Ухвала суду № 62484024, 04.11.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8035/16-к

Провадження № 1-кп/592/462/16

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

04 листопада 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:

головуючого судді Чернобая О.І.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко В.М.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Шаповала В.Г.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що вони 30.06.2016 року, близько 05:00 год., проходячи повз двір багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: м.Суми, вул.Жукова, 2/1 побачили автомобіль ВАЗ 2103 д.н.НОМЕР_1, належний ОСОБА_3 В цей момент у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Про свій намір він повідомив ОСОБА_5, якому ця ідея сподобалась і він надав свою згоду на заволодіння автомобілем, таким чином ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вступили у попередню змову між собою на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 підійшов до автомобіля ВАЗ 2103 д.н.НОМЕР_1 і за допомогою викрутки відкрив водійські дверцята та проник до салону автомобіля, де відчинив пасажирські дверцята через які до салону проник ОСОБА_5 ОСОБА_6 шляхом зєднання проводів запалення завів автомобіль після чого на викраденому автомобілі разом з ОСОБА_5 зникли, чим завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду згідно висновку товарознавчої експертизи 21 499,06 грн.

В судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою на 60 днів зазначивши, що на даний час існують ризики, передбачені п.п.1,3 і 5 ч.1 ст.177 КПК України, докази сторони обвинувачення ще не досліджувались, а строк тримання під вартою закінчується 14.11.2016 року і до його спливу всі докази дослідити не можливо із-за обємності.

Потерпілий ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання прокурора, також просить суд продовжити строк тримання обвинувачених під вартою пояснивши, що він побоюється незаконного впливу обвинувачених на його сімю.

Захисники просять відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки на їх думку ризики зазначені прокурором надумані і обвинувачені не будуть впливати ні на потерпілого ні на свідків сторони обвинувачення, тому вважають за можливе змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачені повністю підтримали думку своїх захисників.

Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення потерпілого, обвинувачених та захисників дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були затримані в порядку ст.208 КПК України о 10:00 год. 30.06.2016 року.

Ухвалою слідчого судді від 01.07.2016 року відносно ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 29.08.2016 року або до сплати застави у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, який був продовжений до 29.09.2016 року.

А відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 01.07.2016 року теж був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.08.2016 року або до сплати застави у розмірі 43500 грн., який був продовжений до 25.09.2016 року.

Під час підготовчого судового засідання, ухвалою суду від 16.09.2016 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заново були обрані запобіжні заходи у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 10:00 годину 14.11.2016 року включно з визначенням розміру застави в сумі по 72 500 грн. кожному, оскільки раніше обраний запобіжний захід закінчувався, а продовження строку тримання під вартою на стадії підготовчого судового засідання не передбачено кримінальним процесуальним законодавством.

Сума застави на даний час ні обвинуваченими ні іншими особами не внесена.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Пунктами 1 і 3 частини 1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

При обрані запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час підготовчого судового засідання судом були враховані наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд повинен вирішити питання чи зменшились ризики, на підставі яких обирався запобіжний захід.

Дослідивши всі наявні у суду матеріали кримінального провадження та суть обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, суд дійшов висновку, що на даний не зменшились ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачені можуть ухилитись від суду із-за побоювання суворості покарання, яке їм може загрожувати у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років у випадку визнання їх винними у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 користуючись презумпцією невинуватості вину свою в інкримінованому злочині не визнав взагалі, а обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав частково і захисники пояснили, що їх вину потрібно ще довести у встановленому законом порядку.

Крім того, потерпілий теж наполягає на продовженні строку тримання під вартою побоючись, що залишаючись на свободі обвинувачені зможуть вчинити незаконний тиск на його дружину та малолітню дитини з метою зміни ним показань на їх користь і враховуючи, що ОСОБА_5 раніше був неодноразово судимий у тому числі за злочини поєднані з насильством (грабіж та розбійний напад), обвинувачений ОСОБА_4 на даний час засуджений вироком суду за крадіжку і вирок суду оскаржується ним в апеляцийному порядку, тому на думку суду всі ці обставини дають підстави вважати суду про існування небезпеки, що залишаючись на свободі обвинувачені зможуть незаконно вплинути на потерпілого та свідків сторони обвинувачення з метою надання показань на їх користь.

Також суд зазначає, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження по суті ще не розпочався, обвинувачені та потерпілий ще не допитані, свідки сторони обвинувачення та письмові докази ще не досліджені і суд не розпочав їх дослідження, а дослідити всі докази сторони обвинувачення і можливі докази сторони захисту до закінчення строку тримання під вартою до 14.11.2016 року неможливо, оскільки прокурором для допиту заявлено сім свідків і як зазначив прокурор у сторони обвинувачення в наявності великий обєм письмових доказів для дослідження яких потрібен значний проміжок часу.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 строку тримання під вартою ще на 60 днів, оскільки жоден з більш мяких запобіжних заходів за перелічених вище причин не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1 і 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.331 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, тобто по 10:00 год. 02.01.2017 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, тобто по 10:00 год. 02.01.2017 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Сумського слідчого ізолятору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Суддя О.І. Чернобай