Ухвала суду № 62473527, 03.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/5002/16-ц Провадження № 22-ц/772/3397/2016Головуючий в суді першої інстанції Вохмінова О. С.Категорія 57Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Медяного В.М., Матківської М.В.,

за участю секретаря: Сніжко О.А.,

за участю сторін: позивача ОСОБА_2, представника відповідача Роя В.Л.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

В березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення коштів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» були укладені договори банківського вкладу. За договором SAМDN25000704100013 «Стандарт Довгостроковий» від 15.08.2008 року вона внесла на депозит суму в розмірі 4900 доларів США, а банк зобов`язувався здійснювати щомісячну виплату відсотків нарахованих на вклад за ставкою 10,5% річних. Проте, остання виплата по відсоткам за даним договором відбулась 03.07.2013 року в сумі 244 доларів США, а за період з липня 2013 року по листопад 2015 року банк заборгував 1214,36 доларів США.

За договором строкового банківського вкладу №SAМDN25000716386484 «Стандарт» від 11.05.2011 року вона внесла на депозит суму в розмірі 5000 доларів США, а банк зобов`язувався здійснювати щомісячну виплату 8,5 % відсотків річних. Остання виплата за даним договором по відсоткам відбулась 03.07.2013 року в сумі 217 доларів США, а за період з липня 2013 року до листопада 2015 року виникла заборгованість в сумі 1002,67 доларів США.

Позивач неодноразово зверталась до банку з проханням про повернення їй вкладів та відсотків (вперше - в липні 2014 року), однак відповідач кошти не повернув.

Таку відмову позивач вважає безпідставною, тому просила з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з відповідача на її користь кошти за договором банківського вкладу №SAМDN25000704100013 від 15.08.2008 року в сумі 4900 доларів США та відсотки за період з липня 2013 року по липень 2016 року в сумі 1515,30 доларів США, а всього 6415,30 доларів США. Стягнути з відповідача на її користь кошти за договором банківського вкладу №SAМDN25000716386484 від 11.05.2011 року в сумі 5000 доларів США, а також відсотки за період з липня 2013 року до липня 2016 року в сумі 1251,25 доларів США, а всього 6251,25 доларів США (а.с.92).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 суму вкладу за депозитним договором №SAMDN25000704100013 від 15.08.2008 року в розмірі 4900 доларів США, а також відсотки в розмірі 98,13 доларів США.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 суму вкладу за депозитним договором №SAMDN25000716386484 від 11.05.2011 року в розмірі 5000 доларів США, а також відсотки в розмірі 107,26 доларів США.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 2590,69 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог та стягнути судовий збір.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, виходив з того, що наданами ОСОБА_2 оригіналами договорів банківських вкладів від 15.08.2008 року, від 11.05.2011 року та ощадними електронними книжками по двом договорам підтверджено внесення коштів на депозит в сумах 4900 доларів США та 5000 доларів США, а тому ці кошти з відсотками підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наданого позивачем договору №SAМDN25000704100013 (рос. вклад «Стандарт Долгосрочный» с ежемесячной выплатой процентов) від 15.08.2008 року ОСОБА_2 передає, а ПАТ КБ «ПриватБанк» приймає грошові кошти в сумі 4900 доларів США на строк 2 роки (строк вкладу) до 15.08.2010 року включно. Для внесення суми вкладу банк відкрив вкладнику особовий рахунок НОМЕР_1, а на підтвердження внесення коштів на депозит банк видав вкладнику електронну ощадну книжку № НОМЕР_5. Відсоткова ставка за договором становить 10,5% річних, період нарахування процентів - 1 місяць, мінімальний строк вкладу складає 12 місяців (а.с.76-77).

Порядок нарахування і виплати процентів визначений п.п. 2, 3 договору.

Також сторони погодили, в разі, якщо не пізніше дня закінчення мінімального строку вкладу, визначеного п. 1 договору, клієнт не заявив банку про бажання повернути вклад (письмово у відділенні банку, або по телефону) мінімальний строк вкладу автоматично рахується продовженим ще на один строк, зазначений в п. 1. Мінімальний строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта до банку.

Відповідно до п. 5 договору при продовженні мінімального строку вкладу розрахунок процентів на кожний продовжений строк вкладу здійснюється відповідно до відсоткової ставки, що діє в банку для депозитних вкладів такого найменування і мінімального строку на день закінчення попереднього мінімального строку вкладу, без укладення додаткових договорів до даного договору. Поточний розмір процентної ставки по кладу вкладник дізнається у відділенні банку або за допомогою електронної ощадної книжки в будь-якому банкоматі «ПриватБанка».

Проценти в разі дострокового розірвання договору нараховуються відповідно до п. 9.

Умовами договору визначено, що договір оформляється в двох екземплярах. Один екземпляр видається клієнту, а інший зберігається в банку. При укладенні договору банком використовується факсимільне відтворення підпису голови правління банку, а також відтворення відтиску печатки банку технічними печатними пристроями (п. 11).

Крім того, згідно іншого наданого позивачем договору №SAМDN25000716386484 (вклад «Стандарт» с ежемесячной выплатой) від 11.05.2011 року ОСОБА_2 передає, а ПАТ КБ «ПриватБанк» приймає грошові кошти в сумі 5000 доларів США на строк 12 місяців (строк вкладу) до 11.05.2012 року включно. Для внесення суми вкладу банк відкрив вкладнику особовий рахунок № НОМЕР_2, а на підтвердження внесення коштів на депозит банк видав вкладнику електронну ощадну книжку № НОМЕР_3. Відсоткова ставка за договором становить 8,5% річних, період нарахування процентів - 1 місяць, мінімальний строк вкладу складає 6 місяців (а.с.74-75).

Порядок нарахування і виплати процентів визначений п.п. 2, 3 договору.

Сторони погодили, що в разі, якщо після закінчення строку вкладу клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк, зазначений в п. 1 договору. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта до банку.

Відповідно до п. 6 договору при продовженні строку вкладу розрахунок процентів на кожний новий строк вкладу здійснюється відповідно до відсоткової ставки, що діє в банку для продовжених депозитних вкладів такого найменування і строку на день закінчення попереднього строку вкладу, без укладення додаткових договорів до даного договору.

Проценти в разі дострокового розірвання договору нараховуються відповідно до п. 7.

Зокрема, умовами договору визначено, що договір оформляється в двох екземплярах. Один екземпляр видається клієнту, а інший зберігається в банку. При укладенні договору банком використовується факсимільне відтворення підпису голови правління банку, а також відтворення відтиску печатки банку технічними печатними пристроями (п. 11).

Статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу із видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8 Інструкції); договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові №6-118цс14 від 29 жовтня 2014 року, яка згідно ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання договору і внесення суми вкладу на рахунок НОМЕР_1 - 4900 доларів США позивач надала оригінал квитанції (а.с.78) та ощадну електронну книжку № НОМЕР_5, яка, згідно умов договору, підтверджує внесення коштів на депозит (а.с.76).

Крім того, на підтвердження виконання договору і внесення суми вкладу на рахунок НОМЕР_4 - 5000 доларів США позивач надала ощадну електронну книжку № НОМЕР_3, яка, згідно умов договору, підтверджує внесення коштів на депозит (а.с.74).

Після неодноразових звернень ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом 2014-2015 років з вимогою повернути кошти, банк не заперечував факту укладення депозитних договорів із ОСОБА_2, а в письмових відповідях роз`яснював про юридичні складнощі з обслуговуванням депозитів і рахунків, які виникли внаслідок політичної ситуації в країні (а.с.13-18).

В судовому засіданні апеляційного суду були оглянуті оригінали договорів від 15.08.2008 року та від 11.05.2011 року, що роздруковані на бланку ПАТ КБ «ПриватБанк» із зазначенням номера бланку, використанням факсимільного відтворення підпису голови правління банку та відтворенням відтиску печатки банку.

Враховуючи зазначене колегія суддів приходить вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» суми депозитного вкладу за договором №SAMDN25000704100013 від 15.08.2008 року в розмірі 4900 доларів США, а також відсотків в розмірі 98,13 доларів США та суму вкладу за депозитним договором №SAMDN25000716386484 від 11.05.2011 року в розмірі 5000 доларів США, а також відсотки в розмірі 107,26 доларів США.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Оскільки стороною зазначеного договору банківського вкладу є ПАТ «КБ «ПриватБанк», як юридична особа, яка розташована у м. Дніпрі (Дніпропетровськ), тому згідно із чинним законодавством, яке регулює даний вид правовідносин, зобов'язання за дійсними договорами має виконувати саме ПАТ «КБ «ПриватБанк», як юридична особа, а не його Кримська філія. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов'язків за укладеними і дійсними договорами.

Відмовляючи повернути кошти, що належать клієнтові, банк порушує також і положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому доводи апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Медяний В.М.

Матківська М.В.

Згідно з оригіналом: Сопрун В.В.