Постанова № 62471464, 02.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 р. Справа № 816/744/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Донець Л.О. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и л а:

19.05.2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту Лубенська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області) щодо видачі податкового повідомлення-рішення № 0000091703 від 18.06.2015 року неправомірним, скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області № 0000091703 від 18.06.2015 року про сплату транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та зазначає, що відповідач не мав повноважень нараховувати транспортний податок, оскільки застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України з урахуванням змін внесених Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та рішення позачергової сорок восьмої сесії шостого скликання Лубенської міської ради від 14.01.2015 року, якою затверджено Положення про транспортний податок, з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавські області від 18.06.2015 року №0000091703.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавські області судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 551,20 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що оскільки рішення Полтавської міської ради «Про місцеві податки і збори» у частині встановлення податку на транспорт на 2015 рік прийняте 30.01.2015 року, тобто після 15 липня 2014 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року. В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення прийнятого контролюючим органом, а тому суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для його скасування.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Лубенська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавські області, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова, згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). - скасуванню, з наступних підставі.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом установлено, що позивач є власником транспортного засобу марки Toyota Land Cruiser, легковий універсал, 2011 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб.см, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, первинна державна реєстрація якого здійснена 17 березня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 31).

18.06.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000091703, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн (а.с. 23).

Підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугували висновки контролюючого органу про наявність у позивача в 2015 році обов'язку сплачувати транспортний податок з фізичних осіб.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог колегія суддів виходить з наступного.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII, згідно з яким статтею 267 Податкового кодексу України запроваджено транспортний податок.

Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.

Отже Законом України №71-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» прийнятим 28.12.2014 року введено в дію положення ст. 267 Податкового кодексу України, яке, починаючи з 01.01.2015 по новому встановлює (а не змінює вид податку), регулює, визначає об'єкт оподаткування, платників цього транспортного податку, розмір ставки, податковий період за який підлягає обчисленню та сплаті, його адміністрування податковим органом.

Крім того п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що об'єктом оподаткування.

Судом встановлено, що рішенням Лубенської міської ради позачергової 48 сесії 6 скликання від 14.01.2015 року встановлено у 2015 році транспортний податок (а.с. 19-22).

Так, зокрема пунктом 2.4 розділу 2 додатка № 1 до рішення Лубенської міської ради позачергової 48 сесії 6 скликання від 14.01.2015 року встановлено ставку транспортного податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 Податкового кодексу України

Таким чином, автомобіль марки Toyota Land Cruiser, легковий універсал, 2011 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб.см, реєстраційний номер НОМЕР_2, первинна державна реєстрація якого здійснена 17.03.2011 року, є об'єктом оподаткування у розумінні Податкового кодексу України, а отже власником повинен сплачуватися податок у розмірі 25000 грн.

Положеннями п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідно до п.267.6.2 цієї статті встановлено, що податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Відповідно п.п.267.6.3 вищезазначеної статті, органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Згідно п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України, транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Податковий кодекс, в силу положень статті 1, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюється цим Кодексом і не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового кодексу України.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було зазначено вище 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції норм Податкового кодексу України введено новий місцевий податок - податок на майно, що складається, у тому числі, з транспортного податку.

Отже транспортний податок встановлений законом, дія якого розповсюджується на всю територію Держави Україна і стосується всіх суб'єктів і об'єктів, відносно яких запроваджено його дію.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1. статті 267 Податкового кодексу України визначено, що платниками транспортного податку (суб'єкти) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (в редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01.01.2015 року).

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

За приписами підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Таким чином зазначеними нормами закону врегульовані всі складові нового податку - об'єкт оподаткування, платники, база оподаткування, ставка податку, базовий податковий період.

Колегія суддів зазначає, що Лубенська міська рада самостійно транспортний податок не встановлювала, а фактично запровадила механізм справляння та порядок сплати транспортного податку на своїй території, встановленого Податковим кодексом України.

Отже транспортний податок є місцевим лише з точки зору зарахування його до відповідного бюджету.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів вважає, що рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори з тих підстав, що такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового кодексу України.

В п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71 - VIII від 28.12.2014 року рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) і акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також законодавець передбачив, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

В перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71 - VIII від 28.12.2014 року, яким були внесені зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння транспортного податку, зазначені особливості прийняття рішення щодо встановлення місцевих податків, зокрема транспортного податку на 2015 рік. Як передбачено в п. 1 Прикінцевих положень цього Закону, органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам необхідно в місячний термін, тобто до 01.02.2015 прийняти відповідні рішення.

Згідно п. 54.3.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених Податковим кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, питання сплати транспортного податку визначаються виключно Податковим кодексом України, а тому рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платника сплачувати податки та збори.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що автомобіль позивача, згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач є платником вказаного податку, а отже Лубенська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла на підставі та в межах повноважень, визначених Законом.

Підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 року, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів, керуючись ч. 6 ст. 94 КАС України, приймає рішення про зарахування судового збору у розмірі 551,20 грн, сплаченого позивачем згідно квитанції № 34 від 16.05.2016 року (а.с. 3), до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 41 ч. 1, 94, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Бартош Н.С.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 листопада 2016 року.