Постанова № 62474368, 21.10.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2294/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2016 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарі Колесник О.І.,

за участі:

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман адміністративну справу за позовомТютюнник ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 у вересні 2016 року звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області та зобовязання субєкта владних повноважень здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.09.2015 року.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначила, щовона працювала в органах прокуратури Донецької області з 1971 року по 2005 рік, була звільнена в 2002 році з посади заступника прокурора Новоазовського району Донецької області, з 03.09.2002 року їй призначено пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії) в розмірі 90% від суми заробітної плати. З 03.09.2002 року ОСОБА_3 як отримувач пенсії перебувала на обліку в Управління ПФУ в Новоазовському районі Донецької області; через проведення на території Новоазовського району активної фази АТО в серпні 2014 року позивач змушена була переїхати до с. Ярова Лиманського району Донецької області, зареєструвалась як отримувач пенсії в Управлінні ПФУ в м. Красний Лиман Донецької області.

З грудня 2015 року були збільшені посадові оклади працівникам органів прокуратури України, і в звязку з цим ОСОБА_3 отримала з Прокуратури Донецької області довідку від 10.08.2016 року № 18-57-1632 про суму заробітної плати для нарахування пенсії за відповідною посадою. З такою довідкою позивач в серпні 2016 року звернулась до посадових осіб відповідача із заявою про відновлення виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років та перерахунок пенсії у звязку зі зміною фактичного розміру заробітної плати для нарахування пенсії за посадою заступника прокурора району.

Управлінням ПФУ в м. Красний Лиман Донецької області рішенням від 23.08.2016 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 в частині здійснення перерахунку пенсії. При цьому відповідач посилався на норми п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», якими скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до низки законів України, в тому числі Закону України «Про прокуратуру».

Позивач вказує, що така відмова субєкта владних повноважень грубо порушує гарантоване ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення, і просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобовязати здійснити їй перерахунок раніше призначеної пенсії. ОСОБА_3 свої вимоги обґрунтовує тим, що, на її думку, норми п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення вже після набрання чинності згаданим законом, а не перерахунку вже призначеної пенсії, норми закону зворотної дії в часі, за загальним правилом, не мають.

Позивач ОСОБА_3 була повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, проте для участі в судовому засіданні не прибула, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.22), наполягала на задоволенні своїх вимог.

Представник відповідача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності (а.с.28), в судовому засіданні заперечувала проти позову, додатково заначила, що позивач перебуває на обліку в територіальному органі ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної згідно з нормами Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 року № 1789-XII; ОСОБА_3 16.08.2016 року зверталась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії, у задоволенні такої заяви було відмовлено на законних підставах, оскілки законом на теперішній час не визначено порядку перерахунку пенсії, норми щодо пенсійного забезпечення осіб згідно з Законом України «Про прокуратуру» на сьогодні скасовані, закон про призначення спеціальних пенсій не прийнято, заявницею надано до територіального органу ПФУ довідку про заробітну плату за інший період, ніж 60 календарних місяців роботи. Крім того, представник відповідача вбачає підстави для залишення судом без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 через пропущення позивачем встановленого законом 6-місячного строку звернення до адміністративного суду.

Суд, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оглянувши копію пенсійної справи ОСОБА_3, надану відповідачем, зясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступні фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3, 22.09.1949 р. н., є громадянкою України, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, вул ЛенінаАДРЕСА_1, внесена до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України/районів проведення АТО, фактично проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7,8).

Згідно із записами в трудовій книжці позивач з 03.06.1971 року і по 18.07.2005 року працювала на різних посадах в органах прокуратури Донецької області (а.с.13-16).

Як вбачається зі змісту пенсійного посвідчення серії АБ № 069226, виданого 09.10.2002 року Новоазовським Управлінням ПФУ, ОСОБА_3 з 30.09.2002 року і довічно була призначена пенсія за вислугу років (а.с.9) на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII.

Позивачем у серпні 2016 року отримана довідка Прокуратури Донецької області від 10.08.2016 року № 18-57-1632, згідно з якою фактична заробітна плата для перерахунку пенсії за посадою заступника прокурора з 01.12.2015 року складає 13316,06 грн.(а.с.12).

ОСОБА_3 перебуває на обліку як отримувач пенсії в Управлінні ПФУ в м. Красний Лиман Донецької області(а. с. 29-35); 16.08.2016 року зверталась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії(а. с. 30). Рішенням Управління ПФУ в м. Красний Лиман від 23.08.2016 року № 58 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок раніше призначеної пенсії (а. с. 10-11), оскільки, на погляд посадових осіб відповідача, з 01.06.2015 року органами ПФУ пенсії згідно із Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Зміст оглянутих судом документів визнається і не заперечується обома сторонами адміністративної справи.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КАС України предметом доказування у цій адміністративній справі є правильність відмови відповідачем позивачеві рішенням № 58 від 23.08.2016 року здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки Прокуратури Донецької області від 10.08.2016 року № 18-57-1632.

Розглядаючи справу, суд виходить з наступних норм законодавства України.

Ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Ст. 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять, зокрема, основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Нормами ст. 33 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії)передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до ст. 66 «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на якінараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Ст. 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру»(в редакції, чинній на час призначення пенсі позивачу)додатково були передбачені деякі умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих. Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до низки законів України, зокрема Закону України «Про прокуратуру».

Вказаний в п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIIІ закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року не прийнятий, через що з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому норми п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення вже після набрання чинності згаданим законом, а не перерахунку вже призначеної пенсії, норми закону зворотної дії в часі, за загальним правилом, не мають; процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, повязані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, з урахуванням усього викладеного суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними рішення Управління ПФУ в м. Красний Лиман Донецької області № 58 від 23.08.2016 року в частині відмови здійснити перерахунок ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії на підставі наданої позивачем довідки Прокуратури Донецької області від 10.08.2016 року № 18-57-1632 про заробітну плату.

Водночас суд звертає увагу на пропуск позивачем визначеного законом строку на звернення до адміністративного суду та застосування у звязку з цим наслідків, передбачених ст. 100 КАС України.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вимоги позивача ґрунтуються на приписах постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»(в редакції від 15.12.2015 року, якою з грудня 2015 року збільшено посадові оклади працівникам прокуратури.

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління ПФУв м. Красний Лиман Донецької області лише 13.09.2016 року. В судовому засіданні не встановлено жодних поважних причин, які б перешкодили позивачу своєчасно скористатись гарантованим їй законом правом на судовий захист. Позивачем не було заявлено клопотання щодо поновлення їй вказаного строку, не названо поважних причин для пропуску такого строку, які б завадили ОСОБА_3 раніше звернутись до Прокуратури Донецької області задля отримання довідки про заробітну плату за певною категорією посад.

Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що право позивача на пенсійне забезпечення підлягає судовому захисту з 13.03.2016 року. Отже, адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне. Згідно зі ст. 87 КАС України судовий збір віднесено до складу судових витрат. Позивачем ОСОБА_3 при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмір 551,20 грн., що підтверджується квитанцією № 34 від 13.09.2016 року відділення АТ «Ощадбанк» (а. с.2).

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.2 ст. 94 КАС України).

З урахуванням принципу пропорційності та зважаючи на часткове задоволення позову, суд присуджує ОСОБА_3 здійснені нею документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 275,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 46, 64, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 10, 11, 71, 87, 94, 99, 100, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області від 23.08.2016 року № 58 протиправним в частині відмови ОСОБА_3 у здійсненні перерахунку пенсії.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_3 пенсії на підставі наданої позивачем довідки Прокуратури Донецької області від 10.08.2016 року № 18-57-1632 та виплату такої пенсії за вирахуванням раніше вже здійснених виплат, з 13.03.2016 року.

Присудити ОСОБА_3 здійснені нею документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст цієї постанови виготовлено 25.10.2016 року.

Суддя -