Постанова № 62471283, 01.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2016 року № 826/10395/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Дробчак М. В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Техноізол»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Техноізол» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2016 № 0001561402 та № 0001571402.

Позов обґрунтовано тим, що висновки акту від .03.2016 №108/26-15-14-02-01-14/31521061 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Техноізол» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Партнер Буд Гарант» та ТОВ «Христинівський КЗ» за період з 01.05.2015 по 31.05.2015» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно д ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Техноізол» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Партнер Буд Гарант» та ТОВ «Христинівський КЗ» за період з 01.05.2015 по 31.05.2015, за результатом якої складено акт від 28.03.2016 №108/26-15-14-02-01-14/31521061 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлені наступні порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 511 200,00 грн. за 2015 рік;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 568 000,00 грн. за травень 2015.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем до Головного управління ДФС у м. Києві подано заперечення, які відповідно до рішення відповідача від 08.04.2016 № 8430/10/26-15-14-02-01 залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.04.2016р. :

№ 0001561402 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 766 800,00 грн. (за основним платежем 511 200,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 255 000,00 грн.)

№ 0001571402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 852 000,00 грн. (за основним платежем 568 000,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 284 000,00 грн.).

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугувало встановлення відсутності реальних наслідків за правочином що укладався між позивачем та ТОВ «Партнер Буд Гарант», в силу відсутності достатньої підтверджуючої реальності правочину документації, а також у зв'язку із встановленням відсутності у даного суб'єкта господарювання реальної можливості виконати свої зобов'язання за договором укладеним з позивачем.

За наслідками адміністративного оскарження, вказаних податкових повідомлень-рішень, Рішенням державної фіскальної служби України від 14.06.2016 за № 23188/6/99-99-11-01-02-25 скаргу ПП «Техноізол» залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає вищевказані висновки контролюючого органу безпідставними, оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню у зв'язку з чим звернувся до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається що між позивачем та ТОВ «Христинівський КЗ» 10.10.2014 укладено Договір № 10/2014, відповідно до умов якого ПП «Техноізол» зобов'язувалось здійснити електромонтажні та загальнобудівельні роботи з ремонту приміщень, на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Христинівка, вул. Гоголя, 19.

Відповідно до змісту пунктів 3 та 8 цього Договору, склад та обсяги робіт за даним договором визначаються договірною ціною, що є невід'ємною частиною цього договору та складається поетапно для кожного етапу робіт.

Пунктами 4 та 20 Договору встановлено, що виконання робіт за договором повинні здійснюватися у період з 04.14.2014року по 30.06.2015року, при цьому підрядник вправі залучати субпідрядників, до виконання як частини так і всіх робіт передбачених даним договором.

Як зазначає позивач, на виконання умов цього договору ним укладено договір з ТОВ «Партнер Гарант Буд» за № 53 від 04.12.14.

Із змісту договору кладеного між позивачем та ТОВ «Партнер Буд Груп» вбачається, що на зазначеного контрагента позивачем покладено обов'язок із виконання електромонтажних та загальнобудівельних робіт з ремонту приміщень, на об'єкті будівництва, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Христинівка, вул. Гоголя, 19.

Умовами договору встановлено, що склад та обсяги робіт за даним договором визначаються договірною ціною, що є невід'ємною частиною цього договору та складається поетапно для кожного етапу робіт.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копії договірної ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних робіт, копію податкової накладної, а також виписку по особовому рахунку позивача у банківській установі.

Зазначена документація, на переконання позивача, у повній мірі підтверджує реальність настання наслідків за правочином укладеним з ТОВ «Партнер Буд Груп».

Суд не погоджується з такими доводами позивача, враховуючи наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий облік у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Як вбачається із змісту договору укладеного між позивачем та ТОВ «Партнер Буд Груп», обов'язок із забезпечення підрядника матеріалами необхідними для виконання зобов'язань із здійснення електромонтажних та загальнобудівельних робіт з ремонту приміщень, покладено на позивача.

Позивачем надано до матеріалів справи копії відомостей витрачених ресурсів замовника, однак такі складено виключно між позивачем та ТОВ «Христинівський КЗ», та не підтверджують факту надання позивачем ТОВ «Партнер Буд Груп» матеріалів необхідних для виконання робіт за договором № 53, не відображають облік таких матеріально-технічних цінностей, а ні у позивача, а ні у ТОВ «Партнер Буд Груп».

Також пунктом 28 Договору встановлено, обов'язок позивача щодо здійснення контролю за якістю робіт, матеріалів, устаткування, також пунктом 29 Договору визначено обов'язок ТОВ «Партнер Буд Груп» повідомляти позивача про початок проведення випробувальних робіт матеріалів та устаткування, за 7 днів до їх початку та надавати замовнику інформацію про їх результати.

Позивачем до матеріалів справи не надано докази здійснення ним контролю за виконанням робіт ТОВ «Партнер Буд Груп», доказів письмового повідомлення про проведення випробувальних робіт та інформацію про їх результати.

Також, відповідно до п. 2.1 Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2013 № 853(далі - Порядок № 853), Національний банк України, банки та інші фінансові установи (далі - фінансові установи) не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття/закриття рахунків платників податків (включаючи день відкриття/закриття) подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет (далі - засоби телекомунікаційного зв'язку) на адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів).

Згідно з п. 2.6 Порядку № 853, Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків (крім банку) у фінансовій установі є дата однієї з подій, що настала першою: отримання фінансовою установою Повідомлення-відповіді з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі або реєстрації отримання фінансовою установою корінця повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі.

Поточний рахунок ТОВ «Партнер Буд Гарант» значиться як № 26000013038918 відкритий в ПАТ «Сбербанк Росії», відповідно до інформації з Податкового блоку, відкритий 15.06.2015 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, даний номер поточного рахунку ТОВ «Партнер Буд Гарант» зазначений в договорі укладеному з позивачем за № 53 від 04.12.14, тобто більш ніж за шість місяців до відкриття поточного рахунку, що в свою чергу свідчить про те, що Позивач та його контрагент не могли знати наперед, який буде відкритий рахунок, а отже, можна зробити висновок, що договори складено формально, оскільки складені раніше ніж відкрито відповідний рахунок у банківській установі.

Також податковим органом, в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначається, що у контрагента позивача ТОВ «Партнер Буд Гарант» відсутні відповідні дозволи на створення об'єктів архітектури чи виконання робіт підвищеної небезпеки.

Позивачем заперечується необхідність отримання таких дозволів, та вказується, що послуги які надавались ТОВ «Партнер Буд Гарант» є лише ремонтними та не потребують отримання дозволів.

Як вбачається із змісту Акту приймання виконаних робіт за травень 2015 року, ТОВ «Партнер Буд Гарант» здійснювало електромонтажні роботи, у тому числі прокладання електрокабелю, монтаж розеток, вимикачів, під'єднання до загальної електромережі, загальнобудівельні роботи, в тому числі корчування зелених насаджень, засипання ям, розбирання покриттів покрівлі, улаштування стяжки, мурування стін та ін.

Відповідно до п. 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених Наказом Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, від 27.01.2009, № 47, що діяв на час виникнення правовідносин, господарська діяльність у будівництві, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню у порядку, визначеному законодавством, за такими видами: 1) вишукувальні роботи для будівництва; 2) розроблення містобудівної документації; 3) проектування об'єктів архітектури; 4) будівельні та монтажні роботи; 5) монтаж інженерних мереж; 6) будівництво транспортних споруд; 7) інжинірингова діяльність у сфері будівництва.

Таким чином наявність у ТОВ «Партнер Буд Гарант» відповідної дозвільної документації, для здійснення діяльності зазначеної у акті приймання виконаних робіт, є обов'язковою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вищезазначені договори не можуть вважатися належним чином оформленими первинними документами, в господарських відносинах, які декларувалися Позивачем.

У постанові Верховного Суду України від 22.09.15р. у справі за позовом ТОВ "Ампір СВ" до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд України вказав, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Отже, у даному випадку надані позивачем вищевказані документи (рахунки, податкові накладні та акти) є недостатніми доказами, які відображають реальність господарських операцій, приймаючи до уваги надані податковим органом докази фактичної, технічної, технологічної неможливості контрагентів до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції з перевезення, як-от: відсутність персоналу, основних фондів, транспортних засобів тощо.

З огляду на викладене вище висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є обґрунтованим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ "Техноізол" не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В. І. Келеберда