Постанова № 62471357, 01.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2016 року № 826/7935/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. розглянувши в паорядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адпро»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2016 ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адпро» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.03.2016 №0019531201 та №0019521201.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно нараховано фінансові штрафні санкції, оскільки суми ПДВ не узгодженні, а тому має бути припинено та кориговано в обліковій картці.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобов’язання у зв’язку з чим і застосовано штраф.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2016 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт №25/26-50-12-01-11 про результати перевірки своєчасності сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість позивача.

Перевіркою встановлено, що платником порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №25/26-50-12-01-11 відповідачем 31.03.2015 року винесено податкові повідомлення рішення:

- №0019531201, яким позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20% за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з єдиного податку з юридичних осіб у сумі 267 479, 42 грн.;

- №0019521201, яким позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10% за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з єдиного податку з юридичних осіб у сумі 19 586 грн.

Позивач, посилаючись на протиправність винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Як зазначено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті №25/26-50-12-01-11 при перевірці використано податкові декларації з податку на додану вартість за періоди 2015 та 2016 роки; інформацію з наявних в інспекції баз (ІС “Податковий блок”), податкове повідомлення рішення від 11.09.2015 року №0003022201.

Контролюючий орган зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю “Адпро” порушено терміни сплати з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року позивач подавав до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач надав суду виписки по рахунку з ПАТ «Укрсоцбанк», які свідчать про вчасну сплату податків на додану вартість з серпня по листопад 2015 року та витяги с системи електронного адміністрування ПДВ, з яких вбачається , що у ТОВ «Адпро» відсутня заборгованість.

28.08.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Адпро» у зв’язку із зміною юридичної адреси було переведено на облік з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року позивачем подану до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та також сплачено в строки відповідно до виписки по рахунку з ПАТ «Укрсоцбанк».

Разом з тим, згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже з моменту подання платником податків податкової декларації, визначена ним сума податкового зобов’язання є узгодженою і має бути сплачена у граничні терміни, визначені законом.

З акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті №25/26-50-12-01-11 вбачається що було використано не тільки податкові декларації з податку на додану вартість за періоди 2015 та 2016 роки, а й податкове повідомлення рішення від 11.09.2015 року №0003022201.

Проте, податкове повідомлення-рішення від 11.09.2015 року №0003022201 оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва, судом встановлено, що рішення не набрало законної сили.

Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи наведене, сума грошового зобов’язання нарахована позивачу за податковим повідомленням-рішенням №0003022201 є неузгодженою та такою що не підлягає сплаті на набрання рішенням законної сили.

Отже відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України наявні підстав для звільнення платника податків від відповідальності, визначеної статтею 126 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про протиправність винесених відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.03.2016 №0019531201 та №0019521201, а тому позовні вимоги про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адпро» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.03.2016 року №0019531201 та №0019521201.

3. Стягнути з на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адпро» судові витрати у розмірі 4 306 (чотири тисячі триста шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда