Ухвала суду № 62471889, 01.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9403/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В. І. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу Діджитал» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу Діджитал» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу Діджитал» (далі - ТОВ «Рейнбоу Діджитал», позивач) звернулось до суду позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рейнбоу Діджитал» від 16.06.2016 № 3796.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з»явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, наказом ГУ ДФС у м. Києві від 16.06.2016 № 3796 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рейнбоу Діджитал» наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рейнбоу Діджитал» з питань взаємовідносин з ТОВ «Ванскор ЛТД» за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 тривалістю 5 робочих днів по дату завершення перевірки.

В подальшому на підставі направлення від 17.06.2016 № 812/26-15-14-02-02, виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту у сфері торгівлі та послуг ГУ ДФС у м. Києві, радником податкової та митної справи 3 рангу Ващенко Оленою Олександрівною на підставі п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Рейнбоу Діджитал» з питань взаємовідносин з ТОВ «Ванскор ЛТД» за період з 01.04.2015 по 30.04.2015.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 04.07.2016 року № 295/26-15-14-02-02/35643625 (далі - Акт перевірки).

Зокрема з Акту перевірки вбачається, що перевірку проведено з відома директора ТОВ «Рейнбоу Діджитал» Зданковича Володимира Євгеновича та в присутності головного бухгалтера ТОВ «Рейнбоу Діджитал» Масюк Наталії Дмитрівни.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач допустив посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки, а отже не використав своє право не допуску посадових осіб до проведення перевірки, то підстави для визнання протиправним та скасування наказу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Поряд з цим, у постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 (справа №21-25а10) зазначено що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Виходячи з вищезазначеного, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та задоволення позову не призводить до відновлення порушених прав платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 (справа №К/800/46185/14) та від 13.05.2015 (справа №К/800/39784/13).

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та як наслідок не використав свого права недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 16.06.2016 №3796.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу Діджитал» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 03.11.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.