Рішення № 62483620, 12.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3249/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.,

секретаря Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року, в цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно, -

встановила;

27.04.2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку №430, що розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий номер 5121085400:01:002:0116 (майнові права на яку є предметом іпотечного договору, укладеного з ОСОБА_2Г.), яка була поділена відповідачем на дві земельні ділянки площею 0,09 га та 1,30 га з присвоєнням інших кадастрових номерів 5121085400:01:002:0271 та 5121085400:01:002:0272, шляхом визнання за товариством права власності на це майно за ціною, яка буде визначена субєктом оціночної діяльності на момент прийняття майна у власність, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договору №16к-216 від 24.09.2007 року у розмірі 1999922 грн. 18 коп., заборгованості по процентам у розмірі 1465978 грн. 47 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за користування грошима у розмірі 11968878 грн. 21 коп., а всього 15434778 грн. 86 коп.;

- стягнути з ОСОБА_2 штраф за порушення умов договору іпотеки у розмірі 3858694 грн. 71 коп.,

- надати земельну ділянку №430, кадастровий номер 5121085400:01:002:0116, яка була розподілена на дві земельні ділянки площею 0,09 га та 1,30 га з присвоєнням кадастрових номерів 5121085400:01:002:0271 та 5121085400:01:002:0272 в управління позивача;

- стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3654 грн. посилаючись на такі обставини:

24.09.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» (який у подальшому змінив назву на ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №16к-216. За умовами цього договору відповідач отримав кредит в розмірі 2000000 грн., який зобовязався повернути у строк до 24.09.2010р., зі сплатою 17,5% річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання кредитних зобовязань за укладеним договором, ОСОБА_2 передав в іпотеку банку майнові права на земельну ділянку №430 загальною площею 1,39 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0116, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, і яку він придбав за кредитні кошти . Після отримання Державного акта про право власності на вказану земельну ділянку, відповідач розділив її на дві земельні ділянки площею 0,09 га та 1,30 га, з присвоєнням цим земельним ділянкам кадастрових номерів 5121085400:01:002:0271 і 5121085400:01:002:0272.

Позивач також вказує на те, що ОСОБА_2 порушив п.9.1.13 умов іпотечного договору, а саме - після отримання Державного акта про право власності на вказану земельну ділянку не уклав з позивачем додаткового договору до договору іпотеки, у звязку із чим відповідно до п.10 іпотечного договору зобовязаний сплатити товариству штраф у розмірі 25% від загальної суми заборгованості за кредитним договором, що становить 3858694 грн. 71 коп.

Представник ОСОБА_2 - відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» не визнав у повному обсязі вказуючи, що майно фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_2 було продане за ліквідаційною процедурою на підставі рішень господарського суду Одеської області, і при цьому позивач не скористався своїм правом для заявлення кредиторських вимог до відповідача. Крім того, поділ спірної земельної ділянки був вчинений ОСОБА_2 у звязку із вилученням її частки для суспільних потреб.

Рішенням Біляївського районного суду м. Одеси від 11.02.2016 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відмовлено у повному обсязі, так як предмет іпотеки у звязку із його поділом на дві земельні ділянки перестав існувати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» просить рішення суду скасувати у звязку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги товариства задовольнити у повному обсязі.

За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення. що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав;

Відповідно до вимог п.3ч.1ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, які мають значення для розгляду справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи п.1п.4ч.1ст.309 ЦПК України.

Відмовляючи ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що у звязку із поділом земельної ділянки, майнові права на земельну ділянку, які були передані в іпотеку позивачу, перестали існувати, оскільки перестав існувати предмет іпотеки.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, так як судом не у повному обсязі зясовані обставини, які мають значення для розгляду справи, та порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст.23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома була доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обовязки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Статтею 33 ЦПК України визначено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Судом першої інстанції вказані норми права були порушені.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.09.2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №16к-216, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 2 млн. грн. на придбання земельної ділянки №430 площею 1,39 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0116, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 24.09.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір майнових прав ОСОБА_2Г на вказану земельну ділянку.

Пунктом 3 іпотечного договору передбачено, що право іпотеки на земельну ділянку виникає у іпотекодержателя одночасно з виникненням у іпотекодавця права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_2 в порушення умов іпотечного договору, отримавши право власності на вказану земельну ділянку 24.11.2008 року без згоди іпотекодержателя поділив цю ділянку на дві земельних ділянки площею 0,0904 га та 1,3044 га. Вказаним земельним ділянкам були присвоєні інші кадастрові номери 5121085400:01:002:0271 та 5121085400:01:002:0272.

В подальшому, а саме 26.01.2001 року ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,3044 га продав Товариству з обмеженою відповідальністю «Вкусная планета», а 15.08.2013 року ТОВ «Вкусная планета» продала цю земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю «Дунафф», що було встановлено колегією суддів під час розгляду справи в Апеляційному суді Одеської області.

Крім того, колегією суддів встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.07.2009 року (цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Служби автомобільних доріг в Одеській області, Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про відшкодування вартості вилученої земельної ділянки, та за зустрічним позовом Служби автомобільних доріг в Одеській області до ОСОБА_2, Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання частково недійсним державного акта про право власності на частину земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування) встановлено, що земельна ділянка площею 0,0664 га була викуплена у ОСОБА_2 Службою автомобільних доріг в Одеській області, та на користь ОСОБА_2 стягнута вартість цієї земельної ділянки у сумі 382464 грн.

Таким чином, предмет іпотеки не перестав існувати, оскільки земельна ділянка залишилася на тому ж місці де і знаходилася, але власниками цих земельних ділянок на час розгляду справи у суді першої інстанції стали ТОВ «Дунафф» та Служба автомобільних доріг в Одеській області, які повинні відповідати за заявленими позовними вимогами ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у зазначеній цивільній справі.

13.07.2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулося до Біляївського районного суду Одеської області із заявою про залучення до участі у справі якості співвідповідача ТОВ «Дунафф», але ухвалою суду від 23.11.2015 року у задоволенні цієї заяви відмовлено.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про іпотеку» належними відповідачами у справі мають бути власники вказаних вище земельних ділянок, а саме: ТОВ «Дунафф», Служба автомобільних доріг в Одеській області та ОСОБА_2, але ТОВ «Дунафф» та Служба автомобільних доріг в Одеській області не були залучені до участі у справі у якості відповідачів, рішення суду першої інстанції підлягає зміні саме у мотивувальній його частині щодо зазначення інших підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, а саме: предявлення позову до неналежного відповідача.

Керуючись ст.304, п.2ч.1ст.307, п.1п.4ч.1ст.309 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -

вирішила;

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року у мотивувальній частині щодо підстав для відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - змінити, виклавши інші підстави для відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно.

В іншій частині рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П. Фальчук

ОСОБА_4

ОСОБА_5