Постанова № 62482703, 03.11.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/1260/16

Справа №760/15286/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він звільнений з військової служби 07.12.2005 року, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», 12.08.2010 року отримав ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби.

Позивачем було подано на адресу відповідача через уповноважений орган заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду війни згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Проте, відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначеної одноразової грошової допомоги.

Вважає такі дії відповідача неправомірними у зв'язку з чим просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 26.09.2016 року в справі було відкрито скорочене провадження.

Представник відповідача Міністерства оборони України надіслав на адресу суду письмові пояснення в яких проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що підстав для призначення одноразової грошової допомоги позивачу немає.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, прихожу до наступного.

Встановлено, що позивач у 2005 році був оглянутий лікарською комісією та визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок проходження військової служби відповідно довідки МСЕК від 20.01.2005 року серії КА-1 №022486.

Позивач у 2006 році був визнаний інвалідом ІІ групи внаслідок проходження військової служби відповідно довідки МСЕК від 21.12.2006 року серії КБ-1 №006719.

Позивач у 2009 році був визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок проходження військової служби відповідно довідки МСЕК від 07.07.2009 року серії КА-2 №009498.

Позивач у 2010 році був визнаний первинно інвалідом ІІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби відповідно довідки МСЕК від 12.08.2010 року серії 10ААА №128025.

Позивач звернувся до уповноваженого органу Міністерства оборони - Київського міського військового комісаріату, які той направив до відповідача - розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України для прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Проте, Міністром оборони України затверджено протокол комісії відповідача від 21.08.2016 року про відмову у призначені одноразової грошової допомоги позивачу.

Отже, матеріали справи містять докази направлення даної заяви через уповноважений орган на адресу Міністерства оборони України, а у протоколі засідання комісії вказано про відсутність підстав для розгляду поданих документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 499 від 28 травня 2008 року встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Вбачається, що позивачу ІІІ група інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби первинно встановлена 12.08.2010 року.

Посилання Міністерства оборони України на те, що позивачу первинно ІІІ група була встановлена у 2005 році є необґрунтованими, оскільки згідно довідки МСЕК від 20.01.2005 року серії КА-1 №022486 позивач визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок проходження військової служби, а не внаслідок виконання обов'язків військової служби.

Враховуючи, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає на момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, прихожу до висновку, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, затвердженого затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на військову службу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач Міністерство оборони України, як суб'єкт владних повноважень, не спростував доводи позивача.

Таким чином, на Міністерство оборони України повинен бути покладений обов'язок саме нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» та статей 9, 16 Закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності, а не стягнути її недоплачену частину.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, статтями 9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, статтями 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду війни згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» та статей 9, 16 Закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя