Ухвала суду № 62487169, 02.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/20238/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МУЮ), третя особа - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,

за касаційною скаргою Департаменту ДВС МУЮ на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту ДВС МУЮ про визнання дій протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Департамент ДВС МУЮ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що перелік вимог до оформлення виконавчого документу, визначений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» є вичерпним. Відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного кода боржника, не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження. Крім того, неналежна організація роботи канцелярії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час направлення вихідної кореспонденції не є поважною причиною для порушення строків, встановлених ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 направила відповідачу заяву разом з виконавчим документом №2а/0470/7992/12 від 23 червня 2015 року, яка ним отримана 19 січня 2016 року.

22 січня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ Бурла В.Е. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 49911998 у зв'язку з відсутністю у виконавчому листі відомостей про ідентифікаційний код боржника юридичної особи, у виконавчому документі відсутні дії примусового характеру, оскільки рішенням суду вже визнано протиправними дії та бездіяльність боржника відповідно до рішення суду. Ця постанова направлена заявнику 26 січня 2016 року.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються, зокрема, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

Судами встановлено, що у поданому позивачем на виконання виконавчому листі № 2а/0470/7992/12 від 23 червня 2015 року дійсно відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер стягувана та код ЄДРПОУ боржника. Поряд з цим, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача, одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

ОСОБА_3 не може володіти інформацією про ідентифікаційний код боржника за виконавчим документом. Правом збирати інформацію про учасників виконавчого провадження наділений державний виконавець.

Такий висновок відповідає практиці Верховного суду України, викладеній у постанові від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Спірна ж постанова від 22 січня 2016 року позивачу була направлена тільки 26 січня 2016 року.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Суди повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих судових рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді М.М. Олексієнко

І.В. Штульман