Постанова № 62486112, 11.10.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/14412/16-а

ЄУН 686/14412/16-а

Провадження №2-а/686/488/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Конопко А.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_3 з вказаним позовом в якому зазначила, що 29 лютого 2016 року постановою№30 у справі про адміністративне правопорушення її було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 6800 гривень. При визначенні міри відповідальності за вчинене правопорушення інспектор виходив з ступню суспільної небезпеки та його наслідки (відсутність потерпілих, її особу (пенсійний вік) та щире каяття. Зазначила, що дійсно вчинене нею правопорушення не мало негативних наслідків, вона раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася. Також просила врахувати що вона є інвалідом з дитинства, розмір її пенсії є мінімальним, а отже визначений інспектором штраф у сумі 6800 гривень є для неї занадто великим. Крім того, просила врахувати, що на сьогоднішній день проектна документація на реконструкцію квартири виготовлена та вона не мала наміру зазначати неправдиві відомості у поданій декларації про готовність обєкта до експлуатації, оскільки перед її подачею вона замовила таку проектну документацію. За таких обставин вважала, що призначене їй адміністративне стягнення є занадто суворим, не відповідає положенням ст..23 КУпАП. З урахуванням викладеного та зважаючи на її щире каяття просила змінити постанову №30 від 29.02.2016 року у справі про адміністративне правопорушення в частині накладення адміністративного стягнення та застосувати до неї стягнення у виді попередження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити. Надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що оскаржувана позивачем постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена інспектором у межах його повноважень, відповідно до вимог діючого законодавства. Адміністративне стягнення, яке було накладено на позивача за вчинене нею адміністративне правопорушення, визначено у межах санкції ч.7 ст.96 КУпАП фактично у мінімальному розмірі. Санкцією даної статті не передбачено можливість призначення такого виду адміністративного стягнення як попередження.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

19 лютого 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ у Хмельницькій області ОСОБА_4 на підставі направлення на здійснення перевірки №99 від 15.02.2016 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів та правил ОСОБА_3 реконструкції квартири №220 у гуртожитку по вул.. Чорновола, 62 у м. Хмельницькому. Під час перевірки достовірності даних, наведених у поданій ОСОБА_3 до Управління ДАБІ у Хмельницькій області декларації про готовність обєкта до експлуатації замовником не було представлено документи, що підтверджують здійснення технічного нагляду та авторського нагляду за будівництвом а також проектну документацію. За таких обставин замовником зазначені у декларації дані щодо технічного. Авторського нагляду та проектної документації є недостовірними, чим порушено вимоги п.10 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі вказаного акту інспектором, 19.02.2016 року стосовно ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення, а 29.02.2016 року винесена постанова №30 по справі про адміністративне правопорушення, якою, за вищевикладених обставин, ОСОБА_3 було визнано виною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП у виді штрафу у сумі 6800 гривень.

Відповідно до ч.7 ст.96 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення діянь, передбачених частиною шостою цієї статті (виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності), вчинені щодо об'єктів II категорії складності.

Згідно витягу з протоколу №09 від 23.07.2015 року засідання постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва встановлено, що за результатами розгляду матеріалів, було прийнято рішення про збереження обєкта самовільно реконструйованих приміщень кімнати №220 по вул.. Чорновола, 62 у м. Хмельницькому, яке здійснено ОСОБА_3, та рекомендовано управлінню архітектури та містобудування видати містобудівні умови і обмеження.

На підставі вказаного рішення та поданої ОСОБА_3 заяви Управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів останній були видані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №112 від 13.08.2015 року (вид обєкта містобудування: самочинно реконструйовані приміщення кімнати №220 по вул.. Чорновола, 62).

Також встановлено, що на замовлення ОСОБА_3 головним інженером проекту ОСОБА_5 було прийнято завдання на проектування «Реконструйоване приміщення кімнати №220 по вул.. Чорновола, 62 у м. Хмельницьку» проте вказаний проект, як на час здійснення інспектором будівельного нагляду розроблений не був.

Також згідно визначення наслідків та категорії складності реконструкції приміщення кімнати №220 у гуртожитку по вул. Чорновола, 62 у м. Хмельницькому, відповідно до положень 4.4, 4.14 ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 реконструкція приміщення кімнати відноситься до ІІ категорії складності.

Згідно ч.10 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність обєкта до експлуатації, та за експлуатацію обєкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Оскільки відповідно до ч.7 ст.96 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення діянь, передбачених частиною шостою цієї статті (виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності), вчинені щодо об'єктів II категорії складності, в діях ОСОБА_3Й є склад даного адміністративного правопорушення.

Стосовно доводів позивача на невідповідність призначеного адміністративного стягнення загальним вимогам КУпАП щодо визначення його розміру суд зазначає наступне.

За приписами ст..23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно положень ст..33 КУпАП, якими визначені загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Санкцією ч.7 ст.96 КУпАП передбачена можливість накладення адміністративного стягнення лише у виді штрафу у розмірі від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладене на позивача стягнення фактично визначено у мінімальному розмірі, та при його визначенні посадовою особою були враховані положення статті 33 КУпАП, а саме характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Стосовно посилань позивача та застосування положень ст..22 КУпАп суд зазначає наступне.

Відповідно до ст..22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

З огляду на викладене, суд не наділений повноваженнями звільнення особи від адміністративної відповідальності і винесення усного зауваження. Вказані процесуальні дії відносяться до прерогативи органу, який розглянув справу (у даному випадку інспектор поліції). Під час розгляду даної справи судом досліджуються лише питання законності постанови посадової особи у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 159, 160 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня з дня отримання її копії.

Суддя: