Ухвала суду № 62480462, 31.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/8986/16-к Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.

Провадження № 11-сс/783/681/16 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.,

суддів Голубицького С.С., Калиняк О.М.,

з участю секретаря Василевської В.Ю.,

прокурора Шимка В.В.,

захисників - адвокатів Притули В.Д., Яворівського О.Я.,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_3 та його захисників - адвокатів Притули В.П., Яворського О.Я. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2016 року про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ СУ військової прокуратури Західного регіону України Медиченка К.І. та застосовано щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з часу затримання з 18 жовтня 2016 року до 16 грудня 2016 року із визначенням застави в розмірі 2000000 грн. та визначено, що у разі внесення застави на нього покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави щодо ОСОБА_3, слідчий суддя виходив з того, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину пов'язаного з корупцією, за який законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, інкриміновані ОСОБА_3 дії представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може залишити місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищувати та приховувати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також беручи до уваги його вік, стан здоров'я, характер вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан, вважає, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_3 та його захисники - адвокати Притула В.Д., Яворський О.Я. подали апеляційні скарги.

В поданій апеляційній скарзі захисники просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1

В поданій апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід або зменшити визначений розмір застави.

В обґрунтування апеляційних вимог захисники покликаються на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, висновки суду є невірними і базуються лише на припущеннях. При постановлені ухвали слідчим суддею не було дотримано вимог ст.ст. 177, 184, ч.1 ст. 196, ст. 372 КПК України. Судом не було враховано, що дане кримінальне провадження згідно з п.1 ч.5 ст. 216 КПК України за підслідністю належить Національному антикорупційному бюро України, а тому з клопотанням про обрання запобіжного заходу могли звертатися лише детективи НАБУ за погодженням з прокурором САП. Судом не взято до уваги, що в повідомленні про підозру від 19 жовтня 2016 року зазначено: «ОСОБА_3 створював умови для вимагання та подальшого одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 280 тис. грн. за сприяння у безперешкодній та пришвидшеній процедурі перереєстрації двох транспортних засобів», тобто із змісту такої підозри є незрозумілим в чому саме підозрюється ОСОБА_3 Судом не взято до уваги чи є ОСОБА_3 суб'єктом кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, що ставить під сумнів обґрунтованість пред'явленої підозри. Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд не визначив з якою метою він обирає запобіжний захід підозрюваному, зазначені в ухвалі слідчого судді ризики не передбачені КПК України та не підтверджуються жодними доказами чи матеріалами справи, є необґрунтованими та базуються лише на припущеннях. При обранні запобіжного заходу суд покликався на ризик, який не передбачений ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може залишити місце проживання. Судом не було дотримано вимог ст. 178 КПК України, оскільки в оскаржуваній ухвалі немає мотивування та обґрунтування передбачених обставин, з посиланням на конкретні докази. Судом не взято до уваги: сімейний стан підозрюваного, в якого на утриманні перебуває троє малолітніх дітей, важкохворий батько; він має постійне місце проживання; вперше притягується до кримінальної відповідальності; приймав безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції; неодноразово заохочувався по службі та має нагороди; позитивно характеризується та користується авторитетом і повагою не лише в колективі, але й громади міста. Судом належним чином не враховано стан здоров'я підозрюваного, його майновий стан, невірно зроблено оцінку ступеню суспільної небезпеки самого підозрюваного, не перевірено чи він може утримуватися в умовах слідчого ізолятора. Висновок суду, що до підозрюваного не можливо застосувати іншого більш м'якого запобіжного заходу є не обґрунтованим та базується лише на припущеннях. В поданому клопотанні та додатках до нього не міститься жодного мотивованого обґрунтування про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів. Суд не розглядав питання щодо можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, про що свідчить відсутність мотивації та обґрунтування про це в ухвалі. Судом не було взято до уваги та не зроблено оцінку твердженням сторони захисту про нівелювання будь-яких ризиків шляхом покладення на підзахисного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та не вирішено клопотання сторони захисту про застосування до підзахисного запобіжного заходу у виді домашнього арешту. В супереч вимогам ст. 196 КПК України суд прийшов до висновку про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу без посилання на докази, що є обов'язковим. Суд належним чином не мотивував рішення при визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу та вийшов за межі розмірів визначених КПК України для даної категорії злочинів. В порушення вимог положення ст. 22 КПК України суд при обранні запобіжного заходу за основу взяв виключно клопотання та аргументи сторони обвинувачення, не обґрунтував чому і з яких підстав відкинув твердження та мотиви сторони захисту. При постановленні оскаржуваної ухвали судом не було дотримано вимог п.4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111-112 рішення від 01 березня 2007 року; п. 87 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

В обґрунтування апеляційної скарги підозрюваний ОСОБА_3 покликається на те, що з постановленою ухвалою слідчого судді він не згідний та вважає її незаконною. Слідча суддя не розглядала питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 де він не зможе впливати на свідків та заявника, чи іншим чином перешкоджати розслідуванню. Наказом командувача військ оперативного командування «Захід» його усунуто від виконання обов'язків, а тому він не зможе впливати на колишніх підлеглих. Після проведеного обшуку усі документи та речі, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні були вилучені, а тому він не зможе їх знищити чи приховати. Застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для виконання ним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3, пояснив, що він підтримує апеляційні скарги, як свою так і своїх захисників та просить врахувати його стан здоров'я, сімейний та майновий стан і обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисники обвинуваченого - адвокати Яворівський О.Я., Притула В.Д. підтримали апеляційні скарги, покликаючись на викладені в них мотиви, просять апеляційні скарги задовольнити, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово.

Заслухавши доповідь судді; доводи сторони захисту на підтримку апеляційних скарг, думку прокурора про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, вивчивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, виходячи з наступного.

З матеріалів клопотання вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016140400000051 внесені відомості про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Згідно з протоколом затримання від 19 жовтня 2016 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

19 жовтня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме в тому, що він, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями - військовим комісаром Тернопільського обласного військового комісаріату, з метою особистого незаконного збагачення вимагав, а в подальшому близько 18 год. 40 хв. 18.10.2016, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому у приміщенні Тернопільського обласного військового комісаріату за адресою: вул. Січових Стрільців, 2, м. Тернопіль, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду (документи про вчинення дій майнового характеру, що надають ОСОБА_3 право вимагати виконання зобов'язань за договором № 20 від 07.10.2016 про виготовлення та монтаж дерев'яного будинку вартістю 280 тис. грн., а саме документи щодо часткової оплати ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 послуг, пов'язаних з будівництвом вказаного будинку на загальну суму 66 тис. грн.) для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду - ОСОБА_7, дій з використанням наданої йому влади чи службового становища - за сприяння у призначенні на посаду військового комісара Борщівського РВК Тернопільської області та не створення перешкод у службовій діяльності, що поєднано з вимаганням неправомірної вигоди. Отримана ОСОБА_3 неправомірна вигода - документи щодо часткової оплати ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 послуг, пов'язаних з будівництвом вказаного будинку на загальну суму 66 тис. грн. за договором № 20 від 07.10.2016 про виготовлення та монтаж дерев'яного будинку вартістю 280 тис. грн. була виявлена та вилучена 18 жовтня 2016 року під час обшуку службового кабінету ОСОБА_3

Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою старший слідчий мотивує тим, що зібраними в ході досудового розслідування доказами (протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом обшуку від 18.10.2016, протоколом затримання ОСОБА_3, договорами № 17-16 від 12.08.2016, № 20 від 07.10.2016, квитанціями про часткову сплату коштів за виконання робіт, пов'язаних із спорудженням будинку для ОСОБА_3 на загальну суму 66 тис. грн., іншими матеріалами кримінального провадження) підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а також тим, що наявні ризики, які з врахуванням особи підозрюваного, який може використовувати набуті ним під час перебування на посаді зв'язки; тяжкості вчиненого злочину (за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років) дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити, приховати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і вчинити інше кримінальне правопорушення.

При апеляційному розгляді колегією суддів встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені п.1, п.3, п.4 ч.1 ст. 177 КПК України ризики - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Такими доказами є фактичні дані, отримані органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій - допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_3 й ці дані можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити правопорушення, а значить підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, доводиться даними щодо особи підозрюваного, який має військове звання полковника, тривалий час займав керівні посади в Тернопільському обласному військовому комісаріаті, підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, та дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо обставин, передбачених ст. 178 КПК України, колегія суддів бере до уваги вагомість доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (санкція ч.3 ст. 368 КК України передбачає основне безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років); особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, репутацію; наявність у підозрюваного родини.

Наведені вище дані доводять необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, а також доводять, що застосування більш м'яких запобіжних заходів (в тому числі домашнього арешту) є недостатнім для запобігання наявним ризикам.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Однак, дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя при визначенні розміру застави не врахував цих положень закону та не навів в ухвалі жодних обґрунтувань щодо визначеного ним розміру застави - 2000000 грн.

Згідно з ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів, враховуючи особу підозрюваного, який є полковником, займав посаду військового комісара обласного військового комісаріату, підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, що є винятковими обставинами, вважає, що застава у визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам, й приходить до висновку про необхідність визначення застави у розмірі, який перевищує ці межі, а саме 205 мінімальних заробітних плат, що становить 282490 грн. і не є завідомо непомірним для підозрюваного.

На думку колегії суддів, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного (який більш ніж 28 років проходить службу в Збройних Силах України, брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей), при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене доводи сторони захисту про те, що прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та не доведена недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, колегія суддів визнає необґрунтованими й до уваги не бере.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_3 та його захисників Притули В.П., Яворівського О.Я. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2016 року про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави скасувати.

Клопотання старшого слідчого СВ СУ військової прокуратури Західного регіону України Медиченка К.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Визначити заставу у розмірі двісті п'ять мінімальних заробітних плат, що становить 282490 грн., яку підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право внести у будь-який момент на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Львівської області (банк отримувач Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р № 37310002000749, код банку отримувача (МФО) 820172, код ЄДРПОУ суду 02892356).

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3:

- прибувати на вимогу до слідчого слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України, прокурора військової прокуратури Західного регіону України, суду;

- не відлучатися за межі м. Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому (прокурору) свій паспорт для виїзду за кордон.

У разі невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.

Датою закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити - 16 грудня 2016 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України.

С у д д і :

І.О. Стельмах С.С. Голубицький О.М. Калиняк