Постанова № 62476508, 03.11.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2248/16-п

Провадження №3/163/1517/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

при секретарі Носку А.В.

з участю представника Волинської митниці ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2,

розглянувши направлені Волинською митницею ДФСУ матеріали справи за протоколом №1652/20500/2016 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України

ОСОБА_2, 05.02..ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 03-114 ОСОБА_3, підприємця, польський паспорт ЕК5310375,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, слідуючи 01.08.2016 року з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобілем «БМВ», номерний знак WF76966, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи обмежені згідно із ст.378 МК України та постановою КМ України від 21.05.2012 року №434 до ввезення в такій кількості 52,5 кг клітинного харчування загальною вартістю 66960 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення повністю стверджена його особистими поясненнями в суді та матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом огляду транспортного засобу, письмовими поясненнями порушника, службовими записками.

Заперечення ОСОБА_2 щодо обставин митного контролю і характеристик переміщуваних товарів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, талоном на проходження митного контролю стверджено, що порушник особисто і свідомо обрав «зелений коридор» як форму такого контролю. Його твердження про звернення до працівників митниці за розясненнями порядку проходження контролю з наявними товарами обєктивно не підтверджені жодними доказами. Обрання «зеленого коридору» ОСОБА_2 в письмових поясненнях пояснив незнанням про обмеження щодо переміщуваних товарів, які вважав лікарськими засобами. Такі пояснення підтверджені наданими ОСОБА_2 працівникам митниці накладними на ці товари та виписаними рецептами, які подано під час судового розгляду.

Саме ж твердження про товари як лікарські засоби спростоване листом Волинської митниці, згідно з яким клітинне харчування за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 відноситься до харчових добавок.

З наведеного вбачаються достатні підстави для висновку про порушення ОСОБА_2 порядку переміщення обмежених товарів в зоні спрощеного митного контролю, а отже його винуватості у вчиненні передбаченого ст.471 МК України правопорушення.

В той же час дії ОСОБА_2 за ст.472 МК України кваліфіковані безпідставно.

З досліджених доказів вбачається, що під час митного контролю порушник заявив про переміщувані товари, що дає підстави для висновку про усне декларування.

Письмова митна декларація ОСОБА_2 для заповнення не надавалась.

Згідно з рекомендованим правилом 9 розділу 1 спеціального додатку J Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, який на-брав чинності для України з 15.09.2011 року, потрібно, щоб пасажирам було дозволено усно декларувати товари, які вони перевозять. Однак митна служба може вимагати письмову або оформлену в електронному вигляді декларацію на товари, які перевозяться пасажирами та є об'єктом ввозу або вивозу комерційного характеру, або вартість чи кількість яких перевищують обмеження, встановлені національним законодавством.

Таким чином, з огляду на такі положення міжнародного договору та вимоги ч.6 ст.366 МК України у випадку усного декларування товарів на смузі спрощеного митного контролю працівник митниці мав право вимагати письмову декларацію, що в даній справі не було зроблено.

Відтак системний аналіз ст.ст.257, 366, 472 МК України приводить до висновку, що за умови усного декларування переміщуваних товарів при проходженні митного контролю на «зеленому коридорі» і ненаданні можливості чи відсутності вимоги зі сторони працівника митного органу заповнити письмову декларацію немає підстав для кваліфікації дій особи додатково за ст.472 МК України, оскільки відсутні підстави для висновку як щодо факту недекларування товарів, так і щодо заявлення неточних чи недостовірних відомостей про них.

Отже, з огляду на доведеність порушення порушником порядку переміщення обмежених товарів його дії слід кваліфікувати за ст.471 МК України, а провадження за ст.472 МК України підлягає закриттю.

Враховуючи доведеність вини порушника та наявність обмежень щодо переміщуваного товару, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу з конфіскацією цих товарів.

З порушника в порядку ст.520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731 підлягають стягненню витрати митниці на зберігання товарів протягом 85 діб за курсом НБУ на дату розгляду справи, а також судовий збір згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за цим законом накласти на нього неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700(одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 52,5 кг клітинного харчування загальною вартістю 66960 гривень.

Штраф в розмірі 1700(одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області(МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Провадження в даній справі за ознаками ст.472 МК України щодо ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС України 313(триста тринадцять) гривень витрат по справі на зберігання товарів на рахунок 31252240189069 в ГУДКСУ у місті Києві(МФО 820172, код ЄДРПОУ 39472698, призначення платежу «відшкодування витрат за зберігання товарів на складах митного органу»).

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 275(двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області(МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_4