Рішення № 62475673, 01.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/13702/14 Головуючий у 1-й інстанції Макаров В.О.

Провадження № 22ц/778/3044/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 листопада 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ТОВ „ОТП Факторинг Україна звернувся до суду із вказаним заявом, посилаючись на те, що 12.09.2008 року між ЗАТ „ОТП Банк правонаступником якого є АТ „ОТП Банк, правонаступником якого у відповідності до ст.ст. 512-514 ЦК України є ТОВ „ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № СL-204/156/2008, відповідно до умов якого Банк здійснив видачу кредитних коштів відповідачу в сумі 50746,50 доларів США, на купівлю автомобіля.

09.10.2009 року між ТОВ „ОТП Банк та ОСОБА_6 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року.

09.04.2010 року між ТОВ „ОТП Банк та ОСОБА_6 було укладено додатковий договір № 1 до додаткового кредитного договору № СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року.

Також, 12.09.2008 року між ЗАТ „ОТП Банк та ОСОБА_6 укладено договір № 204/821/08/1 про кредитування поточного рахунку (оведрафт), відповідно до умов якого Банк здійснив видачу кредитних коштів відповідачу шляхом кредитування поточного рахунку в розмірі ліміту овердрафта, який становить 18000 грн. 00 коп.

За умовами вищезазначених договорів, позичальник прийняла грошові кошти, зобовязалась належним чином їх використати та повернути їх Банку, а також сплатити відповідну плату за їх користування, виконати всі інші зобовязання, які зазначені у договорах.

Однак, ОСОБА_6 зобовязання щодо повернення отриманих нею кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування належним чином не виконуються, тому станом на 04.11.2014 року заборгованість за кредитним договором № СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року становить 3181403 грн. 33 коп., а заборгованість за договором № 204/821/08/1 від 12.09.2008 року про кредитування поточного рахунку (овердрафт) становить 16702 грн. 84 коп.

Крім того, позивач вказав, що в якості забезпечення укладеного кредитного договору, 12.09.2008 року між ЗАТ „ОТП Банк та ОСОБА_5 укладено договір поруки № SRСL-204/156/2008, відповідно до умов якого поручитель зобовязався відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_6 боргових зобовязань по кредитному договору СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року у повному обсязі таких зобовязань, а також у випадку збільшення процентної ставки у розмірі і в порядку передбаченими в кредитному договорі.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_5 на їх користь заборгованість за кредитним договором № СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року в розмірі 3181403 грн. 33 коп., заборгованість за договором № 204/821/08/1 від 12.09.2008 року про кредитування поточного рахунку (овердрафт) в розмірі 16702 грн. 84 коп., а також судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2015 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6., ОСОБА_5, на користь ТОВ „ОТП Факторинг Україна заборгованість за кредитним договором № СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року в розмірі 3181403 ( три мільйона сто вісімдесят одна тисяча чотириста три ) грн. 33 коп., а також заборгованість за договором № 204/821/08/1 від 12.09.2008 року про кредитування поточного рахунку (овердрафт) в розмірі 16702 (шістнадцять тисяч сімсот дві) грн. 84 коп., та судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.

В частині задоволення позову до ОСОБА_6 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 12.09.2008 року між ЗАТ „ОТП Банк правонаступником якого є АТ „ОТП Банк, правонаступником якого у відповідності до ст.ст. 512-514 ЦК України є ТОВ „ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № СL-204/156/2008, відповідно до умов якого Банк здійснив видачу кредитних коштів відповідачу в сумі 50746,50 доларів США, на купівлю автомобіля.

09.10.2009 року між ТОВ „ОТП Банк та ОСОБА_6 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року.

09.04.2010 року між ТОВ „ОТП Банк та ОСОБА_6 було укладено додатковий договір № 1 до додаткового кредитного договору № СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року.

Також, 12.09.2008 року між ЗАТ „ОТП Банк та ОСОБА_6 укладено договір № 204/821/08/1 про кредитування поточного рахунку (оведрафт), відповідно до умов якого Банк здійснив видачу кредитних коштів відповідачу шляхом кредитування поточного рахунку в розмірі ліміту овердрафта, який становить 18000 грн. 00 коп.

За умовами вищезазначених договорів, позичальник прийняла грошові кошти, зобовязалась належним чином їх використати та повернути їх Банку, а також сплатити відповідну плату за їх користування, виконати всі інші зобовязання, які зазначені у договорах.

Однак, ОСОБА_6 зобовязання щодо повернення отриманих нею кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування належним чином не виконуються, тому станом на 04.11.2014 року заборгованість за кредитним договором № СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року становить 3181403 грн. 33 коп., а заборгованість за договором № 204/821/08/1 від 12.09.2008 року про кредитування поточного рахунку (овердрафт) становить 16702 грн. 84 коп.

Крім того, позивач вказав, що в якості забезпечення укладеного кредитного договору, 12.09.2008 року між ЗАТ „ОТП Банк та ОСОБА_5 укладено договір поруки № SRСL-204/156/2008, відповідно до умов якого поручитель зобовязався відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_6 боргових зобовязань по кредитному договору СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року у повному обсязі таких зобовязань, а також у випадку збільшення процентної ставки у розмірі і в порядку передбаченими в кредитному договорі.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається за вимогами позивача, у термін, зазначений у договорі ОСОБА_6 суму кредиту за кредитним договором СL-204/156/2008 від 12.09.2008 року не повернула.

Виходячи з даних обставин суд першої інстанції задовольнив позов стягнувши вказану заборгованість за вказаним договором солідарно з боржника та поручителя.

Проте, з такими висновками суду в оскаржуваній частині щодо стягнення заборгованості з поручителя не можна погодитись.

Колегія суддів апеляційного суду вважає неправильними висновки суду першої інстанції у частині обґрунтованості та законності солідарного стягнення зазначеної вище заборгованості за вказаним вище кредитним договором на користь банку з поручителя.

Рішення суду першої інстанції у цій частині прийнято з порушенням вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України. Має місце недоведеність обставин у цій частині позовних вимог, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають обставинам справи; мають місце порушення та неправильне застосування норм матеріального права; внаслідок чого, в цій частині, суд першої інстанції неправильно вирішив спір.

Так, згідно із ст. 559 ч. 4 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором від 12.09.2008 року встановлений в п. 2 договору до 12.09.2015 року (а.с. 5) був змінений позивачем шляхом надіслання вимог про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ними платежів окремо боржнику ОСОБА_6 від 05.11.2009 року №22-2/220423 та 15.06.2011 року №53256 поручителю, вказані повідомлення були надані судом поручителем, бо ним отримані та представником позивача не спростовувались.

При цьому, встановлено, що правонаступник банку звернувся до суду з вищезазначеним позовом до суду про стягнення зазначеної вище заборгованості в тому числі з поручителя лише 17.11.2014 року (відмітка суду першої інстанції на позові а.с.1), тобто поза межами 6 (шести) місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

У договорі поруки (а.с. 12), укладеному банком із ОСОБА_5 у забезпечення виконання зобов'язань позичальника конкретний строк припинення поруки не встановлений, він діє до припинення зобов'язання, що забезпечується (п. 4.1).

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, банк відповідно до ст. 1050 ЦК України і п. 1.9 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за цими договорами, надіславши претензії - повідомлення (вимоги) про дострокове повернення всіх сум кредиту й пов'язаних із ними платежів.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитами, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання і був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Зазначений правовий висновок Верховного суду України викладений у постановах від 8 жовтня 2014 року у справі № 6-128цс14, від 21.01.2015 року у справі № 6-190цс14 та в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд першої інстанції безпідставно при вирішенні цієї справи не застосував положення ст. 559 ч. 4 ЦК України.

Таким чином рішення суду попередньої інстанції у цій справі в частині задоволення позову до ОСОБА_5 необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові до поручителя.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від13 січня 2015 року у цій справі скасувати в частині задоволення позову до ОСОБА_5 та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовити.

Решта рішення не оскаржувалась.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в частині, що перевірялась апеляційним судом до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: