Постанова № 62471336, 01.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2016 року № 826/8946/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Дробчак М. В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про зобов'язання вчинити дії

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести уточнення до системи електронного адміністрування податку на додану вартість, тим самим збільшити суму від'ємного значення, на яку збільшується показник ? накл.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає проте, що за наслідком подачі податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016, останнім було встановлено не врахування контролюючим органом в сумі податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних суму від'ємного значення, на яку збільшується показник ? накл., з огляду на подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень та червень 2015.

Таким чином, на думку позивача, має місце порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Поряд з цим, відповідач в судове засідання 02.08.2016 не прибув, явку свого представника не забезпечив, заяв та клопотань не подавав, відношення до позову не висловив.

За таких обставин, судом на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти» звернулося до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві із заявою вих. №669 від 09.03.2016 про внесення уточнень до системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, в якій просило з'ясувати причини виникнення розбіжностей між даними податкових декларацій з податку на додану вартість та даними з системи електронного адміністрування.

Крім того, позивач просив відповідача збільшити суму від'ємного значення, на яку збільшується показник ? накл. в сумі податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 236 655, 00 грн., тим самим прирівняти показники ? накл. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість 2 558 572, 00 грн.

Листом №15978/10/26-59-12-06-36 від 27.05.2016 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти», що відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України після “обнуління” показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларовано платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності.

Позивач категорично не погоджується з позицією податкового органу, вважає наявність бездіяльності відповідача по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку він має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні документи в матеріалах справи, з урахуванням пояснень сторін суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному досліджені доказів дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову мотивуючи це наступним.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 2001 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, що набрав законної сили з 01.01.2015.

Так, згідно п.2001.1, п.2001.2 ст.2001 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість” (далі - Порядок № 569) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно п. 1 Порядку № 569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому, п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

За змістом приписів п.2001.3 ст.2001 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, 29.07.2015 набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”, відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами п.2001.3 ст.2001 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року (п.34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” цього Кодексу (абз. 9, 10 п. 2001.3 ПК України).

Згідно пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно п. 9-2 Порядку №569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

За змістом приписів п.10 Порядку №569 ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Так, 30.07.2015 Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (“СУМА”Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників “СУМА”НаклОтр, “СУМА”Митн та “СУМА”НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума “СУМА”Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (“СУМА”овердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань з ПДВ станом на 01.07.2015 (“СУМА”Перепл);

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (“СУМА”Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04.08.2015р. реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою “СУМА”Накл.;

- до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (“СУМА”Накл), буде збільшена на суму відємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти» було подано 27.07.2015 податковому органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2015, в якому сума в графі «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) була збільшена на 768 995, 00 грн.

Крім того, позивачем подано 19.08.2015 відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015, , в якому сума в графі «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) була збільшена на 1 236 655, 00 грн.

Вказані уточнюючі розрахунки прийняті податковим органом, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

Разом з цим, як слідує з витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №22302685 на запит від 22.02.2016 №22302685 судом вбачається, що зазначені вище уточнюючі розрахунки відповідачем враховані не були, тобто суми, які визначені останніми в реєстрі не відображені.

Станом на час вирішення спору по суті доказів зворотного відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що за змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період травень та червень 2015, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти» до контролюючого органу 27.07.2015 та 19.08.2015 відповідно є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники (зокрема рядку 24) мали бути враховані відповідачем при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення.

Крім того, на думку суду, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем 27.07.2015 та 19.08.2015 відомостей, порушила статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Суд констатує, що тимчасове затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично завдало негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним контрактам та виконання останніх, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму переплати по податкових зобов'язаннях, позивач не має можливості вилучати з обігу грошові кошти.

Судом не була встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про наявність бездіяльності Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за травень 2015 у розмірі 768 995, 00 грн. та за червень 2015 у розмірі 1 236 655, 00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін, і, як наслідок, судом вбачається наявність підстав для зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Поряд з цим, позивачем в повній мірі доведено ті обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, у той час коли, відповідачем заперечень на позов до суду не подано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71,160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за травень 2015 у розмірі 768 995, 00 грн. та за червень 2015 у розмірі 1 236 655, 00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за травень 2015 у розмірі 768 995, 00 грн. та за червень 2015 у розмірі 1 236 655, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В. І. Келеберда