Постанова № 62471155, 27.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 жовтня 2016 р. Справа № 802/1096/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Могиль Тетяни Олександрівни

представників позивача: Мельника Ю.М., Бельдія В.А.

представника відповідача: Цимбал В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "СБК" Водпроект"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонере товариство "СБК "Водпроект" про скасування рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням відповідач застосував до публічного акціонерного товариства "СБК "Водпроект" штрафні санкції та нарахував пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Проте, на думку позивача, такий внесок був сплачений своєчасно, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. За наведених обставин, позивач вважає, що він своєчасно та в повному обсязі сплатив єдиний внесок, а тому оскаржуване рішення є безпідставним, протиправним та підлягає скасуванню.

Також позивач зазначає, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Однак, відповідачем не було проведено жодних перевірок, відповідно відсутній акт із виявленими порушеннями, що суперечить чинному законодавству.

Представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просили суд задовольнити адміністративний позов.

27.10.2016 року представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 156 КАС України, в зв'язку із зверненням позивача до Державної фіскальної служби України із запитом про надання податкової консультації щодо можливості прийняття податковим органом рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску без проведення перевірки.

Ухвалою суду від 27.10.2016 року без виходу до нарадчої кімнати відмовлено у задоволенні заявленого клопотання в зв'язку з його необґрунтованістю та відсутністю підстав для зупинення провадження у справі згідно положень ч. 2 ст. 156 КАС.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо заявлених позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, зокрема відповідач вважає, що оскільки позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок, податковим органом правомірно і з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши інші в ході розгляду справи докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов не може бути задоволений з огляду на таке.

Публічне акціонере товариство "СБК "Водпроект" зареєстровано у Вінницькому міському управлінні юстиції з 26.02.1996 р. за код ЄДРПОУ 01039607, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 08.08.1996 р. та є платником податку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з рішенням Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.07.2016 №0013241303 до позивача на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" застосовано штраф у розмірі 68 983,84 грн. та нараховано пеню в загальному розмірі 11 806,49 грн. за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.05.2015 до 04.07.2016.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з встановлених у ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими нормами Закону України від 08.07.010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон України №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Виключно Законом України №2464-VI визначається, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 8 Закону України №2464-VI передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 9 Закону України №2464-VI встановлений порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема:

- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй (п. 8 ст. 9);

- днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пп. 1 п. 10 ст. 9);

- у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (п. 11 ст. 9).

Частиною 12 статті 9 Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону передбачено, що органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Стаття 25 Закону України №2464-VI визначає заходи впливу та стягнення, зокрема -

- на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 11 ст. 25);

- орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме - накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25);

- про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (ч. 14 ст. 25).

Відповідно до наданих до матеріалів справи розрахунків штрафної санкції та пені по ПАТ "СБК "Водпроект" судом встановлено наступне.

В порядку дослідження письмових доказів судом оглянуто розрахунки штрафної санкції та платіжні доручення від 27.07.2015р. №392, 10.08.15 №413, 11.08.2015 №424, 21.08.15 №1099, 04.09.15 №468, 04.09.15 №470, 16.09.15р. №497, 17.09.15 №511, 17.09.15 №509, 07.10.15 №540, 22.10.15 №1133, 23.10.15 №564, 30.10.15 №1154, 06.11.15 №1164, 26.11.15 №1193, 07.12.15 №1221, 08.12.15 №1224, 11.12.15 №659, 16.12.15 №1235, 18.12.15 №675, 18.12.№ 679, 24.12.15 №706, 19.01.16 №1261, 20.01.16 №18, 2001.16 №1262, 22.01.16 №1263, 04.02.16 №29, 15.02.16р. №1295, 19.02.16 №51, 19.02.16 №1298, 22.02.16 №54, 18.03.16 №1322, 18.03.16 №1324, 2103.16 №118, 21.03.16 №1327, 18.04.16 №1400, 19.04.16 №1403, 21.04.16 № 1408, 06.05.16, 17.05.16 №1488, 19.05.16 №1495, 25.05.16 №1506, 09.06.2016 №1565, 09.06.16 № 1569, 17.06.16 №1603, 17.06.16 №1604, 01.07.16 №1652, 04.07.16 №1669 (а.с. 21-68), з аналізу яких встановлено, що позивачем періодично здійснювалось часткове погашення податкового боргу.

Надані до суду КОР єдиного соціального внеску ПАТ "СБК "Водпроект" свідчить про те, що 20.05.15 року позивачу збільшено суму недоїмки в розмірі 22912,12 грн. та станом на 20.05.15 сума недоїмки складала 91 555,15 грн., станом на 24.06.15 року було погашено недоїмку в сумі 7850 грн., в результаті чого загальна сума недоїмки складала 86 458,48 грн., 22.07.15р. погашено недоїмку в сумі 1402,79 грн., залишок не сплаченої суми становив 98410,72 грн., 21.08.15 року сплачено коштів в сумі 6019,24 грн., залишок не сплаченої недоїмки в сумі 93875,52 грн., в результаті здійснення позивачем переважних оплат суми заборгованості станом на 31.12.15 р. останнім погашено недоїмку в сумі 27549,46 грн. та нараховано єдиний внесок в сумі 910,33 грн. Станом на 20.01.16 збільшено суму недоїмки в розмірі 22 037,62 грн., 12.02.16 було застосовано штрафну санкцію та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 5386,01 грн.

12.02.16 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню, яка в загальному розмірі складається в розмірі 6460,9 грн.

Таким чином, з досліджених матеріалів судом встановлено, що позивачем здійснювалась переважно сплата заборгованості, однак в зв'язку із несвоєчасним здійсненням операцій щодо сплати єдиного внеску контролюючим органом нараховувались штрафні санкції та пеня.

Крім того, з картки КОР єдиного соціального внеску ПАТ "СБК "Водпроект" вбачається, що суми здійснених позивачем проплат зараховувались за попередні періоди та за нараховувались штрафні санкції.

Так, частина 6 статті 25 Закону України визначає, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

За приписами ч.13 ст. 25 Закону нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Системний аналіз вищевказаних норм дає можливість зробити висновок, що за несплату та/або несвоєчасне перерахування єдиного внеску, нараховується штрафна санкція та пеня в розмірі 20% та 0,1 % відповідно, яка нараховується до фактичного перерахування коштів. При цьому, часткове погашення боргу здійснюється в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Положення п.1 розділу 5 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, передбачають, що у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником.

Крім того, відповідно до досліджених судом доказів убачається, що у позивача з 2013 була постійна заборгованість, яка у встановлені Законом строки не погашена. Відтак, матеріалами справи спростовані доводи позивача про відсутність у товариства заборгованості по єдиному внеску.

Щодо доводів позивача про необхідність проведення перевірки та складення Акту за її результатами щодо перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до мотивів адміністративного позову, що і підтверджено поясненнями представників позивача, на переконання останніх, відповідачем перед прийняттям оскаржуваного рішення повинно було бути прийнятий наказ на проведення перевірки відповідно до положень п. 77.4 ст. 77 ПК України, надіслано цей документ платнику не пізніше десяти днів до початку перевірки та вручено під розписку керівнику підприємства; за результатами перевірки скласти Акт, та направити його на адресу позивача.

З такою позицією позивача суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до положень Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015р. за №508/26953, передбачено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Згідно Р. VІІ Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

За приписами п. 2 Р. VІІ Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені є документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від'ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; свідоцтво про смерть фізичної особи.

Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

Згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року №422, вживаються терміни, зокрема інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції; інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

З аналізу вищенаведеного можна зробити висновок, що застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється без проведення перевірок та за даними платника, що відображаються за даними інформаційної системи органів ДФС.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Відтак, діючим законодавчими та нормативними документами при застосуванні штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску не передбачено складання акту перевірки, а тому посилання позивача на відсутність останнього, як підтвердження протиправності рішення контролюючого органу, судом не приймається.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вєстберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Під час розгляду справи відповідач довів, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України.

Рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.07.2016 №0013241303 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відповідає критеріям правомірного рішення, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, тому відсутні підстави для його скасування.

Відтак, підстави для відшкодування судових витрат відповідно до положень ст. 94 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Дмитришена Руслана Миколаївна

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар: