Постанова № 62471446, 02.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 876/6351/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіКушнерика М.П.

суддівМікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 05 серпня 2016р. по справі №461/4655/16-а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа: Львівське комунальне підприємство "Снопківське" про скасування розпорядження, -

в с т а н о в и л а :

15.07.2016р. позивачі звернулися до суду з позовом про скасування розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №230 від 23.06.2016р. «Про демонтаж самовільно встановленого металевого дашка над балконом квартири №5а, який виступає за межі балкону вище розташованих квартир №7 та №7а зі сторони подвіря на вул.У.Самчука, 2».

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 05 серпня 2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з підстав неповного з»ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права позивачі подали апеляційну скаргу.

Вимоги апеляційної скарги мотивують тим, що влаштування металевого дашка не належить до перепланування (яким є перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків), як на це вказує відповідачу, ні до переобладнання (яким є улаштування приміщень індивідуального, опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиля ційних каналів), чим мотивує своє рішення суд першої інстанції, відтак не потребувало дозволу та не може порушувати умови експлуатації чи проживання громадян у будинку або квартирі.

Влаштуванням дашка над балконом не було здійснено з втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, відтак в силу приписів ст.152 ЖК України не потребувало отримання документів, що дають право на його виконання.

Просять скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачів, яка просить задоволити апеляційну скаргу, представника відповідача, яка просить залишити без змін рішення суду, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира №5а по вул.У.Самчука, 2 у м.Львові.

Постановою адміністративної комісії Галицької РА ЛМР віл 10.05.2016 року №72 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.150 КУпАП закрите у зв'язку зі спливом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 здійснила самовільне перепланування жилого будинку, а саме: у 2005-2006 роках влаштувала металевий дашок над балконом квартири № 5а зі сторони подвір'я у буд.2 по вул.У.Самчука у м.Львові з виступом 20 см над балконом квартир №№7 та 7а.

23.06.2016 року Галицькою РА ЛМР було винесене розпорядження №230 «Про демонтаж самовільно встановленого металевого дашка над балконом квартири №5а зі сторони подвір'я, який виступає за межі балкону вище розташованих квартир №7 та 7а у буд.2 по вул..У.Самчука у м.Львові». Даним розпорядженням відповідачів зобов'язано за власні кошти здійснити демонтаж дашка у строк до 05.07.2016 року.

Відповідно до акту обстеження технічного стану квартири 5а в буд.2 по вул.У.Самчука у м.Львові від 06.06.2016 року, виявлено перепланування, а саме: самовільно встановлено металевий дашок над балконом квартири.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачі, як власники квартири №5а в буд.2 по вул.У.Самчука у м.Львові самовільно встановили металевий дашок, в даному випадку мало місце переобладнання житлового будинку, вчинене без отримання дозволу. Оскаржуване розпорядження Галицької РА ЛМР прийняте органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, на підставі та у порядку, визначеному законодавством.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Поняття термінів «перепланування» та «переобладнання» закріплені у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76, згідно з якими до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. До переобладнання належить улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76 встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Відповідно до ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Рішенням Львівської міської ради від 09.09.2011 року №835 затверджено Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові (далі Положення), яке регулює процедуру вирішення питань, повязаних з самочинним будівництвом на території м.Львова, з метою визначення можливості збереження самочинно збудованих (реконструйованих) обєктів містобудування та архітектури.

Відповідно до п.2.6 Положення на особу, яка скоїла порушення, уповноважена посадова особа складає акт-попередження (додається), протокол про адміністративне правопорушення та скеровує його адміністративній комісії при районній адміністрації. Адміністративна комісія, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.

Фізична або юридична особа, яка здійснює (здійснила) самочинне будівництво, зобовязана протягом 30 днів з дня складення акта-попередження подати заяву на імя директора департаменту містобудування про отримання висновку про можливість експлуатації проведеного або про можливість закінчення здійсненого (здійснюваного) самочинного будівництва (п.4.1 Положення).

Згідно п.п.4.5, 4.6 Положення висновок департаменту містобудування скеровується на розгляд міжвідомчої комісії при районній адміністрації відповідного району, у якому здійснено (здійснюється) самочинне будівництво.

Фізична або юридична особа, яка здійснює (здійснила) самочинне будівництво, отримавши висновок департаменту містобудування, зобовязана подати заяву на імя голови районної адміністрації відповідного району, у якому здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, з клопотанням про надання дозволу на закінчення самочинно розпочатого будівництва (реконструкції), погодження самочинно здійсненого будівництва.

Рішенням Львівської міської ради №331 від 25.05.2007 року затверджено Положення про міжвідомчу комісію при виконкомі Львівської міської ради (далі Положення № 331), п. 3.11 якого передбачає, що міжвідомча комісія при районній адміністрації Львівської міської ради утворюється розпорядженням голови районної адміністрації і розглядає питання і дає технічні висновки про, зокрема, здійснене (здійснюване) юридичними, фізичними особами, фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності самочинне будівництво, самочинну реконструкцію, переобладнання та капітальний ремонт існуючих обєктів відповідно вимог Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові.

Висновки міжвідомчої комісії затверджуються розпорядженням голови районної адміністрації.

Згідно з положеннями п.п.5.1.3, 5.3 Положення міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва одне з таких рішень:

- про передачу матеріалів до суду у разі істотного відхилення будівництва від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або істотного порушення будівельних норм і правил з відповідним позовом про зобовязання проведення особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відповідної перебудови. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за кошти особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

- про передачу матеріалів до суду щодо визнання за територіальною громадою міста права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності, якщо це не порушує права інших осіб. У разі визнання права власності за територіальною громадою міста особа, яка вчинила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, визначених організаціями, які відповідно до законодавства мають право здійснювати оцінку майна, нерухомості, складати кошториси. Після визнання за територіальною громадою міста права власності на нерухоме майно районна адміністрація подає на розгляд виконавчого комітету проект рішення про передачу такого майна на баланс та обслуговування відповідного львівського комунального підприємства, що обслуговує житловий фонд, зі зміною договору найму з наймачем (наймачами) майна.

- про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її кошти:

у разі неможливості виділення земельної ділянки для цього будівництва;

у разі заперечення виконавчим органом міської ради визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності і не підлягає передачі у власність;

у разі порушення прав інших осіб;

- про погодження самочинного будівництва за наявності позитивних висновків, документів і матеріалів, обумовлених у пунктах 4.3, 4.6, 4.8 цього Положення, та договору про погодження самочинного будівництва, укладеного особою-порушником з районною адміністрацією. до підготовки проекту розпорядження голови районної адміністрації, внесення коштів до цільового фонду розвитку соціальної інфраструктури м. Львова згідно з цим договором, розмір яких визначається у відсотках до оціночної вартості споруди у діючих цінах, з врахуванням її фізичного зносу.

Водночас, системний аналіз перелічених нормативних актів дає підстави стверджувати, що самостійне винесення рішення про зобов'язання вчинити демонтаж здійсненого будівництва лежить поза межами повноважень виконавчих органів місцевої ради.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування визначені положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 31 якого їм надається, зокрема, право на здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій, вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, тощо.

Питання знесення об'єктів самовільного будівництва врегульовано ч.7 ст. 376 ЦК України та статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якими обумовлено, що такий демонтаж відбувається виключно на підставі рішення суду за наслідками відповідних позовів органів місцевого самоврядування та державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом ст.376 ЦК України - залежно від ознак самочинного будівництва особи можуть вимагати від особи, яка здійснила самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення його перебудови власними силами або за її рахунок, приведення земельної ділянки у попередній стан або відшкодування витрат.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) розяснено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування.

Таким чином, розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №230 від 23.06.2016р. «Про демонтаж самовільно встановленого металевого дашка над балконом квартири №5а, який виступає за межі балкону вище розташованих квартир №7 та №7а зі сторони подвіря на вул.У.Самчука, 2» є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову, що узгоджується з положеннями п.3 ст.2 КАС України.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1, 4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити.

Скасувати постанову Галицького районного суду м.Львова від 05 серпня 2016р. по справі №461/4655/16-а та прийняти нову, якою позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №230 від 23.06.2016р. «Про демонтаж самовільно встановленого металевого дашка над балконом квартири №5а, який виступає за межі балкону вище розташованих квартир №7 та №7а зі сторони подвіря на вул.У.Самчука, 2».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_4

Повний текст виготовлений 04.11.16р.