується; оновлення до реєстрової карти об'єкта утворення відходів (реєстраційний номер № 21.2 за 2012 р) в наявності від 1 березня 2013 року, погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області;

- ліквідовано місця несанкціонованого розміщення відходів;

Однак, передача раніше накопичених відходів не здійснювалась, перевищення лімітів на утворення відходів не встановлено.

Щодо виконання пунктів 4, 5 припису, то відповідачем інструкції з експлуатації ГОУ розроблені, вимірювання з визначенням ефективності роботи ГОУ від технологічного обладнання проведені контрольно-аналітичною лабораторією ТОВ «ЛВЕФ «Зефір», акти перевірки ефективності роботи ГОУ в наявності, проте паспорти ГОУ не перереєстровані, таблички з реєстраційними номерами на ГОУ не встановлені. Отже, в повному обсязі дані пункти припису не виконані.

Також, Товариством укладено договір № 617 з ТОВ «ЛВЕФ «Зефір» від 16 грудня 2011 року на виконання робіт по інвентаризації та ідентифікації відходів з визначенням питомих норм утворення кожного виду відходів, утворення на підприємстві в результаті виробничої діяльності. На момент перевірки інвентаризації відходів не проведено, тому пункт 10 припису не виконано.

Пункти 11, 15 також виконані не були.

Необхідно зазначити, що при огляді території Інспекцією встановлено факт несанкціонованого розміщення відходів, а саме біля ангару № 1 на бетонованій поверхні зберігались металобрухт, відходи змішані будівництва та знесення будівель та споруд, мішки паперові та відпрацьовані шини;згідно обліку відходів за січень-грудень 2013 р. утворились наступні відходи: І класу-матеріали фільтровані зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені (лавсан); ІІІ класу-полівінілхлоріди неконденційні; ІV класу-відходи від експлуатації, технічного обслуговування, ремонту обладнання (прокладки відпрацьовані-пароніт), папір і картон пакувальний зіпсовані, відпрацьовані або забруднені: мішки паперові з під ТОСС; мішки паперові з під триоксиду сурми; мішки паперові з під ПВХ; мішки паперові з під аеросилу; мішки паперові з під ДФП; мішки паперові з під сажі; мішки паперові з під крейди; мішки паперові з під стеарту кальцію; мішки паперові з під гідрооксиду алюмінію.

У свою чергу, як встановлено судами попередніх інстанцій, накази про проведення перевірки, постанови про накладення адміністративного стягнення, припис відповідачем не оскаржувались.

Враховуючи не повне виконання позивачем припису, Інспекція звернулась до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про фактичне невиконання позивачем пунктів 4, 5, 10, 11, 15 припису.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції, зазначив, що позовні вимоги підлягають лише частковому задоволенню, оскільки Товариство на момент здійснення перевірки суб'єктом владних повноважень, мало дозвіл на розміщення відходів VI класу небезпеки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України передбачені Законом України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» (надалі - Закон № 187/98-ВР; на момент виникнення спірних відносин в редакції від 16 жовтня 2012 року).

Пунктами «ж», «н», «с», Закону № 187/98-ВР передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:

не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;

мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами;

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 32 Закону № 187/98-ВР метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.

Відповідно до частин четвертої та шостої Закону № 187/98-ВР зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (надалі - Закон № 1264-XII; в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин від 16 жовтня 2012 року).

Статтею 55 Закону № 1264-XII передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 3 квітня 2014 року Товариством отримано дозвіл на розміщення відходів IV класу в 2014-2016 роках № 21.12, який дійсний до 1 січня 2017 року. На розміщення інших відходів Товариством дозволи не отримувались.

Пунктом 2 Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року № 1360 (далі - Порядок № 1360) передбачено, що об'єкт утворення відходів - юридична особа, що є виробником відходів.

Відповідно до пункту12 Порядку № 1360 власники відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власники відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подають Мінприроди та відповідним дозвільним центрам заяви про одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році.

Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні», з 18 травня 2013 року функції з видачі дозвільних документів здійснюватимуться обласними державними адміністраціями.

Регламент стосовно отримання дозволу на розміщення відходів (крім небезпечних), погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, затверджений Луганською обласною державною адміністрацією лише 28 травня 2013 року.

Додатковий термін подачі документів для отримання дозволів на розміщення відходів був призначений на період з 25 листопада 2013 року по 20 грудня 2013 року, для подачі лімітів на утворення та розміщення відходів з 20 грудня 2013 року по 27 грудня 2013 року, про що було повідомлено 25 листопада 2013 року на сайті Департаменту екології та природних ресурсів Луганської області.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством надавались документи до дозвільного центру м. Луганська, проте, було відмовлено у видачі дозволу на розміщення відходів, оскільки надані документи мали недостовірні, непідтверджені данні та виготовлені з порушенням вимог нормативно-правових актів.

Також 26 грудня 2013 року відповідач звертався до Луганської обласної державної адміністрації для затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів, проте, йому було відмовлено в наданні зазначених лімітів, у зв'язку з відмовою у видачі дозволу на розміщення відходів.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, після внесення припису відповідачем складено акт визначення шкідливих і небезпечних факторів відходів, що утворюються, виробничого середовища, технологічного та трудового процесу підприємств, організацій та установ усіх форм власності м. Рубіжне та перелік про очікувану кількість відходів у наступному році.

Також відповідачем отриманий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/51302 від 11 червня 2013 року для звернення за дозволом та лімітами на 2014-2016 роки. Відповідачем укладено договір з ТОВ «Луганська виробничо-екологічна фірма «Зефір» на розробку документів для отримання дозволу та лімітів на утворення та розміщення відходів.

Однак, вказані дії не призвели до фактичного виконання усіх пунктів припису, а відмова Луганської обласної державної адміністрації в наданні дозволу. Дані факти свідчать про неприйняття відповідачем відповідних заходів на виконання припису. Окрім того, припис Товариством не оскаржувався.

Оскільки діяльність Товариства пов'язана з утворенням та розміщенням відходів І, ІІ, ІІІ, VІ класу небезпеки, а дозволи на розміщення та ліміти на утворення відходів І, ІІ, ІІІ відсутні, суд апеляційної інстанції прийшов до правомірного висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування шляхом заборони (зупинення) діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщення відходів.

Таким чином, керуючись частиною першою статті 224 КАС України, колегія суддів зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Промінвест Пластик» залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді