Постанова № 62471188, 02.11.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/1005/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю: представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції, третя особа - Державна податкова інспекція у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 листопада 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 04 листопада 2016 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції ( далі - відповідач, Відділ ДВС Тячівського РУЮ ), третя особа - Державна податкова інспекція у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області (далі - третя особа, ДПІ у Тячівському районі) , яким просить визнати незаконними та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 49925394 від 21.01.2016 року та постанову про оголошення розшуку майна боржника у цьому провадженні від 25.04.2016 року; зобов'язати відділ ДВС Тячівського РУЮ зняти накладені арешти та заборони, повернути затриманий транспортний засіб.

Ухвалою суду від 02 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції, третя особа - Державна податкова інспекція у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції зняти накладені у виконавчому провадженні № 49925394 арешти та заборони та повернути затриманий транспортний засіб.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Закарпатським окружним адміністративним судом задоволено позов ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про стягнення з позивача податкового боргу. Отримавши копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2016 року, копію постанови про оголошення у розшук транспортних засобів та копію виконавчого листа, позивач з'ясував, що його адреса у вказаних документах зазначена не вірно. У вказаних документах зазначена адреса: АДРЕСА_1, тоді як адресою позивача є: АДРЕСА_2. Державний виконавець, відкривши виконавче провадження та оголосивши розшук майна, направляв копії постанов за помилковою адресою, що спричинило не вручення цих документів і позбавило, на думку позивача, його передбачених законом прав.

20.10.2016 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності та у відповідності до ст. 122 КАС України розгляд справи проведено за відсутності представника позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направляв, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце проведення судових засідань, відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ст. 128 КАС України, справа розглянута за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Представник третьої особи надав суду письмові заперечення проти позову, в яких в обґрунтування своєї позиції зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взятий на податковий облік в ДПІ у Тячівському районі як платник податків 28.11.2001 р. за № 3620, за адресою: АДРЕСА_1. Згідно відомостей, які містяться в ЄДР, здати взяття платника податків на облік зміни до облікових даних щодо місцезнаходження або місця проживання ФОП ОСОБА_1 не вносились та платником податків, у порядку, визначеному ст. 66 ПК України не надавались.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, однак надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року в адміністративній справі № 807/1148/15 задоволено позов ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1344276, 24 грн.

04 листопада 2015 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 807/1148/15/2015 р. про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь відповідного бюджету податковий борг в сумі 1344276. 24 грн.

21 січня 2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тячівського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49925394 з виконання виконавчого листа № 807/1148/15, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 1344276. 24 грн.

25 квітня 2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тячівського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа № 807/1148/15 винесено постанову про розшук майна боржника.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606 -XIV (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 606) - цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону 606 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 6 Закону 606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону 606 сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Судом встановлено, що боржником у виконавчому провадженні ВП № 49925394 є ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Закону 606 підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону 606 у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частина друга статті 25 Закону 606 встановлює, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності свідчить, що відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача та на підставі виконавчого документа, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, є обов'язком державного виконавця.

Як вже було зазначено судом, підставою відкриття виконавчого провадження ВП 49925394 був виданий 04.11.2015 року Закарпатським окружним адміністративним судом виконавчий лист № 807/1148/15 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь відповідного бюджету податковий борг в сумі 1344276. 24 грн.

Відтак, суд приходить до переконання, що у державного виконавця станом на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2016 року не було жодних відомостей про те, що адресою боржника є адреса: АДРЕСА_1, а не АДРЕСА_2.

Крім того, судом встановлено та підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру, що позивач зареєстрований Тячівською районною державною адміністрацією як фізична особа підприємець 16.11.2001 року , номер державної реєстрації 23190170000001533, за адресою: АДРЕСА_1.

ФОП ОСОБА_1 узятий на податковий облік в ДПІ у Тячівському районі як платник податків 28.11.2001 р. за № 3620, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ДПІ у Тячівському районі від 01.07.2010 р. № 487/29-00/10.

Крім того, позивачем подано до ДПІ у Тячівському районі повідомлення за формою № 20- ОПП про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Згідно п.2 даного повідомлення податкова адреса платника податків: АДРЕСА_1; місцезнаходження об'єкта оподаткування згідно п. 4 "Відомості про об'єкти оподаткування " - АДРЕСА_1.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру, з дати взяття платника податків на облік зміни до облікових даних щодо місцезнаходження або місця проживання ФОП ОСОБА_1 не вносились та платником податків, у визначеному ст. 66 ПК України не надавались.

Згідно ч.1 ст. 11 вищевказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає з боку відповідача порушень діючого законодавства при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, які б спричинили порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки така постанова прийнята з урахуванням всіх наявних у державного виконавця відомостей, та суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.

Оскільки позовна вимога про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця про оголошення розшуку майна боржника від 25.04.2016 року є похідною від позовної вимоги про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2016 року, підстав для задоволення якої судом не вбачається, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати по справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції, третя особа - Державна податкова інспекція у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті